Постанова № 54998751, 05.01.2016, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/3383/15-а

Пров.№2-а/409/2/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2016 року смт.Білокуракине

Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Полєно В.С., розглянувши у скороченому провадженні в смт. Білокуракине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії із зменшення пенсійного віку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області неправомірними, зобовязання призначити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» «до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років». Згідно Закону України „Про пенсійне забезпечення з послідуючими змінами та доповненнями право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Згідно частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення працівнику при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік. Позивач також зазначив, що із 15 квітня 1985 року до 17 вересня 1985 року він був зарахований на шахту імені Менжинського виробничого обєднання «Первомайськвугілля» учнем машиніста підземних установок, із 17 вересня 1985 року до 09 грудня 1985 року по закінченню курсів працював машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею шахти імені Менжинського виробничого обєднання «Первомайськвугілля», із 12 березня 1993 року до 18 серпня 2000 року працював гірником на шахті імені Менжинського виробничого обєднання «Первомайськвугілля» з повним робочим днем під землею 3-го розряду на дільниці внутрішньо шахтного транспорту, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Позивач зазначає, що загалом пільговий гірничий стаж під землею його складає 8 років 01 місяць 2 дні та 25 років 11 місяців 17 днів загального стажу роботи.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення «при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), знижується на 1 рік.» Позивач вважає, що з урахуванням відпрацьованих ним 8 років 01 місяць 2 дні під землею, він має право на зменшення пенсійного віку, тобто до 52 років. Просить суд визнати неправомірними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області по відмові у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік та зобовязати відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області призначити та оформити належним чином позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік, з моменту звернення до відповідача із 02 листопада 2015 року.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів.

Представник відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден танадав суду свої заперечення щодо позовних вимог, зазначивши, що згідно частини 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при наявності стажу на підземних роботах менше10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік знижується на 1 рік. Згідно записів трудової книжки, позивач працював в шахті ім. Менжинського: з 15.04.1985р по 16.09.1985 в якості учня машиніста підземних установок, з 17.09.1985 р. по 09.12.1985 р. в якості машиніста підземних установок та з 12.03.1993 р. по 18.08.2000 р. гірничим робітником підземним.

Відповідно до пункту 20 Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій або їх правонаступників.

Довідок, уточнюючих пільговий характер роботи позивач не надав. Отже зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача на шахті ім. Менжинського: з 15.04.1985р по 16.09.1985 в якості учня машиніста підземних установок, з 17.09.1985 р. по 09.12.1985 р. в якості машиніста підземних установок та з 12.03.1993 р. по 18.08.2000 р. гірничим робітником підземним не має можливості у звязку з відсутністю відомостей, що визначають пільговий характер роботи, безпосередню занятість протягом повного робочого дня.

Враховуючи вищевикладене, управлінням відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У звязку із чим відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі ( а.с. 8-9).

Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення представника відповідача, оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, вважє, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та підтверджено наявними письмовими доказами по справі, копією трудової книжки (а.с. 10-16), що ОСОБА_1 станом на 02 листопада 2015 року мав пільгового гірничого стажу роботи під землею 8 років 01 місяць 2 дні та 25 років 11 місяців 17 днів загального стажу роботи, тобто мав стаж, який надає позивачу право на призначення йому пенсії із скороченням пенсійного віку.

Згідно ст.62 Закону України „Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Записи в трудовій книжці працівників вносяться відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення країни від 29 липня 1993 р. №58. Згідно з п.2.14 цієї Інструкції записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 року № 637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі її відсутності приймаються інші документи, які містять відомості про період роботи.

Крім того, згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 року № 637, вказано, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Проте, трудова книжка ОСОБА_1 заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки та сумнівів у відповідача не викликає.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09.07.2003 р. «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно особам, які набули право на пенсію після 1 січня 2004 року, пенсія обчислюється за нормами вказаного Закону.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» «до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років».

Згідно частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення працівнику при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Судом встановлено, що з 15 квітня 1985 року до 17 вересня 1985 року позивач був зарахований на шахту імені Менжинського виробничого обєднання «Первомайськвугілля» учнем машиніста підземних установок, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці на сторінці 4-5 (а.с.11). Одночасно позивач був направлений на курси з відривом від виробництва, після чого позивачу було присвоєно 2-й розряд машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею.

Згідно з ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за професією не перевищує трьох місяців. Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено перелік професійно-технічних навчальних закладів, до яких зокрема, відноситься навчально-курсовий комбінат. Здобуті позивачем у вказаний період навчання необхідний комплекс дій та відповідних знань (що мають особливості в залежності від галузі) та відповідної освіти чи кваліфікації, надали йому можливості працювати на шахті під землею. Тобто, вказаний період навчання позивача на курсах із 15 квітня 1985 року до 17 вересня 1985 року входить до спеціального трудового стажу позивача, що дає право на зменшення пенсійного віку.

Судом також встановлено, що із 17 вересня 1985 року до 09 грудня 1985 року по закінченню курсів позивач працював машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею шахти імені Менжинського виробничого обєднання «Первомайськвугілля», що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці на сторінці 4-5 (а.с.11), а з 12 березня 1993 року до 18 серпня 2000 року позивач працював гірником на шахті імені Менжинського виробничого обєднання «Первомайськвугілля» з повним робочим днем під землею 3-го розряду на дільниці внутрішньо шахтного транспорту.

У трудовій книжці, що в цей період позивач виконував лише обовязки гірника та машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, не переводився на будь-яку іншу посаду.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ. Статтею 1 Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (зазначене розпорядження є чинним відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 04.2015р.). Крім того, згідно додатку до вказаного розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2015р. № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст,селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» до визначених на законодавчому рівні пунктів належить і місто Первомайськ, Луганської області, яке тимчасово перебуває під окупацією, а на території Луганської області до теперішнього часу триває антитерористична операція та Президентом України не приймався указ про її завершення.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014р. тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Позивач змушений був на час проведення антитерористичної операції переселитися до смт. Білокуракине, Луганської області де і мешкає по теперішній час за адресою, зазначеною у позовній заяві та довідці №921006821 від 29.10.2014 року (а.с.21).

Архіви шахти із документами знаходяться на тимчасово окупованій території не підконтрольній органам влади України, а тому суд вважає, що отримати будь-які інші документи на підтвердження праці позивача на шахті, крім трудової книжки, на даний час не представляється можливим. На підтвердження даних обставин суд приймає відповідь в.о. генерального директора Державного підприємства «Первомайськвугілля» ОСОБА_3 за №01/1-529 від 23.11.2015 року (а.с. 17).

Строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 за № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів». Згідно даного Наказу строк зберігання первинних документів, нарядів, табелів обліку робочого часу, графіків та т.і. становить 3 роки, а книги наказів із прийому та звільнення із роботи та розрахунково-платіжні відомості із заробітної плати 75 років.

Ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій та інших джерел соціального забезпечення.

Посилання відповідача на необхідність подання первинних документів для призначення пенсії не заслуговують уваги, оскільки відповідно до ст.ст. 101, 102 Закону України Про пенсійне забезпечення, особа не може нести відповідальності за надання первинних документів підприємством чи організацією, де працювала.

Суд вважає, що підтвердження наявного трудового стажу у позивача підтверджено записами у трудовій книжці, яка є основним документом відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому в даному випадку підтверджуючої довідки про стаж роботи не потрібно.

За таких обставин відмова відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області в призначені пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку є протиправною, тому що згідно зі ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. В даному випадку це означає, що право на пенсію із скороченням пенсійного віку мають громадяни, які отримали уточнюючу довідку з підприємства або організації так і ті громадяни, які не можуть отримати такої, із незалежних від них причин. Оскільки на день надання необхідних документів до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, на 02 листопада 2015 року, позивач мав пільгового гірничого стажу роботи під землею 8 років 01 місяць 2 дні та 25 років 11 місяців 17 днів загального стажу роботи, що доведено у встановленому законодавством порядку позивач ОСОБА_1 має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити право позивача, шляхом зобов'язання відповідача в особі управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області вчинити певні дії, а саме, призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік, з моменту звернення до відповідача із 02 листопада 2015 року та статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії з усіма необхідними документам до 15 числа цього ж місяця.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, керуючись ст. 19,21,22,46 Конституції України, ст.. 45, п.2 розділу ХV (Прикінцевих положень) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 14, 101, 102, 104 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року, ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 11, 17, 18, 19, 71, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області по відмові у призначенні ОСОБА_1 по відмові у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Зобовязати відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області призначити та оформити належним чином ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку у відповідності до частини 2 статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення як працівнику, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, для яких за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік, з моменту звернення до відповідача із 02 листопада 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця міста Попасна Луганської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕЛ 006214, виданий Білокуракинським РС УДМС України в Луганській області 24.04.2015 року, РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., сплачені ним в якості судового збору при подачі позову до суду.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області ОСОБА_4