Ухвала суду № 54992438, 14.01.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 cічня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Рибасюк О.С.,

представника позивачів ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа приватний нотаріус КМНО Клітко Валентина Василівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивачів заявив клопотання про відвід головуючого у справі, мотивуючи його своєю незгодою із діями головуючого під час проведення судового засідання 09 жовтня 2015 року, також зазначив, що в даному судовому засіданні суд відмовив представнику позивача у долученні до матеріалів справи додаткових доказів, надав суду письмову заяву про відвід.

Представники відповідача категорично заперечували проти задоволення заяви.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, статтями 20, 21 ЦПК України передбачені певні підстави для відводу судді, серед них, зокрема, заінтересованість у результатах розгляду справи, інші обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді. Наведений в цих статтях перелік не є вичерпним. Разом з тим, обставини, які також можуть бути підставою для відводу, мають бути достатніми для того, щоб можна було стверджувати про упередженість та необ`єктивність того чи іншого судді при розгляді конкретної справи чи можливо викликати у стороннього спостерігача сумніви у його (головуючого) безсторонності.

Зазначені ж позивачем обставини не містять конкретних підстав для відводу головуючого, окрім незгоди представника позивача із тим, що під час судового засідання ще в жовтні 2015 року судом було відмовлено у задоволенні ряду клопотань сторони позивачів.

Так, за жодних обставин незгода сторони із тим чи іншим рішенням суду, навіть ухваленим протокольно із занесенням в журнал судового засідання не може бути підставою для відводу від розгляду справи.

Крім того, слід звернути увагу на положення ч.3 ст.22 ЦПК України, згідно яким відвід повинен бути заявлений до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Аналіз зазначеного положення свідчить про те, що сторона не повинна зловживати своїми правами, своєчасно в разі наявності в неї обґрунтованих сумнівів в упередженості та безсторонності головуючого заявити йому відвід.

В той же час, як вбачається з заявленого представником позивачів відводу обставини, які покладені в основу такої заяви виникли ще в жовтні 2015 року, проте ані в судовому засіданні 09.10.2015, ані після нього шляхом подання окремої заяви, ані навіть на початку даного судового засідання 14 січня 2016 року при вирішення питання, чи мають сторони відводи (представники сторін), представник позивача будь-яких заяв не зробив, більше того, лише після спливу 20 хвилин судового засідання він подав письмову на 2 аркушах вже надрукованого тексту відповідну заяву, що може бути розглянуто судом за викладених обставин як намагання затягнути вирішення справи і таким чином зловживати своїми правами.

Щодо самого змісту заяви.

По допиту позивачів, які давали пояснення під присягою.

Відповідно до ч.2 ст.160 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав та виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Саме головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Як зазначалося судом вище в судовому засіданні в жовтні 2015 року представник позивачів будучи присутнім не заявив жодного зауваження на дії головуючого у справі.

Ототоження представником позивача допиту свідків і пояснень позивачів, які останні надавали під присягою, суд також вважає неспроможним на предмет недотримання порядку допиту свідків, передбаченого ЦПК України, оскільки в даному випадку слід керуватися не ст.180 ЦПК України, а ст.176 ЦПК України.

Подання доказів. Суд неодноразово звертав увагу представника позивачів на імперативні вимоги положень ч.1 ст.131 ЦПК України, згідно яким сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 30 червня 2015 року було розпочато судовий розгляд справи (а.с.154 Том №1)

Натомість, і 27.08.2015, і 09.10.2015, і 14.01.2016 представник позивача подає через канцелярію суду кожного разу нові документи, які просить суд долучити в якості доказів у справі.

В судовому засіданні 14 січня 2016 року головуючим було роз`яснено представнику позивача вищезазначені положення процесуального закону, проте він не погодився із ним і заявив відвід головуючому у справі.

Знову перериваючи головуючого у справі і хід розгляду справи представник позивача кожного разу викрикуючи з місця намагається заявити те чи інше клопотання.

Суд акцентує увагу представника позивача на неприпустимості такої поведінки і необхідності дотримання порядку в судовому засіданні, поваги як до суду, так і до інших учасників процесу, в протилежному випадку головуючий має право вжити відповідних заходів.

Можливі особисті мотиви і уподобання сторін в даному випадку жодним чином не можуть впливати на прийняття рішень судом, і відтак враховуватися під час прийняття рішення по заявленому відводу.

Підстав для задоволення заяви про відвід судді та направлення справи на повторний розподіл немає, оскільки наведені мотиви про відвід головуючого у справі не є такими, що заслуговують на увагу.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.20-21, 23-24 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про відвід - відмовити.

Судовий розгляд справи продовжити в том же складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк