Рішення № 54995602, 13.01.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

13.01.2016

Провадження № 2/331/154/2016

ЄУН 331/5923/15-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2016 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Світлицької В.М.

за участю секретаря Богач А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

МТСБУ в особі представника ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою відшкодування. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.09.2010 р. в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2 та автомобіля «Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2010 р. ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. На дату скоєння дорожньо-транспортній пригоди відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 155 від 07.10.2010 р. розмір збитків за пошкоджений транспортний засіб «Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 17052,32 грн. Вказана шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди відшкодована не була. Власник пошкодженого автомобіля звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди. Позивачем 29.11.2010 р. виплачена суму відшкодування у розмірі 14210,27 грн. за шкоду, заподіяну транспортному засобу та 720 грн. за проведення експертного дослідження. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу суму відшкодування шкоди у розмірі 14930, 27 грн. та судові витрати у розмірі 2243, 60 грн., які складаються з судового збору - 243,60 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягає. За клопотанням представника позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. З канцелярії суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його присутності, проти задоволення позову в частині стягнення коштів на правову допомогу заперечує, позовні вимоги в частині стягнення шкоди у розмірі 14930, 27 грн. та судових витрат у розмірі 2243, 60 грн. визнає.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у в'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 24.09.2010 р. в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2 та автомобіля «Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди № 8692275, виданою начальником відділу ВДАІ в м. Запоріжжя ОСОБА_4

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2010 р. ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 24.09.2010 р., притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 155 від 07.10.2010 р. розмір збитків за пошкоджений транспортний засіб «Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 17052,32 грн. Зазначена шкода відповідачем у добровільному порядку відшкодована не була.

ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про отримання відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоровю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

У звязку з настанням події, передбаченої пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач 29.11.2010 р. здійснив виплату відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 14210,27 грн. за шкоду, заподіяну транспортному засобу та 720 грн. за проведення експертного дослідження, що підтверджується платіжними дорученнями № 4976, № 4780 від 29.11.2010 р. та наказом про виплату № 3401 від 29.11.2010 р.

Таким чином, витрати позивача на відшкодування шкоди ОСОБА_3 становлять загальну суму у розмірі 14930,27 грн.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 суми у розмірі 14930,27 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення на його користь витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

За частинами 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Крім того, зазначені витрати належать до предмета доказування у справі. На підтвердження таких витрат сторона має надати суду належні докази, документи, що свідчать про оплату витрат, складених у встановленому законом порядку, але позивачем не надано доказів таких витрат, зокрема платіжних документів, квитанцій тощо, тобто в матеріалах справи відсутні належні докази на надання правової допомоги, які в повній мірі відображають понесені позивачем витрат.

Позивачем, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не надано суду належних та переконливих доказів вимог про стягнення на його користь витрат, повязаних з оплатою правової допомоги у розміру 2000 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 107, 208, 209, 212, 214-215, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу виплачене відшкодування у розмірі 14930 грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Світлицька В. М.