Вирок № 54994515, 15.01.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/25/16-к

Провадження № - 1кп/201/73/2016

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Верменич В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12015040650005001 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

-19.08.2008 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по ч. 2 ст. 307, ст.. 69 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 13.07.2010 р. умовно-достроково на 10 місяців 16 днів,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Соколянський Д.А.

обвинувачений ОСОБА_1

представник потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

02.12.2015 року близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи біля буд. № 2 по пр. Гагаріна у місті Дніпропетровську, побачив дві камери зовнішнього відеоспостереження, які були закріплені на буд. № 2 по пр. Гагаріна у місті Дніпропетровську, які належать ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) та які ОСОБА_1 визначив за обєкт злочинного посягання та у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення майна ПАТ КБ «Приватбанк».

Далі ОСОБА_1, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізовуючи свій раптово виниклий умисел спрямований на таємне викрадення майна, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними, таємно, шляхом вільного доступу зірвав із вказаного будинку одну камеру зовнішнього відеоспостереження (600 АСТ 123-ІR 36), після чого з таємно викраденим майном залишив місце скоєння злочину для того аби сховати викрадену камеру та повернутися за іншою, яка висіла на вказаному будинку, тим самим розпорядився на власний розсуд викраденою камерою.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 02.12.2015 року близько 04 години 40 хвилин ОСОБА_1, повернувся до буд. № 2 по пр. Гагаріна у місті Дніпропетровську з метою доведення свого злочинного умислу до кінця. Так ОСОБА_1, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючи єдиним злочинним умислом направленим на таємне викрадення двох камер відеоспостереження, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними, таємно, шляхом вільного доступу зірвав із вказаного будинку ще одну камеру зовнішнього відеоспостереження (600 АСТ 123-ІR 36), після чого з таємно викраденим майном залишив місце скоєння злочину та направився в бік площі Жовтневої у м. Дніпропетровську, при цьому маючи змогу розпорядитись викраденим майном, однак був затриманий на перехресті пр. ОСОБА_3 та пр. Гагаріна у м. Дніпропетровськ охоронцем ПАТ КБ «Приват Банк».

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та надав показання, які повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у таємному викрадення чужого майна та його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікарня нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», позитивно характеризується.

До обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, являється рецидив злочину.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробовуванням.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. 2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речовий доказ фрагмент камери відеоспостереження - повернути ПАТ КБ «Приватбанк».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя: С.П. Мельниченко