Рішення № 54989766, 13.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/922/15-ц Номер провадження 22-ц/786/46/16Головуючий у 1-й інстанції Щабельська І.В. Доповідач ап. інст. Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Акопян В.І.

суддів: Гальонкіна С.А., Лобова О.А.

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

в с т а н о в и л а :

02 вересня 2015 року ПАТ"ВіЕйБі Банк" звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому, просив стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00063851 від 18.08.2011 року в сумі 48 879, 74 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог зазначено, що відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка на 17.08.2015 року складає 48 879,74 грн.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2015 року позовні вимоги ПАТ"ВіЕйБі Банк" задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за договором банківського обслуговування BLaЖГА00063851 станом на 17 серпня 2015 року в сумі 48 879, 74 грн. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" . Вказував на неналежне дослідження судом доказів у справі, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 18 серпня 2011 року ПАТ" ВіЕйБі Банк" уклав з ОСОБА_2 договір банківського обслуговування № BLаЖГА00063851, згідно якого ПАТ"ВіЕйБі Банк" надав їй кредитні кошти на споживчі потреби в сумі 9 500 грн. з процентною ставкою 15% річних з терміном повернення 18 серпня 2014 року.

Позичальник зобов'язувався не пізніше дати, встановленої в графіку, поповнювати рахунок ПАТ "ВіЕйБі Банк", вказаний в п.6 Спеціальної частини договору у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, встановлені в графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом ( а.с.5-13).

Згідно п. 4 Спеціальної частини договору, комісія за управління кредитом становить 1,75 % від суми кредиту.

Відповідно до п.2.5.3 договору погашення боргових зобов'язань позичальника за договором здійснюється шляхом списання банком коштів з рахунка-кореспондента щомісячно в дату, передбачену чинною на день оплати редакцією графіка, та в черговості, передбаченій п.2.5.6 Загальної частини договору.

Однак, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка на 17.08.2015 року складає 48 879,74 грн., з яких: 5 748 грн. 06 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 2305 грн. 34 коп. - заборгованість по відсотках; 3 491 грн. 25 коп. - комісії та 37 335 грн. 09 коп. плати за пропуск платежів (а.с.3-4).

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що 18 відповідач 18.08.2011 року одержала кредитні кошти та до 15.01.2013 року здійснювала часткове погашення заборгованості, після чого жодних платежів в рахунок погашення заборгованості не проводила.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником обов'язку, передбаченого п.3.3.3. загальної частини договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов2язань за договором перевищило 60 календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку штраф у розмірі, зазначеному в п.8 спеціальної частини договору тобто 25,00 % .( а.с.5).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов"язань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, зазначена в п.9 спеціальної частини договору. Банк може використати право на застосування пені, починаючи з наступного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов"язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем та закінчуючи днем, що передує даті повного виконання всіх прострочених грошових зобов'язань. ( а.с. 11).

Встановивши, що позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу кредит в сумі 9 500 грн., в той час, як відповідач порушував умови зобов'язання за договором, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування та їх задоволення.

Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.

Відповідно до вимог п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитом, процентами та комісією становить 11544,65 грн, банк нарахував неустойку в сумі 37 335,09 грн., що в три рази перевищує суму боргу .

Колегія суддів вважає за можливе зменшити суду неустойки до 12 000грн.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає зміні, в частині стягнення плати за пропуск платежів та судового збору.

Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1ст.309, ст. 316, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2015 року змінити, зменшити суму плати за пропуск платежів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» з 37 335 грн. 09 коп. до 12 000 грн., а загальну суму з 48 879,74 грн. до 23 544,65 грн.

Зменшити розмір судового збору стягнутого з ОСОБА_2 в дохід держави до 487 грн.20 коп.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.І.Акопян

Судді: С.А.Гальонкін

О.А.Лобов

З оригіналом згідно

Суддя В.І.Акопян