Ухвала суду № 54985074, 14.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.01.16р. Справа № 904/9124/14

Розглядається заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград, Дніпропетровська обл.

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.15р.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СТРОЙМЕТ", м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград, Дніпропетровська обл.

про стягнення 68 934,21грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 20.01.15р. по справі № 904/9124/14 позов задоволено у повному обсязі, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Строймет" (далі - позивач) заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 68934,21грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

02.02.15р. на виконання вищезазначеного рішення було видано наказ господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.15р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.15р. по справі № 904/9124/14 залишено без змін.

04.01.16р. до господарського суду від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців. Заява про відстрочку виконання рішення суду мотивована тим, що заявник не має можливості на одноразове перерахування стягуваної з нього суми за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.15р. у справі № 904/9124/14 через скрутне фінансове становище, обумовлене проведення АТО на сході України та загрозою платоспроможності підприємства, що в свою чергу призведе до зупинення його фінансово-господарської діяльності. ПАТ "ДТЕК "ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" станом на 2015 рік є фактично збитковим підприємством.

Ухвалою господарського суду від 05.01.16р. прийнято вищезазначену заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 14.01.16р.

14.01.16р. повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Господарський суд вважає, що позивач про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути подану заяву в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача (заявника) у судове засідання також не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду заяви відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-2, а.с. 133).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, господарський суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права позивача (стягувача), при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Крім того у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.05р. у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд вважає, що відповідачем (заявником) не надано доказів того, що виконання військово-транспортного обовязку спричиняє збитки і з цих підстав (виконання обовязку) виконання рішення не можливе.

Господарський суд звертає увагу на той факт, що відповідачем (заявником) з моменту прийняття рішення і по час розгляду даної заяви (майже рік) не приймалися заходи з погашення заборгованості.

Зі звітності відповідача вбачається, що чистий фінансовий результат діяльності за звітний період склав збитки у сумі 78 178 тис. грн., однак згідно балансу станом на 30.06.15р. відповідач задекларував оборотні активи у вигляді грошей та їх еквіваленту у сумі 72 299 000 грн. (код рядка балансу 1165).

Таким чином, відповідач не довів неможливість виконання рішення суду, яким стягнуто на користь позивача 70 761,21 грн.

Крім того зазначена сума не є значною порівняно з оборотними активами підприємства і такою, що при її сплаті може вплинути негативно на діяльність підприємства відповідача в цілому та дестабілізує роботу боржника.

Також господарським судом враховано, що відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, в розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Більше того, слід зазначити, що відповідно до ст. 42 та абзацу 5 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

З огляду на це, господарський суд вважає, що наведені відповідачем (заявником) обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось обєктивних та незалежних від боржника обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.05.15р. у справі № 5019/117/11.

Крім того, існуючі процеси в економіці Україні негативно впливають також і на позивача, тому надання відповідачу відстрочки виконання рішення не відповідатиме принципам рівності сторін перед законом та судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.15р. по справі № 904/1226/15.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідачем (заявником) не надано належних та допустимих доказів скрутного майнового стану, який би свідчив про загрозу банкрутства, доказів відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та інших обєктивних обставин. Таким чином, відповідачем (заявником) не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання відстрочки виконання судового рішення.

У звязку з недоведеністю відповідачем (заявником) неможливості виконання рішення у встановлений строк та недоведеністю обставин, які б обумовили необхідність та доцільність відстрочки виконання рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення.

Приймаючи рішення господарський суд також виходив з того, що відповідачем 08.10.15р. (Т-2, а.с. 16-27) по даній справі була подана заява про розстрочку виконання рішення, яка обґрунтована аналогічними (слово в слово) підставами, які зазначені у заяві про відстрочку. Тобто відповідач не вжив жодних заходів для надання суду нових та об'єктивних доказів в підтвердження своїх підстав.

Ухвалою господарського суду від 02.11.15р. у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення було відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.15р. вищезазначену ухвалу господарського суду від 02.11.15р. залишено без змін.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач намагається затягнути виконання рішення суду, яке є обов'язковим для виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.15р. у справі № 904/9124/14 - відмовити.

Суддя ОСОБА_1