Рішення № 54986060, 14.01.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 р.Справа № 917/2395/15

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020)

до Відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації (вул. Леніна, буд.63, м.Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, 38100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у Зіньківському районі Полтавської області (38100, Полтавська область, м. Зіньків. вул. Жовтнева, буд. 2,)

про стягнення 482403,54 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

від третьої особи: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 482403,54 грн. на підставі договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом № 54 від 13.01.2015р. та № 54/1 від 02.03.2015р., у тому числі 202490,02 грн. - пені, 9326,04 грн. 3% річних, 270587,48 грн.- інфляційних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що вартість природного газу ним була оплачена у повному обсязі; навчальні заклади району фінансуються з державного бюджету шляхом надання освітньої субвенції місцевим бюджетам; на погашення заборгованості за природний газ не вистачило коштів субвенції; порушення строків оплати відбувалося не з вини Відділу освіти, а через невчасне надходження коштів з державного бюджету, позивачем безпідставно не включено до періоду погашення боргу платежів, сплачених у січні 2015р. (а.с.40-42, 198).

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 85 %, оскільки відділ освіти є неприбутковою організацією, фінансується виключно з бюджету; прострочення платежів виникало не з вини Відділу, на оплату штрафних санкцій кошти відсутні (а.с.36-37, 40-42).

Представник позивача заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій.

Третя особа у письмових поясненнях повідомила про терміни оплати платіжних доручень відповідача, а також заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника. Клопотання задоволено судом.

В судовому засіданні 14.01.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (позивачем) та Відділом освіти Зіньківської районної державної адміністрації були укладені договори на постачання природного газу за регульованим тарифом №54 від 13.01.2015р. та № 54/1 від 02.03.2015р. (далі Договори; а.с.12-21).

Згідно п.1.1 Договорів позивач, як постачальник, постачає природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договорів позивач поставив відповідачу впродовж січня 2015 червня 2015р. природний газ на загальну суму 4224412,94 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу № У0000003275 від 31.01.2015р. на суму 836141,32 грн., № У0000008909 від 28.02.2015р. на суму 1102646,32 грн., № У0000014197 від 31.03.2015р. на суму 2147076,02 грн., № У0000020044 від 30.04.2015р. на суму 117871,87 грн., № У0000023689 від 31.05.2013р. на суму 8094,49 грн., № У0000027245 від 30.06.2015р. на суму 12582,92 грн. (а.с.23-28).

Відповідно до п. 4.6. Договорів остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобовязання за Договорами щодо оплати природного газу виконав, сплативши 4224412,94 грн., але при цьому відповідач порушив строки оплати, встановлені пунктом 4.6 Договорів, за зобовязаннями січня, лютого, березня, квітня, травня, червня 2015р. Зазначене підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку, платіжними дорученнями від 20.02.2015р., від 23.02.2015р., від 06.03.2015р., від 18.03.2015р., від 23.03.2015р., від 07.04.2015р., від 15.04.2015р., від 30.04.2015р., від 08.05.2015р., від 13.05.2015р., від 08.06.2015р., від 11.06.2015р., від 17.06.2015р., від 25.06.2015р., від 14.07.2015р., від 20.07.2015р., розрахунком заборгованості за спожитий природний газ станом на 31.08.2015р. (а.с.71-171, 174-189, 211).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

Пунктом 6.2.2 Договорів встановлено, що в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За прострочення оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу 202490,02 грн. пені за період 06.02.2015р. по 19.07.2015р. (а.с. 3-4). При цьому позивачем не враховано наступне.

За приписами ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України) у випадку коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Відповідно до п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Позивачем не враховано, що за зобовязаннями березня та червня 2015 року кінцевий строк оплати припадає на вихідні, а отже прострочення платежу починається 07.04.2015р. та 08.07.2015р. відповідно.

З огляду на викладене, правомірними є вимоги про стягнення 195792,26 грн. пені (розрахунок суду залучено до справи).

В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити за їх безпідставністю.

Заперечення відповідача щодо позову з підстав невключення до періоду погашення боргу платежів, сплачених у січні 2015р., судом відхиляються, оскільки відповідач листами від 30.01.2015р. № 185/01-04 та від 06.02.2015р. № 220/01-04 прохав зарахувати платежі від 29.01.2015р. та від 02.02.2015р. в оплату боргу по іншому договору - № 54/1п від 10.11.2014р. (а.с.220, 221). Наявність заборгованості станом на 13.01.2015р підтверджено двостороннє підписаним актом звірки № 7 за договором № 54/1п від 10.11.2014р. (а.с.229).

Обов'язки сторін згідно Договорів є однотипними та регулюються Законом України Про засади функціонування ринку природного газу, Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181 та Типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженим постановою НКРЕ від 22.09.2011 N1580.

Згідно п.6.7. Правил користування природним газом для юридичних осіб у разі відсутності графіка погашення заборгованості газопостачальне (газорозподільне/газотранспортне) підприємство має право грошові кошти, отримані від споживача (замовника) в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення.

Аналогічні положення містяться в п. 4.8 Договорів.

Ці положення договорів відповідають Типовому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженим постановою НКРЕ від 22.09.2011 № 1580.

Отже, позивачем правомірно проведено зарахування сплачених відповідачем сум на погашення заборгованості з найдавнішою датою її виникнення.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені, так як заборгованість з оплати природного газу виникла через недостатнє фінансування у першому кварталі 2015 року, борг було повністю погашено 20.07.2015р., а затвердженим кошторисом не передбачено сплату штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відділ освіти Зіньківської районної державної адміністрації - відділ освіти є юридичною особою, фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України, основними завданнями відділу є здійснення управляння навчальними закладами, що знаходяться в межах відповідної території і належать до сфери управління державної адміністрації, та координація діяльності цих навчальних закладів, організація підготовки навчальних закладів до нового навчального року, зокрема до роботи в осінньо - зимовий період.

Матеріали справи свідчать, що основним джерелом Відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації, з яких проводиться оплата за постачання природного газу, є грошові кошти, які виділяються з державного бюджету, згідно затвердженого кошторису на оплату природного газу.

Згідно кошторису відділу освіти Зіньківської райдержадміністрації на 2015 рік було виділено асигнувань 55467832,66 грн., з них: заробітна плата - 41620685,00 грн., оплата за енергоносії 10387490,00 грн; товари, послуги 3455417,66 грн., інші поточні видатки - 4240,00грн.(оплата штрафних санкцій).

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як свідчать матеріли справи, відповідачем оплата за газ здійснюється постійно по мірі надходження бюджетних коштів на розподільчий рахунок, які закладені в кошторисі відповідача.

Враховуючи, те що Відділ освіти Зіньківської районної державної адміністрації є державною установою, фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для забезпечення теплової енергії в закладах освіти (школах), а також незначний термін прострочення платежів, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені до 50000,00 грн.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач керуючись вимогами ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 9326,04 грн. 3% річних за період 06.02.2015р. - 19.07.2015р. та 270587,48 грн. інфляційних за січень травень 2015р.

При перевірці правильності нарахувань судом встановлено, що заявлена до стягнення сума 9326,04 грн. - 3% річних не перевищує розрахункову суму. Отже, вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню (розрахунок суду залучено до справи).

При перевірці обчислення інфляційних суд встановив, що позивачем безпідставно нараховано інфляційні за січень 2015р., в той час як за умовами п.4.6 Договорів № 54 від 13.01.2015р. та № 54/1 від 02.03.2015р. остаточний розрахунок проводиться до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу. Отже, за поставлений у січні 2015р. природний газ останнім днем оплати є 04.02.2015р. Тому відсутні підстави для нарахування інфляційних за січень місяць, оскільки в ньому ще не було порушення зобовязання за договорами № 54 від 13.01.2015р. та № 54/1 від 02.03.2015р..

Вимоги про нарахування інфляційних за боргами по іншим договором, позивачем у позові не заявлялися.

Також, в п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань розяснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, належна до стягнення сума інфляційних становить 244648,33 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних судом відхиляються за їх безпідставністю.

В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені) витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним та зменшеним позовним вимогам.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належний до стягнення розмір пені до 50000,00 грн.

3. Стягнути з Відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації (вул. Леніна, буд. 63, м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, 38100, ідентифікаційний код 02145501) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 03351912) 50000грн. 00 коп. пені, 244648грн. 33 коп. інфляційних, 9326грн. 04 коп. річних, 6746грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 15.01.2016р.

Суддя Безрук Т. М.