Ухвала суду № 54997005, 13.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/5308/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/5308/15-к Головуючий в 1 інст. Купавська Н.М.

Провадження №11-кп/778/243/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.286 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Абрамова В.І.,

суддів Нікітюка В.Д., Яцуна С.Б.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Кметь А.Г.,

адвокатів ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області та прокурора Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 листопада 2015 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, приватного підприємця, що мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки та з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 витрати за проведення експертизи у розмірі 242 грн. 05 коп. за довідкою-рахунок №38 (р/р35424201047546 в УГК Запорізької області, отримувач: Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз. МФО 813015, код ЄДРПОУ 02005177); витрати за проведення експертизи у розмірі 2024 грн. 61 коп. за довідкою-рахунок №37 (р/р 35424201047546 в УГК Запорізької області, отримувач: Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз, МФО 813015, код СДРПОУ 02005177); витрати на проведення експертизи №38/15 від 18.05.2015 року, у розмірі 736 грн. 56 коп., та витрати на проведення експертизи №30/15 від 28.04.2015 року у розмірі 736 грн. 56 коп., а всього 1473 грн. 12 коп.

В вироку вирішена доля речових доказів по справі.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 22 квітня 2015 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем BMW-520, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі Запорізької області з боку вул. Фрунзе в напрямку вул. Дзержинського зі швидкістю 100 км/год, чим перевищив максимально дозволену швидкість руху в населених пунктах. На шляху прямування водій ОСОБА_6 перед зміною напрямку руху не впевнився в безпеці, змінив напрямок руху, обїжджаючи вибоїну на проїзній частині, не впорався з керуванням транспортного засобу, внаслідок чого в районі будинку №4 пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі виїхав за межі проїзної частини, де скоїв наїзд на бордюрний камінь, стовп та рекламний щит. В результаті наїзду пасажир BMW-520 ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, пасажиру автомобіля BMW-520 ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п.10.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України згідно з якими:

п.10.1 ГІДР України - "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";

п.12.4 ГІДР України - "У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год";

п.12.9 ПДР України - "Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...";

Порушення п.10.1 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи №217 від 22.04.2015 року причиною смерті ОСОБА_7 явилася поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета. При експертизі трупа ОСОБА_7 були виявлені пошкодження: крововиливи під м'які мозкові оболонки по всій поверхні головного мозку, рана, синці, садна, крововиливи в м'яких тканинах голови; повні поперечні переломи 6-10 ребер зліва по лінії лопатки з ушкодженнями пристінкової плеври; забої обох легень; розрив нижньої частки лівої легені; скупчення крові (близько 300 мл) в лівій плевральній порожнині; розрив правого купола діафрагми; розрив правої частки печінки; скупчення крові (близько 200 мл) в черевній порожнині; крововилив у навколониркову клітковину лівої нирки; повний поперечний перелом донного зчленування; повні поперечні переломи обох крижово-клубових зчленувань; повні поперечні переломи правих ліктьової і променевої кісток в середній третині; багатоуламковий перелом стегнової кістки в нижній третині; множинні садна, синці, крововиливи в м'які тканини тулуба і кінцівок.

Поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета у ОСОБА_7 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і полягає в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Згідно з висновком судової медичної експертизи №314 від 13.05.2015 року у потерпілої ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма (серединний лінійний перелом лобної кістки без зміщення уламків; забій головного мозку; пластинчатий обширний крововилив під тверду мозкову оболонку, ємністю до 30 мл; осколкові переломи кісток носа зі зміщенням уламків і крововиливом в м'які тканини носа; садна шкіри і синці м'яких тканин голови); забій, синець правого плечового суглоба, що супроводжувався больовим синдромом і обмеженням рухової функції; садна і синці нижніх кінцівок. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином: в області голови - тяжкі, небезпечні для життя; в області правого плечового суглоба - легкі, що спричинили за собою короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я; в області нижніх кінцівок - легкі.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть одного потерпілого та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень другому потерпілому.

В апеляції заступник прокурора Запорізької області вважає вказаний вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його мякості. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним та призначити йому покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В апеляції прокурор Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області також не заперечуючи вирок в частині кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини, також вважає вказаний вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його мякості. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним та призначити йому покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В запереченні на апеляції заступника прокурора Запорізької області, прокурора Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області потерпіла ОСОБА_8 (дошлюбне призвище ОСОБА_3) В.В. вважає, що у суда першої інстанції були законні підстави для того, щоб призначити ОСОБА_6 покарання саме з випробуванням, як це і зробив суд першої інстанції, не позбавляючи його права керування транспортними засобами, враховуючи те, що це є його єдиним джерелом до існування та забезпечення його родини. Крім того, звертає увагу на те, що прокурор у суді першої інстанції, виступаючи у судових дебатах, просила суд, призначаючи покарання ОСОБА_6, застосувати до нього ст.75 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Заслухавши доповідь судді по справі; прокурора, в т. ч. в судових дебатах, який підтримав доводи апеляції заступника прокурора Запорізької області в повному обсязі, апеляцію прокурора Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області частково; адвоката ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_8 (дошлюбне призвище ОСОБА_3) В.В., представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, в т.ч. в судових дебатах, які заперечували проти апеляцій, посилаючись на законність вироку та обгрунтованість призначеного ОСОБА_6 покарання; обвинуваченого ОСОБА_6, в т. ч. в судових дебатах та останньому слові, який заперечував проти апеляцій; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у скоєнні злочину зазначеного у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.

Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєне ним правопорушення. При цьому суд врахував ступінь тяжкості скоєного правопорушення та особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, характеризується позитивно, вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, відшкодував потерпілим матеріальну та частково моральну шкоду, врахував обставини справи, характер роботи ОСОБА_6 та вважав можливим не застосовувати до нього додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

При розгляді даного кримінального провадження у суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_3, представники потерпілих висловили думку про можливе виправлення ОСОБА_6 без ізоляції його від суспільства.

Прокурор у суді першої інстанції, виступаючи у судових дебатах, також просила суд, призначаючи покарання ОСОБА_6, застосувати до нього ст.75 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення ОСОБА_6 покарання у межах санкції статті за скоєне ним правопорушення, що, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним в подальшому нових кримінальних правопорушень, та вважає, що доводи викладені в апеляціях, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Суттєвих порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції заступника прокурора Запорізької області, прокурора Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області залишити без задоволення, а вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 листопада 2015 року у відношенні ОСОБА_6, якого засуджено за ч.2 ст.286 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді: