Ухвала суду № 54984064, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2451/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Ананка Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду а з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 р. форми Ф № 3452.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_4 має зареєстрований в Україні власний легковий автомобіль Lexus LX 570 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 5700 куб. см., реєстраційний № НОМЕР_1.

Відповідачем визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. та винесене спірне ППР.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено транспортний податок.

Згідно п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідно до п.п. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Згідно п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України органи внутрішніх справ зобов'язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості необхідні для розрахунку податку.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту подвійного оподаткування у зв'язку зі сплатою позивачем збору за першу реєстрацію транспортного засобу, оскільки за своєю суттю це є два не пов'язаних між собою види оподаткування, які, крім іншого, не перетинаються за дією у часовому просторі.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Із вищепроцитованих норм випливає, що при визначенні об'єкта оподаткування транспортним податком підлягають з'ясуванню дві обставини: термін використання транспортного засобу та об'єм циліндрів двигуна.

Інших обставин, пов'язаних із виникненням обов'язку зі сплати транспортного податку його власником, діючим законодавством не визначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.01.2016 р. представник позивача наголошував на тому, що автомобілі вказаної марки у 2012 році викрадалися в Чернігівській та Харківській областях, однак, оскільки один з них було виявлено на території Чернігівської області цей автомобіль було передано на зберігання саме позивачу, проте, факт повернення позивачу автомобіля, що належить йому на праві власності, не доведено.

Крім того, представник позивача зазначив, що оскільки позивач при отриманні на зберігання автомобіля писав уповноваженому органу розписку про обов'язок забезпечення його схоронності, як речового доказу в кримінальному провадженні, останній, хоч і зберігає у себе автомобіль, але позбавлений такої складової права власності щодо нього як розпорядження, що за загальними принципами права виключає його ідентифікацію як власника по відношенню до автомобіля.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що у висновку експерта від 15.08.2012 р. № 13 експертом констатовано, що при огляді автомобіля марки Lexus LX 570 д. н. з. НОМЕР_2 потерпілий ОСОБА_4 за індивідуальними ознаками впізнав у ньому свій автомобіль, який було викрадено 24.07.2012 р. (а. с. 93 - 97).

Таким чином, спір про належність позивачу на праві власності вказаного автомобіля у даній справі відсутній.

Щодо зазначення представником позивача про неможливість використання автомобіля колегія суддів вказує, що існування заборон з цього приводу за матеріалами справи не встановлено, а обмеження щодо відчуження автомобіля є тимчасовими заходами та не нівелюють право власності позивача на його автомобіль.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 14.01.2016 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.