Вирок № 54996717, 15.01.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/3821/15-к

№ 1-кп/336/23/2016

15 січня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишової І.В.,

за участю прокурора Бичкова В.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Чернівці, громадянки України, українки, має неповну середню освіту, не працює, незаміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:

- вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2006 за ст. 317 ч. 1, 307 ч.2, 315 ч. 2, 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік (звільнилась 14.09.2006 року у зв'язку з відбуттям строку покарання;

- вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2009 за ст. 321 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.(звільнилась 11.06.2010 року у зв'язку з відбуттям строку покарання);

- вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2011 за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільнена від відбуття покарання відповідно до ст. 75, 76 КК України з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2013 року направлено відбувати покарання (звільнена від подальшого відбування покарання 04.06.2014 року за ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.05.2014 на підставі ст. 1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2014 році»;

- вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2015 року за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільнена від відбуття покарання відповідно до ст. 75, 76 КК України з випробуванням строком на 2 роки, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2015 року приблизно о 11-40 год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи поблизу першого під'їзду будинку № 34-б по вул. Кузнецова в м. Запоріжжі, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_3 заснула, та будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала із сумки, яка знаходилася на лавці біля потерпілої, майно останньої: мобільний телефон марки «Fly», моделі IQ4490i, в корпусі синьо-чорного кольору, що мав пошкодження у вигляді розбитого екрану, вартістю 339,80 гривень; чохол для мобільного телефону синього кольору, вартістю 58,66 гривень; гаманець жіночий коричневого кольору, вартістю 90 гривень, в якому знаходилися кредитні та дисконтні картки, що не представляють матеріальної цінності; ланцюжок плетінням «пітон» із сплаву срібло-мідь-цинк з покриттям радієм, довжиною 25 см, вагою 3,1862 г, вартістю 64,82 гривень, чим ОСОБА_1 спричинила потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 553,28 гривень.

Обвинувачена свою провину в викладеному вище визнала повністю, про обставини скоєного дала відповідні написаному вище свідчення та пояснила, що дійсно 28 квітня 2015 року приблизно о 11-40 год. вона перебувала поблизу першого під'їзду будинка № 34-б по вул. Кузнецова в м. Запоріжжі, де побачила потерпілу ОСОБА_3, яка заснула. Скориставшись нагодою, діючи задля власного збагачення, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, обвинувачена вільним шляхом таємно викрала із сумки потерпілої мобільний телефон з чохлом, гаманець жіночий та металевий ланцюжок. Перелік найменування та вартість викраденого не спорювала. У скоєному щиро розкаялася.

Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обставиною яка пом'якшує покарання обвинуваченій, судом визнано її щире каяття.

При призначенні покарання обвинуваченій суд бере до уваги вищевказану обставину, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини вчиненого, зокрема, наслідки злочину - спричинення матеріальної шкоди потерпілій, суд враховує і особу винної, склад її сім'ї та стан здоров'я: на обліках у лікаря-психіатра, нарколога не перебуває, страждає на ряд хронічних захворювань: ВІЛ 1 ст., хронічний гепатит С, двосторонній туберкульоз легенів, тощо, незаміжня, має постійне місце проживання, не працює, раніше неодноразово судима, позбавлена батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд при цьому також враховує і суб'єктивне ставлення обвинуваченої до вчиненого нею кримінально-караного діяння - критично ставиться до вчиненого.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення за вчиненя злочину покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи на те, що у справі відсутньо кілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, судом не встановлено підстав для застосування при призначенні їй покарання положень ст. 69 КК України.

При цьому судом не встановлено і підстав для застосування до обвинуваченої положень ст. 75 КК України, зважаючи на те, що вона вчинила злочин, вже перебуваючи на випробуванні.

На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів як нею самою, так і іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Крім того, зважаючи на те, що обвинувачена була засуджена 18.03.2015 року вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, яке не відбула, їй необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у відповідності до вимог ст. 71 КК України.

Обвинуваченій у кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався. Під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу не надійшло.

Оскільки проведення експертиз здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення експертиз в загальній сумі 1412,34 гривень.

Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, на підставі чого призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

В порядку ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом складання призначеного покарання з частиною невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2015 року, призначити ОСОБА_1 за сукупністю вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1(один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати від дня її фактичного затримання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1412,34 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази, що передані на зберігання потерпілій, залишити останній за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін