Ухвала суду № 54998270, 13.01.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/125/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

Іменем України

13.01.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Суржика М.М.

секретар Гусак А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Банк зазначав, що 03 червня 2010 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2, як держателю картки шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 30000 грн. та на день укладання договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 800 грн.. Відповідач зобовязалась сплачувати проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, зазначеними в Тарифах, а також щомісяця у строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу. Проте, відповідач належним чином зобовязання за кредитним договором не виконувала, у звязку з чим станом на 12 червня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором на загальну суму 32709,87 грн., з яких 15189,72 грн. по тілу кредиту; 6202,31 грн. прострочене тіло кредиту; 11317,84 грн. заборгованість за відсотками. Банк просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість ( а.с. 1-2).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2010 року в сумі 32709,87 коп. та на користь держави судовий збір у сумі 327,09 грн. (а.с.32-33).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема зазначає, що суд не врахував ту обставину, що Банк списав борг в сумі 25063 грн.02 коп. (а.с.38-40).

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник позивача, яка належним чином під розписку повідомлена про час та місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.

Згідно зі ст. ст,530,610, ч. 1 ст.612 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Частина перша статті 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобовязання.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 03 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 006-10501-030610 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

Відповідно до умов договору Банк відкрив відповідачу картковий рахунок в національній валюті гривні та надав відповідачу шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії кредит в сумі 30000 грн. зі встановленням ліміту кредитної лінії на рахунку в сумі 800 грн. . Передбачено, що Банк самостійно може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії та/або загальний розмір кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода до договору про зміну ліміту кредитної лінії/загального розміру кредитної лінії сторонами не складається.

Згідно п.2.3. договору відповідач зобовязана сплачувати Банку проценти за користування кредитною лінією та /або Овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах.

Проценти за користування кредитною лінією нараховуються Банком у валюті рахунку щоденно, на суму використаних коштів станом на кінець кожного дня з розрахунку кількості днів в періоді нарахування (факт/факт) (п.2.4.)

Відповідно до п.3.6. відповідач зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у Тарифах.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтвердила, що користувалась кредитною лінією, знімала грошові кошти з карткового рахунку та частково вносила кошти на погашення кредиту. Останній платіж щодо повернення кредиту здійснила у березні 2014 року в сумі 1500 грн..

Вказані обставини підтверджуються і розрахунком заборгованості, наданим Банком.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, з березня 2014 року відповідач припинила виконувати свої зобовязання за кредитним договором , у звязку з чим станом на 12 червня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 32709 грн.87 коп., в тому числі:

-15189 грн.72 коп. по тілу кредиту;

-6202 грн.31 коп. прострочене тіло кредиту;

-11317 грн.84 коп. заборгованість за відсотками (а.с.3).

З наданої відповідачем до апеляційної скарги відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів та податкової вимоги від 21 вересня 2015 року, вбачається, що у 2 кварталі 2014 року Банк списав заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору № 006-10501-030610 від 03 червня 2010 року в сумі 25063 грн.02 коп.(а.с.42).

Постановою правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 172 (із змінами), було затверджено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву. Вказаний Порядок був чинним до 01 грудня 2015 року.

Згідно п.1 цей Порядок встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу ІІІ Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України.

Банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів (п.3 Порядку).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника /контрагента.

Банк зобовязаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Відображення в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, а тому не свідчить по припинення зобовязання за кредитним договором, зокрема шляхом прощення боргу кредитором.

Правильність наданих банком розрахунків заборгованостіпідтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в суді першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності не подавала.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст.308, .313-315 ЦПК України, колегія судді

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ОСОБА_3Суровицька

Судді Т.М.ОСОБА_4Суржик