КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4739/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
У Х В А Л А
Іменем України
13 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Гуменюк Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2010» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-2010» звернулися в суд з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача повністю.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та компанією Shandong Xingmin Wheel Co., Ltd (Китай) укладено контракт на поставку товарів від 05.12.2012 року № X-D/2012-0512.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивач 24 березня 2015 року подав до відповідача митну декларацію № 125130005/2015/542247, в якій задекларував товар (частини для транспортних засобів, диски сталеві для вантажних автомобілів (колеса для пневматичних шин з ободами нерозбірними глибокими та посадочними полицями 5 з формою бортових закраїн B, J, K, L.) 22.5*11.75 LT2513 - 288 шт. у сумі 12096,00 USD (42,00 USD за шт.); 22.5*11.75 LT983 - 48 шт. у сумі 2064,00 USD (43,00 USD за шт.); 22.5*9.00 LT 2666 - 192 шт. у сумі 7776,00 USD (40,50 USD за шт.); всього - 528 шт.; торгова марка - Xingmin; виробник - Xingmin Wheel Co., Ltd; країна виробник CN (Китай); упаковані в картон та поліетилен), визначив їх митну вартість у загальній сумі 21936,00 USD (515099,92 грн.).
До вказаної митної декларації позивачем додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 22.01.2015 року № 125/2012/0001072; міжнародну транспортну накладну (CMR) від 20.03.2015 року № 323; коносамент від 02.02.2015 року № SНАSЕА092430; платіжне доручення в іноземній валюті (що підтверджує оплату вартості товару) від 17.02.2015 року № 421; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.03.2015 року б/н; прайс-лист виробника від 12.02.2015 року б/н, завірений радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП); інвойс (рахунок-фактуру) від 03.01.2015 року № 15ХМ001; пакувальний лист від 03.01.2015 року № 15ХМ001WRD; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.12.2014 року № 2; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.12.2012 року № Х-D/2012-0512; сертифікат відповідності від 24.03.2015 року № UА1.009.0014124-15; інформацію про радіологічний контроль товару від 02.02.2015 року № 2761; інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використання тари і пакувальних матеріалів від 26.07.2001 року № 915; сертифікат про походження від 20.05.2015 року № ССРІТ481 500578652 15С3706А05; копію митної декларації країни відправлення від 02.02.2015 року № 420320150030023256, завірену радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП).
У зв'язку із виявленими розбіжностями у поданих позивачем документах, 02.04.2015 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 25130005/2015/610025/2, відповідно до якого визначив митну вартість товару за резервним методом і здійснив її коригування у бік збільшення. У вказаному рішенні, відповідач зазначив, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та не подання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості; методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи визначення на основі віднімання або додавання вартості не застосовуються, оскільки відсутня основа для віднімання (додавання) вартості, тому був використаний резервний метод на основі наявної у митному органі інформації. У той же час, рішення не містить відомостей ані про спрацювання системи аналізу та управління ризиками, ані про митну декларацію, на підставі якої митний орган приймав рішення про коригування митної вартості.
Також відповідачем прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови № 12513005/2015/00048.
Підставою для прийняття вищезгаданих рішень стало те, що згідно з умовами контракту від 05.12.2012 року № X-D/2012-0512 продавець зобов'язався здійснювати поставку товару на умовах FOB, порти Китаю (згідно з Інкотерсмс-2000). З інвойсу від 03.01.2015 року № 15XM001WRD, коносаменту від 02.02.2015 року № SНАSЕА092430 та міжнародної транспортної накладної (CMR) від 20.03.2015 року № 323 транспортування здійснювалось від порту QINGDAO (провінція Шаньдун, Китай). У той же час, у довідці про вартість транспортування від 19.03.2015, що видана ТОВ «Транс Фаворит», зазначено місце відправлення товару - порт YANTIAN (провінція Женьжень, Китай).
Позивач 02 квітня 2015 року повторно подав митну декларацію від 02.04.2015 року № 125130005/2015/542525, до якої додав аналогічні документи, що подавав разом із попередньою митною декларацією від 24.03.2015 року №125130005/2015/542247, а також додатково додав наступні документи: висновок про вартісні показники товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Державного підприємства «Укрзовнішекспертиза» від 23.03.2015 року № 776 та бухгалтерські документи. Позивач також відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
У зв'язку з цим відповідачем прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг шляхом проставляння відповідного штампу на митній декларації від 02.04.2015 року № 125130005/2015/542525.
З даних митної декларації від 02.04.2015 року №125130005/2015/542525 вбачається, що різниця між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом за ціною договору, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, складає 320 550,55 грн., з яких: 50086,02 грн. - мито (код платежу 020); 50086,02 - додатковий імпортний збір (код платежу 022); 220378,51 грн. - податок на додану вартість (код платежу 028).
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваному рішенню суду першої інстанції Київський апеляційний адміністративний суд виходить із наступного.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Як вже зазначалось, підставою для винесення оскаржених рішень відповідача стала невідповідність місця відправлення придбаного позивачем товару.
Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і апеляційний суд виявлена розбіжність є опискою, а різниця в місці відправлення придбаного позивачем у контрагента товару не має значення для визначення митної вартості, оскільки згідно з умовами поставки FOB - порти Китаю, витрати на доставку товару до порту навантаження та завантаження на борт судна здійснюються за рахунок продавця.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи фактичні обставини справи та недоведеність відповідачем правомірності винесення оскаржених рішень, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2015 року відповідачу відстрочено сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
За подання до суду апеляційної скарги, відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 5289,09 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Київської митниці Державної фіскальної служби України до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 5289,09 грн..
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача Київської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Київської митниці Державної фіскальної служби України до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги в Київському апеляційному адміністративному суді у розмірі 5289 (п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 14.01.2016 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Межевич М.В.
Сорочко Є.О.
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Сорочко Є.О.
Межевич М.В.
Судове рішення № 54984098, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/4739/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: