Рішення № 5498620, 02.04.2009, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Справа №2-85

2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009р. Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Криворучка П.В.,

при секретарі Маньковській Л.В.,

за участю: прокурора Лабушняк Т.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши справу за позовом прокурора Красноокнянського району Одеської області, в інтересах ВАТ „Державний ощадний банк України”, в особі його структурного підрозділу Красноокнянського відділення №2830, до ОСОБА_2, про стягнення боргу по кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Красноокнянського району Одеської області звернувся в суд, з позовом в інтересах держави - ВАТ „Державний ощадний банк України”, в особі його структурного підрозділу – Красноокнянського відділення №2830, до ОСОБА_2, про стягнення 9138 грн., посилаючись на те, що згідно кредитного договору №70 від 29.03.2005р. остання отримала від позивача кредит в сумі 30000грн., строком на 36 місяців, з виплатою 24% річних за користування кредитом. Однак, передбачені вказаним договором зобов»язання, відповідач в повній мірі не виконала, а тому просив суд задовольнити заявлені вимоги.

Прокурор та представник банку в судовому засіданні, збільшивши позовні вимоги до 10651,24грн., наполягали на задоволенні позову, пояснюючи суду, що хоча отриманий кредит відповідачка передала СВК «Поділля», де працювала в якості головного бухгалтера, для використання в сільгоспвиробництві, однак вона, при укладанні вказаного кредитного договору, брала на себе відповідні зобов»язання перед банком, о тому повинна їх виконувати.

Відповідач та її представник в судовому засіданні, не визнаючи позовних вимог, пояснили суду, що фактично кредит був отриманий для фінансування виробничих потреб СВК „Поділля”, яке передало банку під заставу свою сільгосптехніку, яка була також застрахована. Більша частина кредиту була погашена, однак при реалізації заставленого автомобілю КАМАЗ, отримані кошти, яких було цілком достатньо для повного погашення саме цього кредиту, керівництво банку, без погодження з позивачкою і керівництвом СВК „Поділля”, розподілило на погашення і інших кредитів, які раніше отримували також працівники СВК „Поділля” як фізичні особи.

Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків та дослідивши всі подані сторонами докази, суд, на основі встановлених фактів та відповідних їм правовідносин, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивачка дійсно отримала кредит для фінансової допомоги СВК „Поділля”, під заставу техніки цього кооперативу. При реалізації заставленого автомобіля, отримані кошти були використані для погашення всіх кредитів, так як письмових розпоряджень не було, що ними погашається лише кредит ОСОБА_2;

свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що кредити для фінансової допомоги СВК „Поділля”, крім ОСОБА_2, отримували і він, як директор цього кооперативу, а також і інші працівники, як фізичні особи. Питання, про реалізацію заставленого автомобіля КАМАЗ та використання виручених від цього коштів, з банком письмово не погоджувалось;

на підставі кредитного договору №70 від 29.03.2005р., укладеного між ВАТ „Державний ощадний банк України” та гр.ОСОБА_2, договору застави (майнової поруки) №69 від 29.03.2005р. та договору застави майна №68 від 29.03.2009р. і доданих до них документів, позичальник, згідно видаткового касового ордера №95 від 29.03.2005р., отримала у Банку 30 000 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою 24% річних; /ар.сп. 5–30, 40-43,45,52-65,123-129 /

із договору №7 від 29.03.2005р., укладеного між СВК „Поділля” смт.Красні Окни, Одеської області та приватною особою ОСОБА_2, видно, що остання передала вказаному кооперативу 30000грн., в якості фінансової допомоги, для проведення сільгоспробіт; /ар.сп. 44 /

згідно ухвал господарського суду Одеської області, СВК „Поділля” (Одеська область, смт.Красні Окни, вул.Бондаренка, 1, код ЄДРПОУ 30328963) визнано банкрутом, а тому у відкритті виконавчого провадження по накладенню арешту на майно вказаного СВК відмовлено; /ар.сп. 88-90, 93–96 /

відповідно до видаткового касового ордеру №13/1, накладної №4, аркушу №34 касової книги, звіту про використання коштів СВК „Поділля”, та банківських квитанцій від 15.05.2006р., ОСОБА_2 отримала в касі вказаного кооперативу 29011грн., які надійшли в касу від реалізації заставленого автомобіля КАМАЗ, для погашення кредитів в Ощадбанку, і використала їх саме на ці цілі;

/ар.сп. 130 – 140 /

із розрахунку заборгованості по кредиту вбачається, що станом на 01.04.2009р. сума боргу складає 10651,24грн, в тому числі: 6926,00грн. – залишок кредиту, 3725,24грн. – заборгованість по відсотках; /ар.сп. 154 /

ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини;

згідно ч.ч.1,5 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом;

ч.1 ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

відповідно до ч.1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність;

ч.ч.2,3 ст.214 ЦК України передбачено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані, а відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин;

ч.1 ст.230 ЦК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним;

згідно ч.1 ст.509 ЦК України, боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку;

ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором;

відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач, укладаючи кредитний договір та передаючи отримані кредитні кошти кооперативу, діяла вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, а тому за невиконання взятих на себе зобов”язань перед банком, для неї наступають правові наслідки, передбачені законом.

Твердження відповідача та її представника, щодо неправомірного розподілу керівництвом банку коштів від реалізованого заставленого майна, судом відхиляються, оскільки оформлені відповідачкою фінансові документи, про здійсненні операції із зазначеними коштами, свідчать про її згоду на такі операції, яких вона протягом тривалого часу, до розгляду даної справи, не оспорювала.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст..ст.11, 12 ч.ч.1,5, 204 ч.1, 206 ч.1, 214 ч.ч.2,3, 230 ч.1, 509 ч.1, 1049 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 88 ч.3, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Красноокнянського району Одеської області, в інтересах ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі його структурного підрозділу Красноокнянського відділення №2830, до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по кредиту, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, 23.08.1958р. народження, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі його структурного підрозділу Красноокнянського відділення №2830 /67900, смт.Красні Окни, вул.Першотравнева, 23, Красноокнянського району Одеської області, р/р 29091900060001 в ОПЕРО СБУ м.Одеса МФО 388283 код 02763624/, 10651,24грн.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави, судовий збір в розмірі 106,51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на користь ТУ ДСА України Одеській області, в сумі 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя