Ухвала суду № 54999737, 30.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5141/15 Головуючий 1 інст. Жорняк О.М.

Справа № 619/575/15-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-М» на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року по справі за клопотанням представника одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРАБРАЗИВ» ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

11.02.2015 року представник Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРАБРАЗИВ» (далі по тексту одноосібне ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ») - ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду міста Стара-Загора (Болгарія) № 612 від 23.12.2014 року, а також просила видати виконавчий лист на виконання вищезазначеного рішення.

В обґрунтування клопотання представник Одноосібного ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ»- ОСОБА_4 посилалась на те, що рішенням Окружного суду міста Стара-Загора (Болгарія) № 612 від 23.12.2014 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальності «Водолій-М» (далі по тексту ТОВ «Водолій-М») за договором позики № 1/06 від 27.10.2006 року заборгованість, яка складається з:

-основної суми - 300 000,00 доларів США;

-несплачених процентів - 114 099,72 доларів США;

-неустойки - 12 422,99 доларів США.;

Також на користь ТОВ «Суперабразив» стягнуто з ТОВ «Водолій-М» за договором позики № 1/10 від 01.04.2010 року заборгованість у розмірі:

-основної суми - 11 000,00 доларів США;

-несплачених процентів - 2 312,11 доларів США.

Заявник вказувала, що боржник ТОВ «Водолій-М» є резидентом України, знаходиться на території України (62313, Харківська область, Дергачівський район, с. Гоптівка, вул. Радянська, №. 2), а тому рішення підлягає виконанню на території України і необхідністю отримання дозволу відповідно до розділу VIII ЦПК України.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року клопотання Одноосібного ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ» задоволено.

Суд вирішив дозволити примусове виконання на території України рішення Окружного суду міста Стара-Загора (Болгарія) № 612 від 23.12.2014 року про стягнення з ТОВ «Водолій-М» заборгованості на загальну суму 439834,82 доларів США, згідно курсу НБУ на день постановлення ухвали та видати виконавчий лист.

В апеляційній скарзі ТОВ «Водолій-М» просить скасувати вказану ухвалу, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання в повному обсязі.

Вважає ухвалу суду необґрунтованою та такою, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано норми ст. 396 ЦПК України та ст. 5 Конвенції ООН «Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень». А саме, відповідно до ст. 5 даної Конвенції передбачено, що у визнання і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, якщо: сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення.

Так, суд не врахував та не надав оцінку тому факту, що відповідно пункту а та в ст. 5 Конвенції ООН «Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень», договори позики, на які посилалось одноосібне ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ» є недійсними за законом, а також що Окружний суд міста Стара-Загора розглянув справу без пояснень (заперечень та документів) TOB «Водолій-М».

Крім того, кредитний договір має право укладати банк або інша фінансова установа. Одноосібне ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ» не є банком або фінансовою установою, у нього відсутні передбачені законодавством відповідні ліцензія чи дозвіл. За таких обставин договори № 1/06 від 27 жовтня 2006 року та № 1/10 від 01 квітня 2010 року укладені без наявності ліцензії чи дозволу, попередньої згоди загальних зборів TOB «Водолій -М» на їх укладення та залучення коштів на підставі цих договорів, є недійсними, у відповідності до вимог ст. ст. 203, 215, 227, 241 ЦК України. TOB «Водолій -М» не вчиняло дії, що свідчать про прийняття договорів № 1/06 від 27 жовтня 2006 року та № 1/10 від 01 квітня 2010 року до виконання про що вказано в позовній заяві одноосібного ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ» від 20.12. 2013 року.

Також апелянт вказував, що судом проігноровано ту обставину, що TOB «Водолій-М» подати свої заперечення своєчасно не мало можливості із-за короткого терміну на подання заперечень та доказів, відсутності фахівців, що мали можливість підготувати своєчасно заперечення на позов одноосібного TOB «СУПЕРАБРАЗИВ» та складністю з офіційним перекладом заперечень та доданих до нього документів.

Крім того, про прийняте рішення Окружного суду міста Стара - Загора №612 від 23.12.2014 року (апостиль від 15.01.2015 року за № 861) апелянту стало відомо лише 14.03.2015 року, коли він ознайомився із матеріалами справи в Дергачівському районному суді № 619/575/15-ц, а тому дане рішення суду він зараз оскаржує.

В судовому засіданні представник Одноосібного ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ»- ОСОБА_4 просила відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлено з дотриманням норма матеріального та процесуального законодавства України.

ТОВ «Водолій-М», подавши апеляційну скаргу та отримавши копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, не забезпечило явку представника в судові засідання, про які апеляційний суд повідомляв належним чином, вживши вичерпний обсяг засобів з метою забезпечення участі представника ТОВ «Водолій-М», а в черговий раз призначене судове засідання на 30.09.2015 року поданою в цей же день заявою ОСОБА_5 (директор ТОВ «Водолій-М») просив знову відкласти, посилаючись на перешкоди, які не є поважними та такими, що унеможливлюють його участь у розгляді справи. Зважуючи на викладене та вимоги ст.303-1 і ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає, що відсутність вказаної особи не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування чи зміни ухвали за таких підстав.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України№ 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами-учасницями відповідних міжнародних договорів. При їх вирішенні суди повинні виходити з положень ст.84 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», статей 35,36 Закону Українивід 24 лютого 1994 року «Про міжнародний комерційний арбітраж» і відповідних міжнародних договорів України, що передбачають порядок визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів, і врахувати, що згідно зі ст.9 Конституції України міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_5 України, входять до національного законодавства України та що відповідно до Закону України від 10 грудня 1991 року «Про дію міжнародних договорів на території України» такі договори застосовуються в Україні в порядку, передбаченому для норм цього законодавства.

Україна і Республіка Болгарія є учасниками Договору між Україною і Республікою Болгарією про правову допомогу у цивільних справах, підписаної 21.05.2004 року та набув чинності 29.12.2005 року.

Згідно з ч.3 ст. 1 Договору між Україною і Республікою Болгарією про правову допомогу у цивільних справах положення цього Договору про громадян ОСОБА_6 Сторін поширюються відповідним чином на юридичних осіб, створених згідно з законодавством ОСОБА_6 Сторони, на території якої вони мають своє місцезнаходження.

Відповідно до ст. 19 Договору між Україною і Республікою Болгарією про правову допомогу у цивільних справах кожна з ОСОБА_6 Сторін за умов, установлених цим Договором, визнає і виконує на своїй території наступні рішення, які набрали законної сили, постановлені відповідними органами юстиції іншої ОСОБА_6 Сторони: рішення у цивільних справах, майнового та немайнового характеру, включаючи мирові угоди, затверджені судом, та рішення судів у частині судових витрат у таких справах.

Відповідно доч.1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних і міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Окружного суду міста Стара-Загора (Болгарія) № 612 від 23.12.2014 року, яке легалізовано шляхом проставлення апостилю від 15.01.2015 року за № 861, позовні вимоги Одноосібного ТОВ «СУПЕРАБРАЗИВ» задоволено і суд вирішив стягнути з ТОВ «Водолій-М» за договором позики № 27.10.2006 року: основну суму заборгованості - 300 000,00 доларів США; несплачені проценти - 114 099,72 доларів США; неустойку - 12 422,99 доларів США. А також стягнуто з ТОВ «Водолій-М» за договором позики № 1/10 від 01.04.2010 року заборгованість у розмірі: основної суми - 11 000,00 доларів США; несплачених процентів - 2 312,11 доларів США.

Загальна сума, яка підлягає стягненню за двома договорами - 439 834,82 доларів США.

Це рішення набрало чинності 13.01.2015 року, про що зазначено в штампі Окружної м.Стара-Загора на останній сторінці рішення, а тому є таким, що підлягає виконанню. (а.с. 4-13)

Відповідно до зазначеного рішення виданий виконавчий лист №7 від 13.01.2015 року, легалізований шляхом проставлення апостилю №862 від 15.01.2015 року на стягнення зазначених в рішенні грошових сум.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Водолій-М» зареєстроване як юридична особа за адресою: сел.. Гоптівка, Дергачівський район, харківська область, ідентифікаційний код 34466302. (а.с. 95-99).

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції були порушені ст. 396 ЦПК України та ст. 5 Конвенції ООН «Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень», оскільки він не був належним чином повідомлений про арбітражний розгляд справи спростовуються матеріалами справи, а саме: з тесту рішення Окружного суду міста Стара-Загора (Болгарія) № 612 від 23.12.2014 року вбачається, що відповідач, якого у законний спосіб викликали відповідно до судового замовлення, отримав судові документи 26.05.2014 року; його ознайомили з усіма правами, які він має для відповіді на позовну заяву, з наслідками неподання відповіді, при цьому його викликали на перше судове засідання 21.10.2014 року. Ці дані апелянтом не спростовані.

Також судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що на даний час він оскаржує рішення Окружного суду міста Стара-Загора (Болгарія) № 612 від 23.12.2014 року, оскільки належних та допустимих доказів апелянтом не надано, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно розяснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Посилання апелянта на те, що договори № 1/06 від 27 жовтня 2006 року та № 1/10 від 01 квітня 2010 року укладені без наявності ліцензії чи дозволу, попередньої згоди загальних зборів TOB «Водолій -М» на їх укладення та залучення коштів на підставі цих договорів і є недійсними, у відповідності до вимог ст. ст. 2,4,8 та розділу V111 ЦПК України не впливають на вирішення судом клопотання про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, так як вирішення вказаних питань відноситься до компетенції суду, який розглянув спір по суті.

Апеляційна скарга не свідчить про наявність обставин, які статтею 396 ЦПК України передбачені у якості підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

При розгляді клопотання представника ТОВ «Суперабразив» судом першої інстанції також вжиті всі передбачені процесуальним законом заходи по забезпеченню можливості відповідачу довести існування передбачених законом підстав для відмови у задоволенні клопотання, однак представником ТОВ «Водолій-М» така можливість проігнорована.

Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування відсутні, а апеляційна скарга не містить нових фактів чи доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, цим доводам суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-М» відхилити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: