Рішення № 54999522, 11.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2199/2015 Головуючий 1 інст. Задорожна А.

Справа № 643/13364/13-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

05.09.2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом, який в подальшому уточнило та просило стягнути з ОСОБА_3 50 645 грн. 71 коп. заборгованості за кредитним договором № HAG3AU55850012 від 25.07.2007 року, а також судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору №HAG3AU55850012 від 25.07.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 57 710 грн. 80 коп. на наступні цілі: 49991,05 грн. на купівлю автомобіля, 7719,75 грн. на оплату разових страхових платежів, комісії та внесення в Державний реєстр зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2014р.

ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язання перед відповідачем за вказаним договором виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі 57710,80 грн.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, оскільки не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.04.2013 року має заборгованість 50 645 грн. 71 коп., яка складається з:

-29 361 грн. 01 коп. заборгованості за кредитом;

-14992 грн. 40 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом;

-1074 грн. 21 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом;

-5218 грн. 09 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання тому ПАТ КБ «Приват Банк» змушено звернутись до суду з позовом.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 50 645 грн. 71 коп. заборгованості станом на 15.04.2013 року за кредитним договором №HAG3AU55850012 від 25.07.2007 року та вирішив питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає рішення суду необґрунтованим та такими, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач долучив до позову фото кредитного договору та договору застави і суд першої інстанції не дослідив оригінали вказаних договорів і таким чином суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про те, що саме відповідач підписав ці договори. Також відповідач повязує незаконність позовних вимог з обставиною нікчемності заявлених позивачем правочинів, на підтвердження обставин непогодження умов договорів кредиту та застави, клопотав перед судом про необхідність витребування оригіналів договорів кредиту та застави та необхідність проведення графологічної експертизи цих документів, бо на думку відповідача вони мають ознаки фіктивності. На такий висновок наштовхує обставина неузгодженості дати основного зобов'язання, кредитний договір сторони погодили 26.07.2007 року, похідне зобов'язання застави погоджене 25.07.2007 року, також версію про існування кількох договорів кредиту під одним № підтверджує і зміст договорів застави та кредиту, де згадується кредитний договір з одним номером, датований як 25.07.2007 року, так і 26.07.2007р. Тобто договір застави укладений 25.07.2007 року, забезпечує виконання зобов'язання за договором кредиту від 26.07.2007 року, списувати на помилку не можна, бо дата 25.07.2007 року зустрічається за текстом договору неодноразово. А стягнення коштів банк пропонує зробити на підставі іншого договору кредиту датованого 25.07.2007 року, відповідно не забезпеченого заставою.

Таким чином, позивач, на думку апелянта намагається стягнути з нього подвійну безпідставну економічно необґрунтовану вигоду, оскільки копії договорів містять наслідування підпису ОСОБА_3 та реквізити якого співпадають з реквізитами договорів, які укладались між сторонами та вже були виконані належним чином.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав і просив задовольнити, посилаючись на викладені в апеляційній скарзі доводи, а представник позивача апеляційну скаргу не визнала і просила відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобовязана довести ті обставини на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи відповідача стосовно того, що він не підписував кредитний договір, є безпідставними.

Однак до такого висновку суд прийшов передчасно.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тобто, учасники договору, виходячи з власних інтересів, мають право самостійно вирішувати, вступати їм у договірні відносини чи не вступати а також вільно вибрати майбутнього контрагента у договірних відносинах.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підтвердження доводів укладення договору з відповідачем, представник ПАТ «Приват Банк» надав до суду першої інстанції:

-копію кредитного договору № HAG3AU55850012 від 26.07.2007 року (а.с. 11-12);

-копію додаткової угоди до кредитного договору № HAG3AU55850012 від 26.07.2007 року, укладеної 30.11.2009 року (а.с. 13-14)

-копію договору застави рухомого майна від № HAG3AU55850012 від25.07.2007 року (а.с. 15-16);

Відповідач у судовому засіданні стверджував, що він дійсно укладав кредитний договір з ПАТ КБ «Приват Банк», однак виконав його умови в повному обсязі, а на копії кредитного договору, який подано позивачем, міститься не його підпис.

У засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для підтвердження своїх заперечень, однак експертизу проведено не було, оскільки відповідачем не були надані необхідні докази для проведення експертизи. Таке ж клопотання ОСОБА_3 заявив в апеляційній скарзі та у засіданні колегії. Оскільки для встановлення особи, яка поставили підпис необхідні спеціальні знання, колегія призначила експертизу.

На підставі ухвали апеляційного суду від 01.07.2015 року експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4проведено почеркознавчу експертизу по даній справі.

Висновком вказаної експертизи № 9750 від 24.09 2015 року підтверджено, що:

- підпис від імені ОСОБА_3 у п.7 кредитного договору № HAG3AU55850012 від 26.07.2007 року, що розташований у рядку «Підпис_ ОСОБА_3В.»;

- підпис від імені ОСОБА_3 у п.7 кредитного договору № HAG3AU55850012 від 26.07.2007 року, що розташований у рядку «ОСОБА_1 з оригіналів даного Договору мною отримано особисто»;

- підпис від імені ОСОБА_3 у договорі застави рухомого майна № HAG3AU55850012 від 25.07.2007 року в графі «Юридичні адреси та реквізити сторін», що розміщений у рядку «Підпис_ ОСОБА_3В.»;

- підпис від імені ОСОБА_3 у договорі застави рухомого майна № HAG3AU55850012 від 25.07.2007 року в графі «Юридичні адреси та реквізити сторін», що розміщений у рядку «ОСОБА_1 з оригіналів даного Договору мною отримано особисто».

виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, з наслідуванням його справжнього підпису.

Таким чином заперечення ОСОБА_3 проти позову обєктивно підтверджується висновками експерта.

З огляду на висновок судово-почеркознавчої експертизи № 9750 від 24.09 2015 року колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення відповідача щодо не підписання ним кредитного договору № HAG3AU55850012 від 26.07.2007 рокута договору застави рухомого майна № HAG3AU55850012 від 25.07.2007 року.

У порушення вимог ст. ст. 10,60 ЦПК України позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору, виникнення у банка права на стягнення заборгованості за цим договором та відповідного зобов'язання відповідача на його погашення.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати в сумі 4 885 грн. 76 коп., пов'язані з проведенням судової експертизи та подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 с т.307, п.п.1, 2 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 4885 грн. 76 коп. у якості відшкодування судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: