Ухвала суду № 54983939, 13.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/2352/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Маценко Н.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Закревської І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області (далі по тексту - відповідач) про визнаня протиправною відмови відповідача у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 14.07.1986 року по 21.07.1986 року, виданою ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209»; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 14.07.1986 року по 21.07.1986 року, виданої ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», починаючи з 11.03.2015 року, з урахуванням вже проведених виплат.

Броварський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 17 листопада 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Із копії довідки за ф. 122 про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, копії наказу № 191 від 02.07.1986 року, виданих ПАТ «Броварське АТП - 13209», а також копії довідки про кількість відпрацьованих годин по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС убачається, що з 14 по 21 липня 1986 року позивач відряджена в зону відчуження в місто Чорнобиль для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Із записів трудової книжки позивачки убачається, що вона з 06 травня 1981 року працювала у Броварському АТП 09034.

Згідно ч. 1 ст. 54 цього Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 112 від 25.03.2014 року був затверджений «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

11.03.2015 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсiї, виходячи iз заробітної плати за роботу в зонi вiдчуження, надавши довідку за № 59 від 11.03.2015 року, виданої ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 14.07.1986 року по 21.07.1986 року.

Листом № 2936/05 вiд 26.03.2015 року відповідач відмовив позивачці у перерахунку пенсiї у зв'язку з тим, що у відомостях про нарахування заробітної плати за 1986-1990 роки відсутня виплата одноразової премії в розмірі 400 крб., що підтверджено актом перевірки наявності первинних документів на підприємстві ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209».

Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, вважає за необхідне зазначити наступне.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Статтею 15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що видача довідок про заробіток за роботи (службу) в зоні відчуження, а також на територіях радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами за основним місцем роботи працівників того часу.

Статтею 49 Кодексу законів про працю України також визначено, що власник (уповноважений ним орган) зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до підпункту 3 п. 1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради № 207-7 від 10.06.1986 року (порядок виплати премії визначено Розпорядженням РМ СРСР № 1512-р від 24.06.1986 року) запроваджувалася одноразова премія за рахунок коштів, що виділялися Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувався одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб.

Згідно із довідкою № 59 від 11 березня 2015 року, виданою ПАТ «Броварське АТП- 13209», позивачу визначено фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія, куди включено премію за роботу в зоні відчуження у розмірі 400 крб., та визначено загальну суму - 722, 38 крб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачці у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю доказів отримання позивачем премії у сумі 400 крб.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2015 року визнано незаконним розпорядження директора ПАТ «Броварське АТП-13209» від 02.04.2015 року про скасування довідки № 59 від 11.03.2015 року та даним судовим рішенням визначено заробітну плату ОСОБА_2, одержану за роботу в зоні відчуження в місті Чорнобиль (кратність 3, при 6,25 годинному робочому дні) з 14.07.1986 року по 21.07.1986 року у розмірі 722, 38 крб.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка надала відповідачу належну довідку № 59 від 11.03.2015 року, видану підприємством за місцем роботи, про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 14.07.1986 року по 21.07.1986 року, яка підтверджує її право на перерахунок розміру пенсії, а тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.