Ухвала суду № 54984624, 12.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 р.Справа № 820/8029/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. по справі № 820/8029/15

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок без робітня в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1, та просив стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 40 599,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року по справі № 820/8029/15 вимоги позивача були задоволені.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року по справі № 820/8029/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року по справі № 820/8029/15 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 звернувся до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні і був зареєстрований як шукач роботи з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1 та йому наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Проте, в порушення вищезазначених вимог ОСОБА_1 не повідомив Харківський міський центр зайнятості про те, що з 28.12.2012 року по 23.09.2013 року зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

28.12.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, був зареєстрований як шукач роботи з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1.

За особистою заявою ОСОБА_1 Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 28.12.2012 року № НТ121228, відповідачу був наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до п.п. 2,4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7., 2.9. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» у розмірі, протягом 360 к. д. з 28.12.2012 року по 22.12.2013 року (а.с. 5).

Фахівцями Харківського міського центру зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1. За результатами проведеної перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 05.06.2015 року № 181 ФОП (а.с. 9).

Як вбачається з акту № 181 ФОП від 05.06.2015 року, під час перебування на обліку як безробітний у Харківському міському центру зайнятості, відповідач відносився до категорії зайнятого населення і не міг бути визнаний безробітним. Отже, кошти, нараховані та перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 28.12.2012 року по 22.12.2013 року в сумі 40 599,50 грн. підлягають поверненню.

Директором Харківського міського центру зайнятості прийнято наказ від 08.06.2015 року за № 741 Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю за період з 28.12.2012 року по 23.09.2013 рок у сумі 40 599,50 грн. (а.с. 6).

Зазначені обставини підтверджені актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 181 ФОП від 05.06.2015 року, що складений відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року (Порядок № 60/62).

У відповідності до п. 7 Порядку № 60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

На виконання вимоги п. 7 Порядку № 60/62, Наказ від 08.06.2015 року за № 741, акт від 05.06.2015 року № 181 ФОП та лист-претензія від 09.06.2015 року № ХМЦЗ-02-7588-26/15 направлені відповідачу з пропозицією повернути кошти у сумі 40 599,50 грн. протягом 15 днів з дня отримання претензії (а.с. 7).

Але незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 40 599,50 грн. Відповідачем в добровільному порядку не повернуто.

Відповідно ч. 1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (в редакції чинній на момент призначення допомоги по безробіттю, далі за текстом - Закон № 1533), одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Як передбачено ч. 2 та ч. 4 ст. 22 Закону № 1533, застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, п. п. 3, 4, 7 і 8 ст. 40, ст. ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у ч. 2 ст. 6 цього Закону та абзаці третьому ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», - 180 календарних днів.

Згідно положень п. п. 2.7 розділу 2 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307 (Порядок № 307), без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних: 1) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених п. п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України, військовослужбовцям, зазначеним у п. 2.1 цього Порядку, та іншим особам, звільненим з останнього місця роботи (служби) у зв'язку із застосуванням до них заходів дисциплінарного впливу, - виплата починається з 91 календарного дня; 2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; 3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви; 4) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок менше 26 календарних тижнів; 5) категоріям осіб, зазначеним у п. 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

Як зазначено п. 2.9 розділу 2 Порядку № 307, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 Закону).

У відповідності до положень ч.1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року № 5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно положень ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови по отриманню забезпечення на випадок безробіття, оскільки на момент встановлення статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Колегія суддів наголошує, що відповідач самостійно та на свій розсуд несе відповідальність за державну реєстрацію себе, як фізичної особи-підприємця та повинен був повідомити Харківську міську службу зайнятості про свої дії. Проте, відповідачем був проігнорований свій обов'язок надання відповідної інформації, що в свою чергу спричинило незаконне отримання коштів у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 40 599,50 грн.

Також колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 в період перебування в Харківському міському центрі зайнятості був зареєстрований в Державній реєстраційній службі юридичних та фізичних осіб-підприємців м. Харкова як фізична особа-підприємець з 12.10.2001 року, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому також міститься інформація щодо припинення підприємницької діяльності відповідача за судовим рішенням 19.03.2015 року (а.с. 11-12), тобто після отримання статусу безробітного та грошової допомоги.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 40 599,50 грн. підтверджується довідкою Харківського міського центру зайнятості про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, що міститься в матеріалах справи (а.с. 8).

Також колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати наказ Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості № 741 від 08.06.2015 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, та акту № 181-ФОП від 05.06.2015 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Харківського міського центру зайнятості.

Проте, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 року по справі № 820/8128/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості про скасування наказу відмовлено. Постанова набрала законної сили 15.10.2015 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем надано достатньо доказів того, що відповідач знав про наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного запису про нього як про суб'єкта підприємницької діяльності і навмисно, зловживаючи своїми обов'язками та не виконуючи їх, не повідомив про цей факт.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості по поверненню незаконно виплачених коштів, отже вимога Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 40 599,50 грн. законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. по справі № 820/8029/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 14.01.2016 р.