Постанова № 54983941, 13.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Павловський Д.П.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2016 рокусправа № 804/1678/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети Правда, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., з участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 р. у справі № 804/1678/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що контролюючим органом в ході проведення перевірки не здійснено жодних заходів з метою підтвердження або спростування повідомлення кредитором рекомендованим листом з повідомленням про вручення факту анулювання боргу, в акті перевірки відсутня будь-яка інформація щодо направлених на адресу кредитора запитів про надання відповідної інформації та отримання відповідей. Факт укладення додаткової угоди у грудні 2012 року не являється законодавчо закріпленою формою інформування боржника про анулювання боргу, а отже, не є беззаперечною підставою (зобовязанням) для подання боржником у 2013 році річної декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік з відображенням у ній суми анульованого боргу, та подальшою сплатою податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.03.2014 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 16 437,08 грн., у т.ч. за основним платежем - 13 013,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 423,42 грн.

Скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.09.2014 р. № 2660-25 про сплату боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 16 372,08 грн., у т.ч. за основним платежем - 12 948,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 423,42 грн.

Присуджено на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати повязані із сплатою судового збору з Державного бюджету України у сумі 1827 грн. (тисяча вісімсот двадцять сім грн.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до наявної податкової інформації позивач протягом перевіряємого періоду отримувала доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, а саме дохід, отриманий як додаткове благо від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у вигляді анулювання (прощення боргу) у розмірі 77 813,29 грн.

При отриманні додаткового блага у грудні 2012 року позивачем не вівся облік доходів і витрат у 2012 році, не подана річна декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік, не сплачена сума податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік, у результаті чого податок на доходи фізичних осіб у розмірі 13013,66 грн. підлягає сплаті до бюджету.

В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у звязку з реорганізацією.

Розглянувши дане клопотання та додані до суду документи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст.55 КАС України та замінити відповідача - Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_2 з 2008 року зареєстрована як платник податку на доходи фізичних осіб та перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ ОТП Банк було укладено Кредитний договір від 11.08.2008 року № СL 301/353/2008. За умовами договору отримано кредитні кошти у розмірі 24 040,00 дол. США, цільове використання кредиту - придбання автомобіля Volkswagen Раssаt. Дата остаточного повернення кредиту згідно договору - 11.08.2015 року.

У звязку з укладенням між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна договору комісії від 18.03.2011 року, всі права та обовязки за додатковим договором № 3 перейшли до ТОВ ОТП Факторинг Україна.

07.12.2012 року між позивачем (Позичальник), ПАТ ОТП Банк (Банк) та ТОВ ОТП Факторинг Україна (Кредитор) було укладено додатковий договір № 3 до Кредитного договору від 11.08.2008 року № СL-301/353/2008. За умовами даної додаткової угоди, кредитор набуває усіх прав вимоги за кредитним договором від 11.08.2008 року №СL-301/353/2008.

Пунктом 2.1.3 додаткового договору № 3 від 07.12.2012 року до Кредитного договору від 11.08.2008 року року № СL-301/353/2008 визначено, що за умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та цього додаткового договору сторони, серед іншого, домовились, що Кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 9 735,18 дол. США, еквівалентному 77 813,29 грн., і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобовязання перед Кредитором у повному обсязі. Також даний пункт додаткової угоди передбачає, що сторони домовились припинити претензійно-позовну роботу по стягненню боргових зобовязань за Кредитним договором.

Згідно п. 3.4 даного додаткового договору, підписанням цього додаткового договору Позичальник підтверджує, що Кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції ТОВ ОТП Факторинг Україна надало довідку від 23.12.2015 року вих.№761 з якої вбачається, що 07.12.2012 року на погашення заборгованості за кредитним договором від 11.08.2008 року № СL-301/353/2008 та додатковою до нього угодою №3 було внесено 120 000,03 грн. (що еквівалентно на момент погашення 15 031,14 USD), а саме було погашено: заборгованість по несплаченим відсоткам в розмірі 4 492,96 USD, тіло кредиту в розмірі 10 538,18 USD. Відповідно до умов додаткового договору № 3 від 07.12.2012 року сторонами було досягнуто домовленості про списання тіла кредиту у розмірі 9 735,18 USD, що еквівалентно 77 813,29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.10.2013 р. по 01.11.2013 р. посадовою особою відповідача було проведено позапланову документальну перевірку діяльності позивача, за результатами якої складено акт від 05.11.2013 р. №967/173-15/НОМЕР_2 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

В ході перевірки виявлено порушення позивачем:

1. п. 179.1 с. 179, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, у результаті неподання (несвоєчасне) подання податкових декларацій за період, що перевірявся, в тому числі по податкових (звітних) періодах: 2012 рік;

2. п. 176.1 ст. 176 ПКУ, у результаті не ведення обліку доходів та витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу у 2012 р.,

3. пп. д) 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 179.4 ст. 179, п. 167.1 ст. 167, у результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 13013,66 грн.

Податковим органом за результатами проведеної перевірки зроблено висновок, що позивачем не задекларовано у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік отримане додаткове благо у розмірі 77 813,29 грн. (ознака доходу - 126), не задекларовано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з такої суми і не надано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік.

За результатами перевірки, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 16 437,08 грн., у т.ч. за основним платежем - 13013,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3423,42 грн.

08.09.2014 р. ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська прийнято податкову вимогу від № 2660-25 про сплату боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 16 372,08 грн., у т.ч. за основним платежем - 12 948,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 423,42 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.54., пп.14.1.56. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України передбачено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.163.1. ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно пп.164.1.1., пп.164.1.2., пп.164.1.3. п.164.1., пп.164.2.9. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У відповідності до пп.«д» пп.164.2.17 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що сума боргу платника, анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора до закінчення строку позовної давності (в т. ч. списана за рахунок коштів сформованого банком резерву), є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними п.167.1 Податкового кодексу України (15 % та/або 17 %).

Згідно з пп.49.18.4 та п.179.7 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою), відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації. Податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку (за податковою адресою) (п.49.1 ПК України).

Крім того, пунктом 179.1 ст.179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, з додаткового договору № 3 до Кредитного договору від 11.08.2008 року №СL-301/353/2008, вбачається, що сторони погодили, що анульована (прощена) частина боргу за основним договором є доходом (додатковим благом) позичальника, з якої позичальник самостійно сплачує податок з доходів фізичних осіб.

Підписуючи додатковий договір №3, відповідно до п.3.4 зазначеного договору, позичальник підтвердив, що кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Банк вчинив дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника та які відповідають вказаним нормам Податкового кодексу України, проте позивачем в добровільному порядку не було подану річну декларацію у якій було б відображено анульовану (прощена) частина боргу, як доходу (додаткове благо) позичальника та не сплатив податок з доходів фізичних осіб.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що сума прощеного боргу у розмірі 77 813,29 грн. за своєю природою є тілом кредиту, а тому у розумінні норм діючого законодавства є доходом позивача.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що в даному випадку у позивача виник обов'язок відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно сплатити податок із суми анульованого (прощеного) боргу, однак, позивач не дотримався зазначеної норми Кодексу та не здійснив самостійне декларування свого доходу (додаткового блага).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.2. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2014 року на податкову адресу позивача засобами поштового звязку рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року №003591703, конверт з яким повернувся на адресу податкового органу 02.07.2014 року із позначкою про причину невручення адресату «Ур.19 част.сектор кв.104 нет», отже в силу приписів п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України зазначене повідомлення-рішення вважається врученим позивачу.

08.09.2014 р. ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська прийнято податкову вимогу від № 2660-25 про сплату боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 16 372,08 грн., у т.ч. за основним платежем - 12 948,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 423,42 грн.

Згідно інформації, наведеної у рішенні ДФС України від 23.12.2014 року №4369/с/99-99-10- 01-03-14 про результати розгляду скарги, по особовому рахунку позивача обліковувалась переплата у розмірі 65,00 грн., у звязку з чим сума податкового боргу за основним зобовязанням у податковій вимозі визначена у розмірі 12 948,66 грн.

Наведена вимога була направлена на адресу позивача засобами поштового звязку та отримана 21.11.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що несвоєчасне направлення контролюючим органом податкової вимоги на адресу платника податків не свідчить про звільнення позивача від обовязку сплачувати податкові зобовязання.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що контролюючий орган правомірно відповідно до вимог Податкового кодексу України прийняв оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, а тому судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою на оскаржувану постанову у розмірі 2009,70 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 р. у справі № 804/1678/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39621406) судовий збір у розмірі 2009 (дві тисячі девять) грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 січня 2016 року, в повному обсязі постанова виготовлена 14 січня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_5