Ухвала суду № 54981419, 13.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/1397/2016 Головуючий у І інстанції - Волошин В.О.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ГерманчукаРомана Васильовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича, в якій просив поновити пропущений строк на оскарження постанови державного виконавця від 21 червня 2013 року про арешт майна боржника, визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати зазначену постанову, мотивуючи тим, що державним виконавцем порушено права боржника на добровільне виконання рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження станом на дату винесення оскаржуваної постанови не була отримана заявником. Крім того, державним виконавцем накладено арешт та оголошено в розшук майно боржника, яке перебуває в заставі, а відтак державним виконавцем порушено черговість стягнення та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року ОСОБА_3 поновлено строк на подання скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича. Скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича задоволено. Визнано дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича щодо винесення 21 червня 2013 року постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження неправомірними. Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 21 червня 2013 року в межах виконавчого провадження №38570115.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчук Роман Васильович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою у задоволенні скарги відмовити повністю, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, постановлена внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що арешт майна боржника був застосований для забезпечення реального виконання рішення суду відповідно до ч.1 ст.57 та ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича до суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням , дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд виходив з того, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не відповідали вимогам закону .

Однак, повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 серпня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист по справі №2-5328/11 (провадження №2/2610/880/2012), за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк Росії» заборгованість в загальному розмірі 3 064 761,93 грн.

На підставі заяви стягувача ПАТ «ДБ Сбербанк Росії» Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 21 червня 2013 року було відкрито виконавче провадження №38570115.

Одночасно 21 червня 2013 року по виконавчому провадженню №38570115 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою державний виконавець наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить заявнику та заборонив здійснювати його відчуження. ( а.с.13).

Відповідно до ст.. 57 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Ухвалюючи постанову про накладення арешту на все майно боржника , державний виконавець застосував заходи для забезпечення виконання рішення.

Однак, в подальшому було встановлено, що серед майна боржника є автомобіль МерседесБенс, 2008 року випуску, який перебуває у заставі у ПАТ КБ «Надра» та відповідно до спірної постанови на який також накладено арешт.

Після накладення арешту на все майно боржника , як зазначено в запереченнях представника ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області ( а.с. 28), до державного виконавця звернувся стягував - ПАТ КБ «Надра» , в якій заперечував лише проти реалізації заставного майна.

Колегія суддів вважає, що скаржник ОСОБА_3 є боржником ПАТ «ДБ Сбербанк Росії», його заборгованість перед банком в загальному розмірі становить 3 064 761,93 грн. При накладенні арешту на все майно боржника , державний виконавець діяв в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження» і тому ухвала суду першої інстанції про визнання його дій неправомірними не може бути визнана законною.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності накладення арешту на автомобіль , який перебуває в заставі у ПАТ КБ «Надра». Така ж позиція викладена у Постанові Верховного суду України за № 6-13цс14 від 9 квітня 2014 року.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу , на думку колегії суддів, неповно з'ясував обставини справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, крім того, розглянув справу за відсутності представника державної виконавчої служби як того вимагає т. 386 ЦПК України, чим допустив порушення процесуальних норм.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та передачі питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

На підставі ст.. 303, 311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 18 вересня 2015 року скасувати, а питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: