Рішення № 54981829, 12.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.16 Справа № 904/10254/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Виннерс-Транс", м. Одеса

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 287 936,8 грн.

.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, договір про надання юридичної допомоги від 01 листопада 2015 року, адвокат

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №95 від 02 червня 2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виннерс-Транс" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського":

- заборгованість за договором №14-09224-02 від 22.05.2014 в розмірі 214 344,00грн.,

- три відсотки річних в розмірі 5 302,81грн.,

- втрати від інфляції в розмірі 68 289,99грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №14-09224-02 від 22.05.2014 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар. Вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних та суми втрат від інфляції мотивована посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України та неналежне виконання зобовязань за договором.

Заява про уточнення позовних вимог від 12.01.2016 містить клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти суми заборгованості за поставлений товар, однак вважає, що позивачем невірно вказано дату поставки товару, та, відповідно, невірно визначено строки порушення виконання грошового зобовязання, що вплинуло на розрахунок суми трьох відсотків річних та втрат від інфляції. Відповідач просить стягнути втрати від інфляції у сумі 68 375,74грн. та 5 302,81грн. трьох відсотків річних. Також відповідач заперечує проти задоволення вимоги про стягнення пені, оскільки умовами договору поставки, укладеного між сторонами, не встановлено відповідальність покупця за прострочення виконання грошового зобовязання у вигляді пені.

У судовому засіданні 17.12.2015 оголошувалась перерва на 12.01.2016.

У судовому засіданні 12.01.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виннерс-Транс" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (покупець) укладено договір №14-09224-02, відповідно до умов якого (п.1.1.) продавець зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у Специфікації, яка додається до цього договору, іменовану надалі товар. Кількість, номенклатура, ціна і терміни виготовлення та поставки товару, умови оплати визначені в специфікаціях, які додаються до цього договору і складають його невід'ємну частину.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє по 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання гарантійних зобовязань (п.9.4 договору).

Ціна на товар встановлюється в українських гривнях за одиницю на умовах, визначених в Специфікаціях, які додаються до цього договору і складають його невід'ємну частину. Ціна на товар після перерахування грошових коштів за попередньою оплатою, зміні у бік збільшення не підлягає. Ціни, обумовлені в Специфікаціях, які додаються до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими (п.п.2.1., 2.3. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 15.10.2014).

Згідно п.3.1. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 15.10.2014 продавець поставляє товар на умовах, зазначених у Специфікаціях, згідно офіційним правилам тлумачення торгівельних термінів міжнародної торговельної палати (редакція 2010) Інкотермс -2010.

Датою поставки товару вважається дата отримання товару, зазначена покупцем в товарно-транспортній накладній, видатковій накладній або в залізничній накладній (п.3.5. договору).

Момент переходу права власності на товар від продавця до покупця визначений у Специфікаціях, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною (п.3.8 договору в редакції Додаткової угоди №1 від 15.10.2014).

Згідно п.4.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі виставлених рахунків у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на умовах, обумовлених у Специфікаціях.

Згідно Специфікації №2 від 15.10.2014 сторони погодили найменування товару, який поставляється, умови оплати, поставки, термін постачання тощо. Так, відповідно до Специфікації №2 вартість товару, який поставляється складає 213 344,00грн. Сторони домовились, що покупець оплачує продавцю 100% вартості товару після поставки товару на протязі 15 банківських днів за фактом поставки товару на склад покупця на підставі виставлених рахунків. Умови поставки СРТ склад покупця ДМКД, термін постачання протягом 45 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди №1, специфікації №2.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 214 344,00грн., що підтверджується видатковою накладною №41 від 15.12.2014. Згідно відмітки, яка міститься на видатковій накладній №41 від 15.12.2014 (а.с.39) та вчинена службовими особами відповідача при оформленні ввезення товару через контрольно-пропускний пункт на територію складу, товар було ввезено (поставлено) 16.12.2014.

Отже, датою поставки товару на суму 214 344,00грн. є 16.12.2014.

Згідно Специфікації №2 від 15.10.2014 покупець оплачує продавцю 100% вартості товару після поставки товару на протязі 15 банківських днів за фактом поставки товару на склад покупця на підставі виставлених рахунків.

Банком, який здійснює обслуговування ПАТ "ДМКД" з переказу коштів в національній валюті, є публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк" (п.10. договору). Згідно інформації, наданої Дніпродзержинським відділенням ПАТ "Промінвестбанк" в Дніпропетровській області у відповідь на запит ПАТ "ДМКД" (лист за вих. №104-3-33-06/43 від 09.12.2015), робочими днями ПАТ "Промінвестбанк" у січні 2015 були дні: 6,8,9, 12-17, 19-23, 26-39 (а.с.40-41).

З огляду на те, що датою поставки товару є 16.12.2014, враховуючи умови оплати за поставлений товар та порядок роботи ПАТ "Промінвестбанк" у січні 2015, строк оплати вартості поставленої продукції є таким, що настав 12.01.2015.

Відповідач зобов'язання по оплаті поставленого товару у зазначеній позивачем сумі -214 344,00грн., не виконав.

08 квітня 2015 року, 27 квітня 2015 року, 07 липня 2015 року та 27 жовтня 2015 року позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату вартості поставленого товару, однак відповіді не отримав.

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобовязань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у сумі 214 344,00грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеною вище видатковою накладною, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 214 344,00грн. у встановленому порядку не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 214 344,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути три відсотки річних у сумі 5 302,81грн. та втрати від інфляції у сумі 68 289,99грн. за період з лютого 2015 року по жовтень 2015 року.

Господарський суд здійснив перевірку розрахунку (контррозрахунку) в частині втрат від інфляції та 3% річних та дійшов висновку, що його виконано у відповідності до чинного законодавства та рекомендацій, викладених у постанові пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань".

Оскільки прострочення виконання зобовязання має місце є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних у сумі 5 302,81грн. та втрат від інфляції у сумі 68 289,99грн. за період з лютого 2015 року по жовтень 2015 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним (п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заява про уточнення позовних вимог від 12.01.2016 містить клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору.

При зверненні із позовом до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5 125,38грн. згідно платіжного доручення №84 від 11.11.2015. В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (заява про зменшення позовних вимог від 12.01.2016 міститься в матеріалах справи) та просив стягнути 287 936,8грн., розмір судового збору з цієї суми складає 4 319,05грн. (287 936,8грн. х 1,5%).

Отже, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

З огляду на те, що при зверненні з позовом до суду позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 806,33грн. (5 125,38грн. 4 319,05грн.), заява про зменшення розміру позовних вимог містить клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору, зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 4 319,05грн.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51 925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, ЄДРПОУ 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виннерс-Транс" (65009, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 38933924) заборгованість у сумі 214 344,00грн., три відсотки річних у сумі 5 302,81грн., втрати від інфляції у сумі 68 289,99грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 4 319,05грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 13.01.2016