Ухвала суду № 54982636, 13.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"13" січня 2016 р. Справа № 911/130/16

Суддя: Наріжний С.Ю., розглянувши матеріали

за заявою боржника Державного підприємства «Триліський спиртовий завод», Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси (код ЄДРПОУ 32728213) – заявник/боржник

про порушення провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернувся боржник - Державне підприємство «Триліський спиртовий завод» із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також «Закон про банкрутство»).

Подана заява не відповідає вимогам Закону про банкрутство та підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 2 ст. 4-1 ГПК України), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 2 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 11 Закону про банкрутство визначено вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство.

Зокрема, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави) (ч. 2 ст. 11).

До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. (ч. 3 ст. 11).

Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 4 ст. 11).

Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом (ч. 5 ст. 11).

Однак Заявник обґрунтовуючи свою заяву зазначає лише про наявність у Боржника заборгованості перед низкою кредиторів на загальну суму 4092803,47 грн. та про недостатність коштів для задоволення вимог всіх кредиторів. При цьому заявником до заяви додано лише копії заяви про порушення справи про банкрутство для направлення кредиторам та копії постанов органу ДВС.

В той же час Заявником не дотримано наведених вище приписів ст. 11 Закону про банкрутство, а саме не додано жодних документів, надання яких є обов’язковим згідно ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Вказані обставини унеможливлюють прийняття заяви про банкрутство Боржника до розгляду.

Крім цього суд зазначає наступне.

Ставки судового збору, який підлягає сплаті за подачу позову до суду встановлені Законом України «Про судовий збір». Зокрема за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство – до сплати підлягає судовий збір 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином враховуючи що заяву подано до суду за допомогою поштового зв'язку 30.12.2015 р., згідно приписів Закону України «Про судовий збір» заявником станом на дату подачі заяви повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 12180,00 грн.

Однак заявником до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В той же час заявник у прохальній частині заяви просить суд відстрочити сплату судового збору оскільки майновий стан підприємства не дозволяє сплатити судовий збір у зв'язку з арештом рахунків.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, Заявником до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин клопотання Заявника про відстрочення сплати судового збору залишається судом без задоволення.

Також Заявником не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Згідно правової позиції, викладеної в абз. 6 п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI)», слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

Частиною 1 статті 15 Закону про банкрутство визначено, що господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, визначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Вказана норма кореспондується з відповідним приписом п. 4. ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Таким чином враховуючи, що Заявником не дотримано наведені вище вимоги Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство, а також що відсутність грошових коштів унеможливлює покриття витрат на послуги ліквідатора та витрат для проведення ліквідаційної процедури, заявником не сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірі, заява Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» про порушення справи про банкрутство Боржника підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Заяву Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» від 11.12.2015 р. б/№ (вх. № 114/16) про порушення справи про банкрутство повернути заявнику.

Додаток заявнику: заява б/№ від 11.12.2015 р. з доданими документами.

Суддя С.Ю. Наріжний