Постанова № 549866, 13.04.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.04.07р.

Справа № А27/4-07

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя В.О.Татарчук

Суддя М.П. Кожан

Суддя Н.Б. Кеся

Секретар с/з П.М. Сергієнко

Представники сторін:

від позивача – Кривошеїна І.О. дов. від 02.01.07, Зайцев М.В. дов. від 01.01.07

від відповідача –Гармаш Л.М. дов. від 13.12.07 №31722/10/08-09-15, Дверницька Л.В. дов. від 19.12.06 №32318/10/08-09-15, Попова М.С. дов. від 15.01.07 №573/10/08-09-15, Босько Є.С. дов. від 15.01.07 №623/10/08-09-15

в засіданні приймали участь –прокурор Твардієвич Т.В. посв. від 05.10.05

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»звернулося з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі СДПІ у м. Дніпропетровську) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001548813/0/11000 від 27.04.2006р., №0011548813/1/17680 від 18.07.2006р., №0011548813/2/22817.

В ході вирішення спору позивач уточнив та збільшив позовні вимоги, вказавши на необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001548813/0/11000 від 27.04.2006р., №00011548813/1/17680 від 18.07.2006р., №00011548813/2/22817 від 26.09.2006р. і №00011548813/3/31484 від 12.12.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- висновок податкової інспекції про порушення абз. «а»п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є неправомірним;

- дії позивача щодо формування податкового кредиту з ПДВ в сумі 11396966грн. у зв’язку з перерахуванням передплати за договором поставки №КV 342-05 від 07.11.2005р. з ТОВ компанія «Ресурс»повністю відповідають положенням ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- вказана сума повинна відображатися в податковому кредиті незалежно від фактичної поставки товару.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- підприємством в порушення абз. «а»п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»включено до ряд.4 Додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування»до декларації з ПДВ за січень 2006р. суму передплати в розмірі 11396966,33грн. без фактичної поставки товару;

- з урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товару є обов’язковою умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Прокурор також заперечує проти позову з тих же підстав, що і відповідач.

В судовому засіданні 04.04.2007р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд –

встановив:

27.04.2006р. СДПІ у м. Дніпропетровську було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001548813/0/11000, яким визначено суму завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 11396966грн.

Вказане рішення прийняте на підставі акту від 17.04.2006р. №141/1-08-02/3-05393056 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»за січень 2006року».

Встановлено, що товариством в порушення абз. «а»п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»включено до ряд.4 Додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування»до декларації з ПДВ за січень 2006р. суму передплати в розмірі 11396966,33грн. без фактичної поставки товару.

За результатами розгляду скарги позивача в процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №00011548813/1/17680 від 18.07.2006р., №00011548813/2/22817 від 26.09.2006р. і №00011548813/3/31484 від 12.12.2006р. на таку ж суму, що і первинне рішення.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Положення чинного законодавства дозволяють стверджувати про помилковість висновку податкового органу щодо порушення позивачем абз. «а»п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, 07.11.2005р. між ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»(Покупець) і ТОВ компанія «Ресурс»(Продавець) був укладений договір №КV 34205 купівлі продажу агломерату залізорудного.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передплати.

ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»було перераховано продавцю 218381800грн. (ПДВ –36396966,67грн.) згідно платіжних доручень від 28.12.2005р. №№17193, 17117, 17118, 17119, 17120.

ТОВ компанія «Ресурс» виписано податкову накладну №12/28-04 від 28.12.2005р. на суму 218381800грн. (ПДВ –36396966,67грн.).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням наведених норм позивач включив до складу податкового кредиту грудня 2005р. 36396966,67грн. при виконанні договору №КV 34205 від 07.11.2005р. з ТОВ компанія «Ресурс».

Зокрема, мала місце перша подія –перерахування позивачем коштів продавцю, а також отримання товариством податкової накладної, яка є підставою для включення сум до податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На думку суду дії позивача при відображенні фінансових результатів виконання договору №КV 34205 від 07.11.2005р. в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2005р. і січень 2006р. відповідають зазначеним нормам.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що поставка товару є обов’язковою умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки викладені норми Закону України «Про податок на додану вартість»такого положення не містять.

Наведені обставини свідчать про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0001548813/0/11000 від 27.04.2006р., №00011548813/1/17680 від 18.07.2006р., №00011548813/2/22817 від 26.09.2006р. і №00011548813/3/31484 від 12.12.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»(м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ05393056, п/р 26001132019002 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО305299) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Суддя М.П.Кожан

Суддя Н.Б.Кеся

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –11.04.2007р