Вирок № 54995770, 15.01.2016, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/4116/15-к

Провадження № /п 1-кп/317/48/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчука М.І.,

при секретарі Гармаш А.А.

за участю прокурора Сухорукової Н.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12015080230000483 від 25.03.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився 08.10.1983 року в смт. Дубовязівка Конотопського району Сумської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого без реєстрації в м. Запоріжжі, вул. Тенісна, 11. кв. 16, раніше судимого:

1.14.08.2003 року Конотопським районним судом Сумської області за ст. ст. 187 ч. 4, 119 ч. 1, 186 ч. 2, 309 ч. 1, 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 28.01.2011 року умовно-достроково на строк 1 рік 1 місяць 21 день,

2.08.11.2011 року Ямпільським районним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 2, 309 ч. 2, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 20.06.2014 року на підставі ст. 7 Закону України « Про амністію у 2014 році » від 08.04.2014 року звільнений від подальшого відбування покарання,

3.02.07.2015 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно 22.03.2015 року, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, прибув до домоволодіння розташованого за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Дружби, буд. 25, який належить потерпілій ОСОБА_2, де шляхом відчинення дверей, проник до будинку, звідки таємно викрав телевізор «SAMSUNG LE19D450G», вартість якого відповідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1576 від 10.07.2015 року складає 2.000 грн., чим завдав матеріальної шкоди потерпілій на зазначену суму.

ОСОБА_1 покинув територію зазначеного домоволодіння, та перевіз телевізор до м. Запоріжжя, таким чином отримав реальну можливість розпоряджатися викраденим майном.

Суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України постановив не досліджувати докази відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, при цьому допитати обвинуваченого і вивчити матеріали кримінального провадження в частині, які характеризують особу обвинуваченого.

Проти такого порядку дослідження доказів не заперечують учасники судового провадження.

Будучи допитаним в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, в скоєному розкаявся і пояснив, що дійсно зранку 22.03.2015 року він, знаючи, що ОСОБА_2 не буде вдома, прибув до її будинку № 25 по вул. Дружби в с. Веселянка Запорізького району, де через незачинені двері зі сторони городу зайшов до будинку та викрав телевізор «SAMSUNG». Даний телевізор він відвіз до м. Запоріжжя і продав за 1.000 грн. Отримані гроші витратив на свої потреби.

Також він пояснив, що потерпіла є тіткою його цивільної дружини. Він бував у будинку останньої, знав розташування кімнат та те, що в час проникнення нікого в будинку не було.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна(крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в обвинувальному акті не вказані та сторона обвинувачення на них не посилалась.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є його щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю.

Крім того, ОСОБА_1 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, однак шкоду потерпілій не відшкодував, тому суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання хоча і у вигляді позбавлення його волі, але в мінімальних межах, передбачених санкцією статті.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України.

В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2015 року за ст. ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на 1 рік і до вказаного вироку вчинив вказаний вище злочин. При таких обставинах суд вважає необхідним застосувати відносно нього ст. 70 ч. 4 КК України.

Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду розміром 2.000 грн. 00 коп., але цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складають 184 грн. 14 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи № 1576 від 10.07.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України, ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Враховуючи, що зазначена експертиза була проведена експертами спеціалізованої державної установи: Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України в Запорізькій області, тому, на думку суду, не підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат витрати за проведення вказаної судової товарознавчої експертизи. Вказані процесуальні витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 в ході досудового розслідування міра запобіжного заходу не обиралась, клопотання відносно цього в ході судового розгляду ніхто з учасників кримінального провадження не заявляв, суд за власною ініціативою не вирішує питання про обрання йому якогось виду запобіжного заходу.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.01.2016 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому з цієї дати необхідно рахувати початок строку відбуття ОСОБА_1 покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2015 року у вигляді 1 року позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 не обиралася.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання з 07.01.2016 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя М.І.Галянчук