Постанова № 54984325, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23138/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

представників позивача Сахошко М. О., Підгайного М. О., представника відповідача Мельниченко А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення № 4102-09/334 від 16.07.2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Еко» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення № 4102-09/334 від 16.07.2015 р. про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 17.03.2015 р. № 1; зобов'язання видати висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 17.03.2015 р. № 1 відповідно до митних декларацій № 500060703/2015/002715 від 06.04.2015 р.; № 500060703/2015/002713 від 06.04.2015 р.; № 500060703/2015/002711 від 06.04.2015 р.; № 508040000/2015/001653 від 08.04.2015 р.; № 508040000/2015/001652 від 08.04.2015 р.; № 508040000/2015/001651 від 08.04.2015 р.; № 508040000/2015/001650 від 08.04.2015 р.; № 508040000/2015/001644 від 08.04.2015 р.; № 500040403/2015/001893 від 09.05.2015 р.; № 500060703/2015/004851 від 22.06.2015 р. на 360 днів з моменту оформлення митних декларацій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Еко» звернулося до відповідача листом від 03.07.2015 р. № 03/07/15 (вх. від 03.07.2015 р. № 07/43158-14) про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється відповідно до контракту від 17.03.2015 року № 1 укладеного з компанією "Apollo Management Limited" (Сейшели), в якому просив продовжити строк розрахунків за контрактом на 360 календарних днів.

В даному листі позивач зазначив, що відповідно до умов контракту продавець зобов'язується поставити покупцю товар, а саме: сою товарну, яка була замовлена за результатом проведення міжнародних торгів (тендерів).

Відповідач листом від 16.07.2015 р. № 4122-09/334 повідомив позивача, що зовнішньоекономічної операції не відповідають пункту 2 Порядку № 1409.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з постановами Правління Національного банку України 03.03.2015 р. № 160, від 03.06.2015 р. № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині 1 цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. № 1409 (далі - Порядок № 1409), до операцій, що здійснюються резидентами, належать, зокрема, під час виконання договорів тендерної поставки - операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів).

У відповідності до п. 3 Порядку № 1409 висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Мінекономрозвитку.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:

1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів.

Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

П. 9 Порядку № 1409 визначено, що підставами для відмови у видачі висновку є:

1) подання резидентом документів:

- з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку;

- що містять недостовірну інформацію;

2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

У відповідності до п. 8 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 р. № 15, відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює розгляд наданих документів на відповідність платіжних умов зовнішньоекономічного договору (контракту) чинному законодавству України та умов зовнішньоекономічного договору (контракту) критеріям, визначеним у пункті 2 Порядку продовження строків розрахунків.

На виконання зазначеної норми при здійсненні розгляду документів відповідачем було встановлено, що подані документи не доводять, що поставлений товар замовлений за результатом міжнародних торгів.

Таким чином, відповідачем встановлено, що подані позивачем документи містять недостовірну інформацію.

Перевіряючи таке твердження відповідача, колегія суддів встановила наступне.

На адресу ТОВ "ЕКО" 20.02.2015 року надійшов електронний лист від нерезидента «Apollo Management Limited» з пропозицією прийняти участь у конкурсі на вибір постачальника сої товарної. В зазначеному листі нерезидентом були висунуті наступні вимоги до тендерних заявок: відповідність товару всім зазначеним стандартам та характеристикам; згода на оплату товару протягом 360 днів після оформлення ВМД (а. с. 100).

У відповідь на вказаний лист позивачем надіслано відповідь від 25.02.2015 року з відповідною пропозицією (а. с. 101).

Листом від 12.03.2015 р. б/н нерезидент повідомив позивача про подальшу співпрацю з останнім та надіслав драфт контракту.

Між позивачем (продавець) та Apollo Management Limited (покупець) було укладено контракт № 1 від 17.03.2015 року, у відповідності до п. 1 якого товаром є соя товарна українського походження, придатна для переробки, врожаю 2014 року, нормальної товарної якості (а. с. 13 - 23).

Згідно з пп. 7.1 п. 7 контракту базис поставки - СРТ - Іллічівськ, ТОВ "Іллічівський Зерновий Термінал" або СРТ - Одеса, ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (м. Одеса, митна площа 1 згідно з INCOTERMS 2010), за винятком застережень, прямо передбачених даним контрактом.

Дослідивши вказаний контракт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що його умови не містять відомостей щодо укладення останнього на підставі тендеру.

Крім того, у відповідності до п. 6.3 контракту покупець здійснює 100% оплату контрактної партії товару шляхом банківського переказу протягом трьох банківських днів з моменту одержання електронною поштою певного переліку документів.

В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/1 від 02.04.2015 року, відповідно до п. 1 якої узгоджено змінити пункт 6.3 статті 6 "ЦІНА" контракту, виклавши його в наступній редакції: " 6.3. Покупець сплачує за поставлений Товар протягом 360 днів з моменту оформлення митної декларації" (а. с. 22).

Як свідчать матеріали справи, передумовою укладення цієї угоди слугував лист нерезидента від 30.03.2015 р. б/н з пропозицією укласти додаткову угоду у вищезазначеному варіанті у зв'язку зі значним проміжком часу після отримання товару для його реалізації (а. с. 103).

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності свідчать про недостовірність інформації, що в них міститься, оскільки умови пропозиції на участь у конкурсі щодо оплати товару відмінні від умов, визначених контрактом на момент його укладення.

Колегія суддів також бере до уваги, що за загальним поняттям тендер - це конкурентна форма розміщення замовлення на закупівлю товарів, надання послуг чи виконання робіт відповідно до наперед визначених у документації умов, в узгоджені терміни на принципах загальності, справедливості й ефективності.

Для світової правової системи у сфері проведення конкурсів усталеною є практика створення конкурсних комісій (тендерних комітетів) для вирішення питання про акцепт тендерної пропозиції.

В той же час, з матеріалів справи не вбачається, що укладення контракту було результатом конкуренції позивача.

Між тим, на думку колегії суддів, право постачальника на отримання привілеїв у вигляді збільшення строку оплати за товар у випадку перемоги у міжнародному тендері є своєрідним заохоченням вітчизняного суб'єкта господарювання до вступу у конкурентне середовище на міжнародному рівні.

Такий привілей законодавцем було запроваджено шляхом внесення змін в закон № 185 Законом № 1108-V від 31.05.2007 р.

У пояснювальній записці до проекту вказаного закону зазначалося про мету пожвавлення здійснення зовнішньоекономічних операцій, враховуючи процес інтеграції України у світову економіку та виходячи з вимог необхідності адаптації законодавства України до міжнародних стандартів, у тому числі до правил СОТ.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.01.2016 р. представник позивача зазначив, що єдиним доказом участі його довірителя у міжнародному тендері є переписка, що наявна в матеріалах справи, інших доказів у позивача нема і їх отримання є неможливим.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що істинну процедуру, за якою нерезидент уклав з позивачем контракт, у справі, що розглядається, встановити неможливо, так як остання невідома жодній із сторін по справі.

Факт проведення тендеру листуванням не доводиться, так як сама по собі пропозиція є лише початковою стадією тендеру, за допомогою якої в подальшому досягається ефект конкуренції.

Всі матеріали справи в їх сукупності жодним чином не свідчать про конкурування позивача з будь - яким суб'єктом господарювання незалежно від способу такого конкурування та незважаючи на особисту впевненість позивача у цьому факті.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено здійснення ним поставки саме за міжнародним тендером, в той час, як наявні у справі матеріали свідчать про загальний порядок здійснення поставки за міжнародним контрактом шляхом акцепту пропозиції покупця, на який не розповсюджується дія Порядку № 1409.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення № 4102-09/334 від 16.07.2015 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 14.01.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.