Ухвала суду № 54996735, 13.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4254/14-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/205/К/16 ОСОБА_1

Категорія №59 ( ІІ ) Доповідач Михайлів Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.,

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

секретар - Євтодій К.С.,

за участю: представника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції та Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2015 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 на дії та бездіяльність заступника начальника ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність заступника начальника ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_7, яку неодноразово уточнював та доповнював. В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року було змінене рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15.09.2014 року і з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» було стягнуто заборгованість у розмірі 581 128,51 грн. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист №2/210/1746. Постановою заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7 від 24.04.2015 р. було відкрито виконавче провадження і надано боржнику час для добровільного виконання до 30.04.2015 року. Таким чином строк добровільного виконання вказаного виконавчого листа божником, мав сплинути в момент закінчення дня 30.04.2015 року і державний виконавець міг би виносити постанову про стягнення з боржника сум зазначених у виконавчому листі з початку наступного дня, тобто з 01.05.2015 року. Однак в супереч зазначеному, 30.04.2015 року державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, а 05.05.2015 року постанову про арешт на належний боржнику автомобіль SKODA OCTAVIA TOUR, р/н НОМЕР_1. При цьому державним виконавцем не було у встановленому законом порядку повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження, як і не було направлено копії відповідної постанови, про існування якої боржник дізнався лише 08.05.2015 року. Вказаними діями державний виконавець позбавив боржника можливості виконати виконавчий лист добровільно, у строк вказаний у постанові. Який розпочався та сплинув без відома боржника.

Враховуючи зазначене, просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7 щодо не направлення у встановлений законом строк ОСОБА_6 копії постанови від 24.04.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47347141 з виконання виданого Дзержинським районним судом м .ОСОБА_8 виконавчого листа № 2/210/1746 від 15.09.2014 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» 584 782,51 грн. та скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження.

- визнати неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7, щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню № 47347141 та скасувати вказану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору,

- визнати неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7, щодо винесення постанови від 05.05.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, скасувати вказану постанову та зняти арешт з автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2008 року випуску, номер НОМЕР_1,

- визнати неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7, щодо винесення постанови від 09.06.2015 року про розшук майна боржника, скасувати вказану постанову та припинити розшук належного ОСОБА_6 автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2008 року випуску, номер НОМЕР_1,

- визнати неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7, щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про арешт коштів боржника, скасувати вказану постанову та зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_6, які обліковуються на рахунках у банківських установах: ПАТ «ВТБ ОСОБА_2», МФО 321767, р/р 26209010496309, 26306010496309, в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346, р/р26252382348001.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2015 року вищевказану скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7 щодо не направлення у встановлений законом строк ОСОБА_6 копії постанови від 24.04.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47347141 з виконання виданого Дзержинським районним судом м .ОСОБА_8 виконавчого листа № 2/210/1746 від 15.09.2014 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»584 782, 51 грн. та скасовано вказану постанову про відкриття виконавчого провадження.

Визнано неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7: - щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню № 47347141 з виконання виконавчого листа № 2/210/1746 від 15.09.2014 року та скасовано вказану постанову; - щодо винесення постанови від 05.05.2015 року про арешт майна ОСОБА_6 та оголошення заборони на його відчуження, скасовано вказану постанову, знято арешт з автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2008 року випуску, номер НОМЕР_1; - щодо винесення постанови від 09.06.2015 року про розшук майна ОСОБА_6, скасовано вказану постанову та припинено розшук належного ОСОБА_6 автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2008 року випуску, номер НОМЕР_1; - щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про арешт коштів боржника, скасовано вказану постанову та знято арешт з грошових коштів ОСОБА_6 на рахунках в :ПАТ «ВТБ ОСОБА_2», МФО 321767, р/р 26209010496309, 26306010496309, в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346, р/р26252382348001.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_4 відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (надалі - ОСОБА_4 ВДВС КМУЮ) подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду скасувати. Вважає дану ухвалу необґрунтованою та незаконною. Так на думку апелянтів у суду були відсутні правові підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 47347141 від 24.04.2015 року з виконання виконавчого листа №2/210/1746 від 15.09.2014 року, оскільки вказана постанова відповідала всім вимогам, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Судом не було зясовано і можливість, відповідно до ст. 35 вищевказаного Закону, відкладення проведення виконавчих дій у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження. Крім того, судом не було враховано і того,що боржник ОСОБА_6 свідомо ухиляється від отримання кореспонденції, яка йому була надіслана державним виконавцем.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» (надалі ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що заступником начальника відділу ОСОБА_9 були виконані всі дії визначені законом по виконанню виконавчого документу, . Порушень при відкритті виконавчого провадження, відсутні. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а у разі її несвоєчасного отримання останнім, державний виконавець, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» може відкласти проведення виконавчих дій за заявою боржника, яка в свою чергу від ОСОБА_6 на час подання апеляційної скарги не надходила.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року було змінено рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15.09.2014 року і з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» було стягнуто заборгованість у розмірі 581 128,51 грн.

На підставі вказаного рішення Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий лист №2/210/1746 від 15.09.2014 року.

24 квітня 2015 року постановою заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7. було відкрито виконавче провадження № 47347141 з виконання виданого Дзержинським районним судом м .ОСОБА_8 виконавчого листа № 2/210/1746 від 15.09.2014 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» 584 782,51 грн. та встановлено строк боржнику, для добровільного виконання до 30.04.2015 року.

30 квітня 2015 року заступником начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7. було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_6 виконавчого збору у розмірі 58478,25 грн.

Того ж дня, державним виконавцем було винесено постанову про арешт грошових коштів ОСОБА_6, які обліковуються на рахунках у банківських установах: ПАТ «ВТБ ОСОБА_2», МФО 321767, р/р 26209010496309, 26306010496309, в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346, р/р26252382348001.

Постановою від 05 травня 2015 року - було накладено арешт на належний боржнику автомобіль SKODA OCTAVIA TOUR, р/н НОМЕР_1.

Постановою від 09 червня 2015 року заступник начальнику відділу ОСОБА_7 винесла постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля - SKODA OCTAVIA TOUR, р/н НОМЕР_1.

Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу ОСОБА_6, виходив із наявності правових підстав для її задоволення, оскільки матеріали справи не містили доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, у відповідності до вимог ч.1ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження», та відсутністю належних та допустимих доказів наявності підстав для винесення державним виконавцем спірних постанов.

Колегія суддів не може погодитись із зазначеним висновком суду з огляду на наступне.

Так, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року, державний виконавець зобовязаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження, заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобовязані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2015 року, копію постанови про відкриття провадження було надіслано на адресу боржника.(а.с.92 зворот)

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець, дотримався вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», тобто належним чином повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження.

В постанові про відкриття провадження державним виконавцем встановлено строк для самостійного виконання рішення у строк до 30.04. 2015 року.(а.с92.)

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до пятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З аналізу вказаної норми закону вбачається, що визначення державним виконавцем строку самостійного виконання рішення суду відбувається в межах семи днів, які повязуються не з датою отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а з датою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем визначено строк для самостійного виконання боржником рішення в межах його повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що про існування вказаних постанов як і про існування самої постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник ОСОБА_10 дізнався лише 08.05.2015 року під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження.

При цьому, колегія суддів вважає, що неотримання боржником постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження до 30.04.2015 року, та ознайомлення з нею лише 08.05.2015 року не є підставою для її скасування, враховуючи що вказана постанова винесена відповідно до вимог закону. В свою чергу, несвоєчасне отримання боржником постанови не вплинуло на законність дій держаного виконавця.

У звязку із чим, посилання боржника на незаконність постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про розшук майна боржника та про арешт коштів боржника, які обліковуються на рахунках у банківських установах не може бути визнано обґрунтованими.

Факт невиконання судового рішення, як в період з 24.04.2015 року, дата відкриття виконавчого провадження до 30.04.2015 року, встановлений час для добровільного виконання рішення суду, так і після ознайомлення боржника з постановою про відкриття виконавчого провадження 08.05.2015 року, спростовують доводи скарги про можливість виконання рішення суду за умови отримання копії постанови своєчасно до 30.04.2015 року.

Доказів на підтвердження виконання рішення суду боржник державному виконавцю не надав.

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Ураховуючи положення ст. 25 та 31 Закону, на державного виконавця не покладено обовязку перевірки факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу положень ст. 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що законодавець виходив з того, що боржник, з урахуванням положень ст. 14 ЦПК України, має обєктивно усвідомлювати, що рішення суду, яке ним не виконується добровільно, може виконуватися у примусовому порядку у строки встановлені державним виконавцем, які обраховуються не з дня, коли боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження, а у строки з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів, не може погодитись з посиланням суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, щодо не винесення ним постанови про відкладення виконавчих дій, оскільки вважає, що вказане не ґрунтується на вимогах закону.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

З аналізу наведених положень слідує висновок, що постановлення ухвали про відкладення виконавчих дій є правом державного виконавця, а не обовязком.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги в цій частині, суд першої інстанції не врахував, що закон не містить чітких критеріїв наявності чи відсутності підстав для відкладення виконавчих дій, залишаючи розвязання цього питання на розсуд самого державного виконавця, у звязку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення скарги в цій частині.

Оскільки державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог закону, вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність начальника відділу є необґрунтованими, тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду в про задоволення скарги боржника в цій частині.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині визнання незаконними рішень державного виконавця і скасування постанов про стягнення з боржника суми виконавчого збору, оскільки розгляд даного питання не належить до компетенції цивільного судочинства.

Пунктом 13 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

У п.6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Водночас, у п.7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року розяснено, що справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки для оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 30.04.2015 року, прийнятої у виконавчому провадженні стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, встановлений інший порядок, тобто належить до компетенції адміністративних судів, тому суд першої інстанції не мав повноважень розглядати вказане питання в порядку цивільного судочинства.

Отже, провадження у даній справі щодо оскарження постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору має бути закрито.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вирішивши питання про скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, яке не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у звязку з чим ухвалу суду в зазначеній частині необхідно скасувати та на підставі п.1ч.1 ст.205 ЦПК України,закрити провадження у справі в цій частині.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 205, п.2 ч.1 ст. 312, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції та Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2015 року в частині визнання не правомірними дії заступника начальника ОСОБА_4 ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_7, щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню № 47347141 з виконання виконавчого листа № 2/210/1746 від 15.09.2014 року та скасування вказаної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору - скасувати і закрити провадження у справі в цій частині.

В іншій частині ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2015 року, про задоволення скарги ОСОБА_6 на дії та бездіяльність заступника начальника ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_7 - скасувати та відмовити у задоволені цих вимог скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_11