Рішення № 54981842, 13.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.16 Справа № 904/10248/15

За позовом комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 10 716,82 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Цвіркун А.А., довіреність №4 від 04.01.2016

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) з позовною заявою про стягнення 10 716,82 грн. за договором №4632 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 17.08.2005.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з 08.10.2013 по 12.04.2015. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №4632 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 17.08.2005, рахунки-фактури за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року.

Позивач керуючись п.п.3.1., 3.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 6 453,03 грн., три проценти річних у сумі 212,66 грн., інфляційні втрати в сумі 2 944,72 грн., пеню в сумі 1 106,41 грн.

В судовому засіданні 17.12.2015 розгляд справи був відкладений на 12.01.2016 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначені на 17.12.2015, 12.01.2016 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.2015 адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4994530177955, реєстром №225 від 22.12.2015 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Україні.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.01.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2005 комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (Позивач, Постачальник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач) уклали договір №4632 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пару на технологічні потреби, а Відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим Договором (п.1.1. Договору). Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_2) у відповідності до встановленого плану тепло споживання (п.1.3. Договору, таблиця №2).

Тарифи теплової енергії, передбачені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №119 від 20.09.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», постановами №383 від 31.12.2013, №683 від 13.06.2014, №489 від 28.11.2014, №410 від 27.02.2015, №1088 від 31.03.2015.

Відповідно до п.3.1. Договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється Споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі, або іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.6.1. Договору, встановлений строк дії з 17.08.2005 по 31.12.2006 і вважається продовжений, якщо за місяць до закінчення строку не буде мати місце заява однієї зі сторін про відмову від дійсного Договору або його перегляді.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, рахунків-фактур за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року, Відповідач спожив за вказаний період 6,17 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 7 907,81 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, в сумі 1 454,78 грн., таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 6 453,03 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Враховуючи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення розрахунку за спожиту теплову енергію, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 6 453,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 212,66 грн. за загальний період прострочення з 15.11.2013 по 31.10.2015, та інфляційні втрати в сумі 2 944,72 грн. за загальний період прострочення з грудня 2013 року по вересень 2015 року включно.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за спожиту теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме підлягають стягненню 3% річних в сумі 212,66 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 944,72 грн.

Згідно з п.3.3. Договору, якщо Споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки (не державного) та не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п.3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п.4-7 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

За розрахунком Позивача розмір пені за період прострочення з 15.12.2014 по 31.10.2015 складає 1 106,41 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 106,41 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) 6 453,03 грн. основного боргу; 212,66 грн. 3% річних; 2 944,72 грн. інфляційних втрат; 1 106,41 грн. пені, 1 218,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.01.2016.

Суддя А.Є. Соловйова