Ухвала суду № 54988240, 11.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/868/15-ц Головуючий у І інстанції Марущак Н. М.Провадження № 22-ц/780/222/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 56 11.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Коцюрби О.П.,

Суддів - Суханової Є.М., Журби С.О.,

При секретарі Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним кредитного договору, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася в Ставищенський районний суд Київської області з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що між ПАТ „Дельта Банк (надалі Банк) та нею було укладено кредитний договір № 005-281721210613 від 21 червня 2013 року (тарифний пакет «НОВА ГОТІВОЧКА»), відповідно до якого, вона отримала у Банку кредит у сумі 15 000 гривень.

Вказаний кредитний Договір, як вказує позивач, був укладений з грубим порушенням банком законодавства України щодо кредитування та захисту прав споживачів, так як Банком перед укладенням договору їй не було надано інформацію, передбачену ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», не було виконано вимоги ч. 12 ст. 10 вказаного Закону, згідно якої, виконавець зобовязаний негайно повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

В кредитному договорі містяться умови, які регулюють внесення змін (доповнень) та розірвання договору лише в односторонньому порядку зі сторони кредитодавця. Також, в кредитному договорі, всупереч п. 8 ч. І ст. 8 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», взагалі не міститься порядку зміни Договору, який би врахував її інтереси як позичальника, відсутні умови про порядок припинення Договору, які відповідно до вимог ст. 628 ЦК України є суттєвими умовами договору.

Договір не дає вибору їй відстояти свої інтереси у разі незгоди з підняттям відсоткової ставки. Умови договору, про згоду позивача на запропоновані Банком умови, та про дострокове повернення кредиту є дискримінацією.

Вказує на те, що порушення вимог законодавства при укладенні кредитного договору, а сааме, порушення вимог ст. 525 ЦК України, є підставою для визнання Кредитного Договору недійсним.

Спірний Договір не містить умов або правил, які б регулювали відповідальність відповідача ні за невиконання, ні за неналежне виконання ним умов договору, через що Договір, в цілому, суперечить п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України « Про Фінансові послуги та державне регулювання ринків Фінансових послуг».

Умови Договору є несправедливими, так як при застосуванні всіх санкцій та відсотків за користування кредитом вона має сплатити більше 60%, адже тільки відсоткова ставка за користування кредитом відповідно до п. 3.2 Договору складає - 60%.

Відповідачем порушено принципи добросовісності та розумності, тому що нею вносилися грошові кошти, і їй не зовсім було зрозуміло, чи вона погашає тіло кредиту, чи штрафні санкції та пеню. Даної інформації їй як споживачу фінансових послуг не було надано.

Отримавши кредит в сумі 15 000 гривен, їй на сьогодні поставлено до сплати біля 50 000 грн. Відповідач, на її письмові запити, з чого саме складається сума до сплати, вказаної інформації не надав.

З урахуванням уточнень позовних вимог ОСОБА_2 просила визнати недійсним Кредитний Договір № 005-281721210613 від 21 червня 2013 року.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року, ухвалити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначила, що рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2014 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 червня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, шляхом акцептування банком пропозиції позивача, викладеній в її заяві № 005-28172-210613 (далі Заява-Пропозиція) укладено Кредитну угоду (Договір), за умовами якого, банк відкрив ОСОБА_2 поточний рахунок № 26251908876776, з оформленням платіжної картки (тарифний пакет «Нова Готівочка»), зі встановленням ліміту кредитної лінії на суму 15 000 грн., строком на 364 календарних дні (п.п. 2.1 - 2.6 ч. 2 заяви).

Порядок надання та користування кредитом, визначений заявою (пропозицією) позичальника ОСОБА_2 від 21 червня 2013 року, Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених рішенням Ради Директорів Банку від 20 березня 2013 року (далі - Правила) та Тарифами на обслуговування платіжних карток - тарифний пакет «Нова Готівочка», затверджених рішенням Тарифного комітету АТ „Дельта Банк, згідно Протоколу № 395 від 08 листопада 2011 року (далі - Тарифи).

Відповідно до п. 1.6., Позивач погодила умову про те, всі інші умови її взаємовідносин з Банком, з приводу відкриття та обслуговування рахунку, зазначеного в п. 2.1. ч. 2 цієї Пропозиції та Картки, зазначеної в п. 2.5. ч. 2 цієї Пропозиції, а також ліміту Кредитної лінії, визначені в Правилах та Тарифах банку.

Пунктом 2 вказаної Пропозиції (оферти), позивач підтвердила своє розуміння і згоду зокрема з тим, що момент прийняття (акцепту) Банком її пропозиції щодо укладання Договору, а отже моментом укладання Договору на умовах, описаних вище в Пропозиції (оферті) та Правилах, вважатиметься дата відкриття Банком рахунку, визначеного в п.2.1. цієї Пропозиції; встановлення ліміту кредитування є безумовним правом Банку та здійснюється ним в межах максимально погодженої суми, наведеної у п. 3 ч. 3 цієї Пропозиції (оферти); кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного у п. 2.4. ч. 2 цієї Пропозиції (оферти), при цьому, кожен наступний ліміт кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої кредитної лінії на умовах, погоджених сторонами у цій Пропозиції (оферті)та не потребує додаткових угод до цієї Пропозиції (оферти).

Пунктом 2.5 Заяви-пропозиції ОСОБА_2 підтвердила, що до підписання нею цієї Пропозиції (оферти), вона ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування рахунку (у формі встановлення ліміту кредитної лінії) та орієнтовану сукупну вартість кредиту відповідно до законодавства України.

Пунктом 5 Заяви-пропозиції позивач підтвердила, що вона повідомлена про те, що чинна редакція Правил та Тарифів розміщені на офіційному сайті Банку, вона зобов'язана періодично ознайомлюватися з ними, з метою перевірки їх чинності та ознайомлений зі змінами до них, а також перевіряти правильність здійснення операцій за рахунком, у спосіб та і порядку, визначених в Правилах.

Згідно з пунктами 7.1 та 8 ч. 3 Кредитного Договору, ОСОБА_2 погодилась, що складовою та невід`ємною частиною Договору є Правила та Тарифи банку, з яким вона попередньо ознайомилась, повністю згодна, їх зміст вона розуміє, зобов'язалась їх дотримувати.

Позивач своїм підписом підтвердила, що вона отримала від банку в дату підписання нею зазначеної пропозиції примірник Правил і Тарифів (п. 9 частини 3 Заяви), а також інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 8 частини 3 Заяви).

Умовами тарифного пакету «Нова Готівочка» передбачено: обов'язковий мінімальний платіж - держатель зобов'язаний погашати частину заборгованості у вигляді обов`язкового мінімального платежу, який складається із частки обов'язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит (тариф 1.4.1), плати за обслуговування (тариф 1.5), овердрафту, процентів за недозволений овердрафт (тариф 1.4.3), штраф за прострочену заборгованість (тариф 3.1) та суми заборгованостей минулих періодів.

За обслуговування карткового рахунку та кредитної лінії встановлено процентні ставки, зокрема, процент за користування кредитною лінією 0,0001 % річних (тариф 1.4.1), процент на позитивний залишок 3 % річних, процент за недозволений овердрафт - 48% річних (тариф 1.4.3) та встановлена плата за обслуговування кредитного ліміту, яка включає в себе надання послуг інформування держателя про зміну кредитного ліміту у вигляді надсилання виписок - 3,50% (тариф 1.5), штраф за прострочену заборгованість обовязкового мінімального платежу 0,01 %, але не менше та / або не більше150 грн. за кожен факт прострочення (тариф 3.1).

Крім підпису на Заяві, підписи позивача проставлені на Умовах надання кредитної картки, тарифах на обслуговування платіжних карток, що також свідчить про ознайомлення з ними позивача.

Враховуючи викладене, колегія судді вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що при укладенні умов договору про надання кредиту, позивач діяла вільно, виходячи з власних інтересів, прийняла рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з контрагентом, визначила характер договору, який вони уклали, його умови (зміст), в тому числі порядок видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства, для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За правилами ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідачем акцептовано пропозицію позивача щодо укладення Договору, в рамках якого позивачеві було відкрито рахунок та видано по ньому кредитну картку із встановленням ліміту Кредитної лінії в розмірі 15000 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила, що за ви вищевказаним кредитним договором, вона отримала кредитні кошти у розмірі 15000 гривень, знявши вказані кошти з виданої їй відповідачем вищевказаної картки.

Сторонами, умовами Кредитного Договору погоджено істотні умови договору, в тому числі порядок повернення кредиту, обовязкові платежі, розмір пені, штрафи, за порушення строків повернення кредитів, або сплати процентів за користування, тощо.

Істотними умовами Кредитного Договору відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір порядок нарахування та сплата процентів, відповідальність сторін.

Як вбачається з тексту вищевказаних заяв (пропозицій) від 21 червня 2013 року, Витягу з Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», Тарифів (тарифний пакет «Нова Готівочка»), такі умови договору передбачено.

Стверджуючи про недійсність Кредитного Договору, та ставлячи вимоги про визнання Кредитного Договору недійсним позивач посилається на те, що Банк не надав їй для ознайомлення усі необхідні документи, внаслідок чого вона не змогла зрозуміти усі наслідки і ризики його укладення, а також на те, що ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року дія Закону «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Однак, ОСОБА_2 не довела в суді, у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України порушення її прав з боку відповідача, як споживача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з думкою Ставищенського районного суду Київської області про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Так як Ставищенський районний суд Київської області розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ріщення Ставищенського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: