Рішення № 54985039, 12.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.16 Справа № 904/10385/15

За позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення штрафу за неправильно зазначені коди одержувача у розмірі 14 340,00 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №26 від 01 січня 2015 року, юрисконсульт сектору договірної та претензійно-правової роботи

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №29 від 29 січня 2015 року, юрисконсульт претензійно-позовного бюро юридичного відділу правового управління

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" штраф за неправильно зазначені коди одержувача у розмірі 14 340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2015 року зі станції Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" здійснило відправлення вагонів №66854381, №60785813 згідно накладних №46609921, №46609806 відповідно на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". Позивач зазначає, що згідно Правил перевезення вантажів, розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та Зареєстрованого Міністерством юстиції України 24 червня 2011за № 765/19503, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Одержувач" та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом. По прибутті вагонних відправок №46609921, №46609806 на станцію призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці було виявлено, що код одержувача, зазначений відправником у накладних, не відповідає коду філії "Вільногірський ГМК" ДП "ОГХК".

Наведені обставини є підставою для нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, а саме у п'ятикратному розмірі від провізної плати. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за всі наслідки, які виникли.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що заповнював накладну відповідно до наданої ПАТ "Дніпродзержинський річковий порт" (покупець) заявки від 14.05.2015 за вих. №51/05-15 про відпуск 500 тон шлаку відвального, в якій зазначено: код отримувача-4906, код станції Вільногірськ - 456508 Придніпровської залізниці.

Оскільки, зазначення в накладній невірного коду одержувача відбулося не з вини відправника, відповідач просить зменшити нарахований позивачем штраф до розміру однократної провізної плати, що складає 2 868,00 грн.

12 січня 2016 року від позивача надійшло клопотання про заміну сторони, яким просить замінити позивача у справі №904/10385/15 - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (ЄДРПОУ 01073828) його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП: 40081237)

Розгляд справи був відкладений з 17 грудня 2015 року на 12 січня 2016 року.

У судовому засіданні 12 січня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2013 року між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинський річковий порт" (покупець) був укладений договір №13-1136-01, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити шлак, найменування, кількість і ціна якого визначені в специфікаціях.

Відповідно до Додаткової угоди від 24.12.2014 №4 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2015, доповнили договір Специфікацією №7 на поставку шлаку доменного відвального. Умови поставки: СРТ - станція призначення буде повідомлена додатково. Цією ж Специфікацією визначено, що відвантаження буде здійснюватися згідно заявок покупця. Заявки повинні вміщувати номер договору та реквізити одержувача, пункт призначення.

На виконання умов цього договору публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинський річковий порт" надало заявку від 14.05.2015 за вих. №51/05-15 про відпуск 500 тон шлаку відвального за договором на адресу: код отримувача - 4906, код станції Вільногорськ - 456508 Придніпровської залізниці.

30.05.2015 публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" здало для перевезення на станції Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці у вагонах №66854381, №60785813 вантаж шлак доменний для доставки його вантажоодержувачу філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до станції Вільногірськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничними накладними №46609921, №46609806.

Відповідно до наведених залізничних накладних код одержувача зазначений відправником в графі 5 - "4906".

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Згідно Правил перевезення вантажів, розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та Зареєстрованого Міністерством юстиції України 24 червня 2011 за № 765/19503, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Одержувач" та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачено що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибутті вагонних відправок №46609921, №46609806 на станцію призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці було виявлено, що код одержувача, зазначений відправником у накладних не відповідає коду філії "Вільногірський ГМК" ДП "ОГХК".

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Комерційний акт за виявленим порушенням позивачем не складався, складений лише акт загальної форми.

Так, 31 травня 2015 року складено акт загальної форми № 24, в якому зазначено, що на адресу філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" код "5716" прибули вагони №46609921, №46609806 від відправника публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" код "3128" у перевізних накладних невірно зазначений код одержувача (а.с.7).

Враховуючи, що відповідачем був невірно зазначений код одержувача, позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначений у перевізному документі код одержувача у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 14 340,00 грн. (1428,00грн.х5 + 1440,00 грн.х5), що і є причиною спору.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст. 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. № 138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011р. за № 765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Обставини, зазначені в акті загальної форми, свідчать про те, що при заповненні комплекту перевізних документів, відповідачем невірно зазначено код одержувача, а тому позовні вимоги є правомірними та обгрунтованими.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно даних, зазначених у залізничній накладній №46609806 провізна плата становить 1 428,00грн., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати 7 140 грн. та у залізничній накладній №46609921 провізна плата становить 1 440,00грн., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати 7 200,00 грн.

Наявними у справі матеріалами, які є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, підтверджується наявність підстав для застосування у спірних відносинах відповідальності відповідача, передбаченої ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 14 300,00 грн.

Позов підлягає задоволенню повністю.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення нарахованого позивачем штрафу до розміру однократної провізної плати, що складає 2 868,00 грн., мотивоване тим, що зазначення в накладній невірного коду одержувача відбулося не з вини відправника.

Згідно з частиною третьої статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленого позивачем до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19 січня 2011 року № 10/224-10 та № 12/63.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру штрафу це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Нарахований позивачем на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження винятковості випадку для зменшення розміру штрафу, а також не було вжито жодних заходів щодо усунення порушення.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде відмовити в задоволенні клопотання про зменшення нарахованого штрафу.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі (п.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлено, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Статтями 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" (затв. постановою КМУ від 02.09.15 № 735) зазначено, що публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Товариство є правонаступником усіх прав та обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Отже, публічне акціонерне товариство "Придніпровська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

На підставі вищевикладеного, клопотання про заміну позивача у справі №904/10385/15 його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 218, 00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Замінити позивача у справі - державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Карла Маркса, буд.108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237).

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18Б, ідентифікаційний код 05393043) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Карла Маркса, буд.108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) штраф за неправильно зазначений код одержувача у сумі 14 300,00 грн., судовий збір у сумі 1 218, 00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 15.01.2016