Ухвала суду № 54981566, 14.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/1789/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Оксюта Т.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В. Поливач Л.Д.

при секретарі - Бугай О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою її представником ОСОБА_3, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ПАТ «Альфа Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складає 3 272 377,05 грн.

У листопаді 2015 року представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив в порядку ст.ст.151,152 ЦПК України вжити заходів забезпечення позову, а саме накласти арешт на все майно ОСОБА_2 та належні їй цінні папери - іменні акції ПАТ «Комерційний банк «Преміум» в бездокументарній формі в кількості 87 100 000 шт., що складає 33,5 % від статутного капіталу емітента.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на цінні папери - іменні акції ПАТ «Комерційний Банку «Преміум» в бездокументарній формі в кількості 40 904 713 шт., які належать ОСОБА_2

У іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду,представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову. У доводах апеляційної скарги, зазначає, що забезпечення позову є передчасним.

У іншій частині судове рішення суду першої інстанції заявником не оскаржено і підстав перевіряти його законність і обґрунтованість у цій частині у суду апеляційної інстанції немає.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб,які брали участь у справі та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з співмірності заявлених вимог, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною вчиняти певні дії.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 3 272 377,05 грн.

ОСОБА_2 є власником цінних паперів - іменних акції ПАТ «Комерційний Банк «Преміум» в бездокументарній формі в кількості 87 100 000 шт.

Згідно висновку від 16.07.2015 року зробленим ПП «Аверті» вартість майнових прав на 33,50% пакет акцій (871000000 шт. простих іменних акцій) у статутному капіталі ПАТ «Комерційний банк «Преміум» (код ЄДРПОУ 35264721), зареєстрованого за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36, які належать на праві власності ОСОБА_2, становить 6 883 800 ( Шість мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі вісімсот) гривень, у тому числі вартість 1 акції - 0,08 грн.

За змістом п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи, те що між сторонами виник спір, який має майновий характер без вказаного забезпечення позову може утруднитись виконання можливого рішення суду, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про передчасність задоволення заяви про забезпечення позовує необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки заборона є тимчасовим заходом.

За таких обставин, судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, а тому ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді