Ухвала суду № 54997040, 15.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/214/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В.

Є.У.№ 317/1884/15-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Савченко О.В.,

суддів Маловічко С.В.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спонукання до укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2015 року ,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом. Зазначав, що влітку 2008 року домовився з ОСОБА_3 про покупку його земельної ділянки №25, площею 0,0698 га, розташованої в СТ «Росинка», Лукашівської сільської ради, Запорізького району, Запорізької область. На виконання домовленості восени 2008 року передав ОСОБА_3 5000 доларів США, проте останній ухиляється від укладання договору купівлі-продажу. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 має намір продати свою землю іншому покупцеві, просив суд на підставі ст. 526 ЦК України зобов'язати відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ОСОБА_2 і його представник адвокат ОСОБА_4 повторно не зявилися, причини неявки суду не повідомили. Колегія судді визнала причини неявки позивача і його представника неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню у звязку із такими обставинами.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки в садівничому товаристві «Росинка».

У квітні 2010 року ОСОБА_2 позивався до ОСОБА_3 і просив про стягнення 40000 грн., що становило еквівалент 5000 доларів США, заборгованості за усним договором позики. Як зазначалося в позовній заяві, гроші передавалися відповідачеві ОСОБА_3 в борг восени 2008 року на території садівничого товариства в присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с.32).

Судовим рішенням від 10 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 про стягнення боргу залишений без задоволення за недоведеністю (а.с.33).

Обґрунтовуючи свої вимоги у цій справі, ОСОБА_2 посилався на досягнення сторонами домовленості про купівлю-продаж належної відповідачеві земельної ділянки восени 2008 року і передачу в якості оплати в рахунок майбутнього договору грошових коштів на території садівничого товариства у присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин в порядку ст.ст.131,133 ЦПК України позивач суду не надавав, клопотання про допитки свідків, витребування доказів суду не заявляв, у позовній заяві, як це передбачено п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України на такі докази не посилався.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт укладання сторонами будь-яких угод стосовно спірної земельної ділянки. Передача відповідачеві грошових коштів не свідчить про набуття позивачем права власності на землю, ст.328 ЦК України не передбачає можливості укладання договору купівлі-продажу у судовому порядку.

Висновки суду відповідають вимогам діючого законодавства.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 208, ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не заслуговують на увагу.

Предметом спору являється земельна ділянка у садівничому товаристві, а тому порядок укладання угод про перехід права власності на землю регулюється ст.132 ЗК України, якою передбачена письмова форма договору і його нотаріальне посвідчення. Вказана норма права не передбачає можливості укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки на підставі судового рішення, а також виникнення права власності на землю за усною домовленістю про можливий її продаж у майбутньому.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, розгляд справи за відсутності позивача і його представника, також не є підставою для скасування судового рішення, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення спору.

При дослідженні доказів та доводів сторін судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, є безпідставними та суперечать нормам права.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2015 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: