Рішення № 54985767, 12.01.2016, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
12.01.2016
Номер справи
914/3881/15
Номер документу
54985767
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа№ 914/3881/15

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Львівської обласної організації Української республіканської партії Собор, м. Львів

про стягнення заборгованості за договором оренди № Г-5176-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 02.04.2007р. в сумі 67 609,17 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №2632 від 23.11.2015р.

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Львівської обласної організації Української республіканської партії Собор про стягнення заборгованості за договором оренди № Г-5176-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 02.04.2007р. в сумі 67 609,17 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.11.2015р.

Розгляд справи відкладався з причин зазначених в ухвалі від 30.11.2015р. на 14.12.2015р.

14.12.2015р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.01.2016р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору оренди № Г-5176-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 02.04.2007р не здійснював оплату орендних платежів, у звязку з чим позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі.

В судовому засіданні 12.01.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві та подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість за договором в сумі 63 242,92 грн. за період з 02.09.2012р. по 23.12.2012р.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 12.01.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулась без вручення з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», яка надсилалась відповідачу судом на адресу: 79000, м. Львів, вул. Стефаника, 10, що зазначена позивачем у позовній заяві та вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців щодо відповідача.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 69 ГПК України суд обмежений строками розгляду справи.

Справа розглядається з врахуванням поданої в судовому засіданні позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 12.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.04.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі позивач у справі, орендодавець) та Львівською обласною організацією Української республіканської партії „Собор (надалі відповідач у справі, орендар) укладено договір оренди №Г-5176-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі Договір), відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1461 від 26.12.2006р., рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №55 від 14.02.2006р., договору від 01.03.2007р. між ЛКП „Княже місто та ЛОО УРП „Собор та наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівськох міської ради №232-О від 29.03.2007р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП „Княже місто. Обєктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. В.Стефаника, 10, загальною площею 298,30 м.кв.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2012р. у справі № 5015/2365/12 стягнуто з Львівської обласної організації Української республіканської партії Собор заборгованість по сплаті орендної плати, яка виникла станом на 01.04.2012р., в сумі 839985грн. 36коп., розірвано договір оренди №Г-5176-7 від 02.04.2008р. укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівською обласною організацією Української республіканської партії Собор та зобовязано Львівську обласну організацію Української республіканської партії Собор (79000, м. Львів, вул. Стефаника, 10, код ЄДРПОУ 33981837) повернути управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 298,3 кв.м. за адресою вул. Стефаника, 10 у м. Львові.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2013р. у справі № 914/1954/13 стягнуто з Львівської обласної організації Української республіканської партії Собор заборгованість по сплаті орендної плати, яка виникла за період з 01.05.2012р. по 01.09.2012р. в сумі 67 813,02 грн. за договором оренди №Г-5176-7 від 02.04.2008р

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Відповідно до п. 7.2. договору відповідач зобовязувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 5.1. та 5.2 Договору розмір орендної плати на обєкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова затвердженої ухвалою Львівської міської ради №98 „Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.

Згідно п.5.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем на підставі наданих (виставлених) їм розрахунків не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Вказані рахунки виставляються органами, визначеними відповідними нормативними документами Львівської міської ради (виконавчого комітету), чинним на час дії цього договору.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що повернення орендодавцю обєкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Обєкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання (п.9.5. Договору).

Як вбачається з акту приймання передачі від 24.12.2012р. та постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2012р. № ВП № 34628763 обєкт оренди орендарем повернуто балансоутримувачу, а балансоутримувачем прийнято орендоване майно.

Однак, відповідач своїх зобовязань щодо оплати орендної плати належним чином не виконав, станом на час звернення з позовом до суду (11.11.2015р.) заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з 02.09.2012р. по 23.12.2012р. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.01.2016р.) відповідно до представленого суду розрахунку становить 63 242,92 грн., які просить стягнути позивач.

Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір оренди є обовязковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 Господарського кодексу України, обєктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, допустимих доказів спростування наявності боргу чи його розміру не надав. Доказів проведення часткової чи повної оплати орендної плати не надав.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за договором в сумі 63 242,92 грн. (заява про зменшення позовних вимог від 12.01.2016р.), яка виникла за період з 02.09.2012р. по 23.12.2012р., оскільки така обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 63 242,92 грн., є обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівської обласної організації Української республіканської партії „Собор (79000, м.Львів, вул. Стефаника, буд. 10; ідентифікаційний код 33981837) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код 25558625)63 242,92 заборгованості по сплаті орендної плати та 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.01.2016 р.

Суддя Коссак С.М.

Попередній документ : 54985766
Наступний документ : 54985768