Рішення № 54985700, 13.01.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 рокуСправа № 912/4768/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/4768/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех"

до відповідача: Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство"

про стягнення 150000,00 грн

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 02.03.2015 б/н;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 07.05.2015.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" завданої шкоди у сумі 150000,00 грн.

Ухвалою від 08.12.2015 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/4768/15, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 13.01.2016 о 12:00.

Позовні вимоги заявлені на підставі частини 1 статті 1166, частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно поданого 11.01.2016 відзиву на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив повністю, мотивуючи тим, що відповідальність за спричинену шкоду повинен нести ОСОБА_3 як особа, яка на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом.

Клопотанням від 12.01.2016 відповідач просить суд припинити провадження у справі № 912/4768/15 з тих підстав, що господарським судом Кіровоградської області вже розглянуто справу № 912/853/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення 158764,86 грн. За результатами розгляду даної справи провадження у справі припинено ухвалою від 14.08.2013 з огляду на те, що такий спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні 13.01.2016 представником відповідача позицію ДП "Оникіївське лісове господарство" підтримано повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

20 жовтня 2012 року о 21 год. 30 хв., рухаючись по вулиці Чкалова у селі Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, водій ОСОБА_3 ОСОБА_4 підприємства "Оникіївське лісове господарство", керуючи автомобілем ВАЗ 21214, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачеві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння не дотримався безпечної швидкості руху і допустив зіткнення з автомобілем "TOYOTA HILUX 2.5 L", номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротех", чим порушив вимоги пунктів 2.5, 13.1 Правил дорожнього руху України.

У результаті даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA HILUX 2.5 L (державний номер НОМЕР_3), належного Товариству, що підтверджує свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САК 083783, видане Новоукраїнським ВРЕВ УДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, в розмірі 158746,86 грн згідно звіту № 39/13 про експертну оцінку, виконаного суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ОСОБА_5

Ухвалою від 14.08.2013 господарським судом провадження у даній справі припинено з огляду на те, що до участі у справі у якості іншого відповідача залучено фізичну особу ОСОБА_3, а відтак справа з таким суб'єктним складом учасників судового процесу не може розглядатися за правилами господарського судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех" звернулося з цивільним позовом до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.06.2015 за результатами нового розгляду цивільної справи № 387/203/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ" в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кошти в сумі 74 741,52 грн.

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кошти в сумі 74 741,52 грн;

-в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Окрім того, вказаним рішенням стягнуто з ДП "Оникіївське лісове господарство" на користь ТОВ "Агротех" судові витрати в сумі 747,41 грн; з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Агротех" судові витрати в сумі 747,41 грн.

Добровеличківським районним судом Кіровоградської області при розгляді даної цивільної справи встановлено, що ОСОБА_3 20.10.2012 о 21 годині 30 хвилин у вихідний день у суботу, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем НОМЕР_4 по вулиці Чкалова, що в селі Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, порушив п. 13.1 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2012 року у справі № 1105/2176/12 за скоєне адміністративне правопорушення призначено ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 50 годин.

Постановою від 10.12.2012 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення по ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на користь держави.

Добровеличківським районним судом Кіровоградської області при розгляді цивільної справи № 387/203/14-ц встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ДП "Оникіївське лісове господарство", де працював на посаді водія, що підтверджено наказом ДП "Оникіївське лісове господарство" про прийняття на роботу від 10 жовтня 2012 року № 29-к та звітом форми №1-ДФ Малиновської МДПІ за 4 квартал 2012 року.

Згідно наказу від 10 січня 2013 року № 4-к ОСОБА_3 звільнено з роботи за угодою сторін.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САО731498 та довідкою начальника ВРЕР ДАІ з обслуговування Новоархангельського, Добровеличківського, Новоукраїнського районів УМВС України в Кіровоградській області № 543 від 29.05.2013 автомобіль НОМЕР_6 зареєстрований на ДП "Оникієвське лісове господарство".

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 083783, виданого Новоукраїнським РЕВ УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_5 є ТОВ "АГРОТЕХ".

Як встановлено Звітом від 20.02.2013 № 39/13 про оцінку автомобіля НОМЕР_5, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 158764,86 грн.

При розгляді цивільної справи Добровеличківським районним судом Кіровоградської області встановлено, що докази того, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_6 була застрахована на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди, сторонами не надавались, як і докази того, що після настання страхового випадку відповідачі виконали обов'язок письмового надано страховику, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, відсутні.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30.09.2015, провадження № 22-ц/1190/1899/15, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", ОСОБА_3 про відшкодування шкоди апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех", Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.06.2015 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" 74741,52 грн у відшкодування шкоди і 747,41 грн судових витрат змінено, стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Агротех" 8764,86 грн у відшкодування шкоди і 87,64 грн судових витрат.

Обставини, встановлені Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у рішенні від 22.06.2015, зазначеним рішенням апеляційного суду Кіровоградської області не спростовано.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30.09.2015, провадження № 22-ц/1190/1899/15, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", ОСОБА_3 про відшкодування шкоди апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех", Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.06.2015 в частині стягнення з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" 74741,52 грн у відшкодування шкоди і 747,41 грн судових витрат скасовано із закриттям провадження у справі у цій частині.

Суд дійшов висновку, що спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех" та ОСОБА_4 підприємством "Оникіївське лісове господарство" має розглядатися господарським судом, а спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех" і ОСОБА_3 в порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з ДП "Оникіївське лісове господарство" 150000,00 грн решти вартості відновлювального ремонту (158764,86 грн 8764,86 грн (які стягнуто з ОСОБА_3В.)).

Господарський суд при розгляді даної господарської справи керується частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, згідно якої встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на необґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.

Державне підприємство "Оникіївське лісове господарство" дійсно є власником автомобіля НОМЕР_7, але на час скоєння ДТП особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем, в розумінні ч. 2 ст. 1187 ЦК України, був саме водій, який керував автомобілем ОСОБА_3.

Відповідач стверджує, що правовими підставами володіння транспортним засобом є документи, які надають право особі на володіння майном. Відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відтак, відповідач дійшов висновку, що правовою підставою для володіння транспортним засобом в розумінні ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України була наявність у водія автомобіля реєстраційного документу на транспортний засіб та посвідчення водія. Факт наявності у водія автомобіля реєстраційного документу на транспортний засіб та посвідчення водія, вказує відповідач, не заперечується сторонами. За таких умов, саме ОСОБА_3 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди був особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, а тому саме він має відповідати за завдану шкоду.

З такими доводами відповідача господарський суд не погоджується, враховуючи таке.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т. ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Поряд з тим, як рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30.09.2015 у цивільній справі № 387/203/14-ц, так і ухвалою господарського суду від 14.08.2013 у справі № 912/853/13, встановлено, що власник джерела підвищеної небезпеки - Державне підприємство "Оникіївське лісове господарство" в особі його директора, не забезпечив належного контролю за використанням джерела підвищеної небезпеки водієм ОСОБА_3, не вжив заходів для запобігання аварійності при використанні джерела підвищеної небезпеки. Зазначені обставини дозволили водієві ОСОБА_3 20.10.2012 використовувати автомобіль поза межами робочого часу та у нетверезому стані, що як наслідок призвело до ДТП, у результаті якого пошкоджено автомобіль, належний на праві власності позивачеві.

Докази на підтвердження здійснення викрадення ОСОБА_3 автомобіля НОМЕР_6, належного відповідачеві, останнім не подавались, а відтак відповідач не довів факту забезпечення ним належної схоронності джерела підвищеної небезпеки у неробочі дні з метою недопущення його експлуатації, зокрема, працівниками (у тому числі і водієм).

Зазначене підтверджується також і посиланням самого відповідача на ту обставину, що реєстраційні документи на належний йому автомобіль НОМЕР_6 у неробочий день та час перебували у водія підприємства ОСОБА_3

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 з послідуючими змінами, володілець джерела підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведене, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам організаціям їх працівниками" від 29.12.1992 №14 визначено, що самовільне використання в особистих цілях технічних засобів (автомобілів, тракторів, тощо) належних підприємствам, установам організаціям, працівниками які перебувають у трудових відносинах не є виконанням службових обов'язків.

Господарський суд враховує, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30.09.2015 з ОСОБА_3 стягнуто 8764,86 грн у якості відшкодування завданої ТОВ "Агротех" майнової шкоди.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з ДП "Оникіївське лісове господарство" решти вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5 у розмірі 150000,00 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2250,00 грн покладаються на відповідача.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 912/4768/15 з підстав, вказаних у такому клопотанні, враховуючи таке.

Ухвалою від 14.08.2013 у справі № 912/853/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення 158764,86 грн: залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ОСОБА_3 та припинено провадження у справі на підставі п. 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таку ухвалу мотивовано судом тим, що в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі про відшкодування шкоди залучено фізичну особу ОСОБА_3, після чого даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Як встановлено частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Поряд з тим, господарський суд зауважує, що суб'єктний склад учасників судового процесу у справі № 912/4768/15, що наразі розглядається господарським судом, не є тотожним суб'єктному складу учасників судового процесу у справі № 912/853/13, провадження у якій припинено ухвалою від 14.08.2013, оскільки фізична особа ОСОБА_3 не є відповідачем у справі № 912/4768/15, а відтак твердження відповідача щодо необхідності застосування судом положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України та припинення провадження у справі № 912/4768/15 в порядку п. 2 згаданої процесуальної норми є безпідставними.

За таких умов клопотання відповідача про припинення провадження у справі господарським судом відхиляється.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" (26244, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Оникієве, ідентифікаційний код 00992208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (27025, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка, вул. Калініна, 29, ідентифікаційний код 31715423) 150000,00 грн завданої шкоди, а також 2250,00 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 15.01.2016.

Суддя В.М. Балик