Вирок № 54978330, 14.01.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2673/15-к

Номер провадження 1-кп/728/8/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участю:

секретаря - Горбач Н.Д.

прокурора - Демченка Я.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Большак В.М.

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - адвоката Кухти В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270070000671 від 18 серпня 2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта базова загальна середня, не одруженого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и в :

17 серпня 2015 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_1 знаходячись на АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс декілька ударів, у кількості не менше чотирьох, металевою трубою в область тулуба та рук ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дев'ятого ребра зліва, масивного синця на спині зліва, забійної рани на лівій руці, масивного синця на правій руці, та відповідно до висновку експерта від 18 серпня 2015 року № 98, тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дев'ятого ребра зліва та масивного синця на спині зліва відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін більше трьох тижнів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) не визнав та пояснив, що у нього з братом ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_3 тривалі неприязні стосунки. Так, 17 серпня 2015 року потерпілий та ОСОБА_5 випивали компанією, а обвинувачений повертався до дому, при цьому, він зрозумів, що на нього буде здійснено напад, а тому почав тікати до себе у двір, де біля хвіртки його вдарив кулаком потерпілий, на що ОСОБА_1 взяв дерев'яну палицю та вдарив потерпілого в область тулуба один раз і зайшов у будинок. Обвинувачений пояснив, що він захищав своє життя від осіб, які на нього напали і потерпілого він вдарив, щоб останній відступив від нього.

Так, доказами на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотивами не врахування окремих доказів є:

Показання потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 17 серпня 2015 року він прийшов до ОСОБА_5 з метою домовитись копати картоплю. Він вийшов з помешкання останнього на вулицю, щоб зателефонувати по робочих питаннях і в момент коли він розмовляв по телефону його зачепив велосипедист, по голосу він впізнав ОСОБА_1, на що потерпілий зробив зауваження, тоді обвинувачений посвітив йому в обличчя ліхтариком і вдарив по руці, потім ударив по плечу. Після чого ОСОБА_3 почав тікати, але отримав ще удар по іншому плечу і коли упав отримав удар по спині. Коли обвинувачений вів велосипед, то потерпілий чув по звуку, що він тягнув за собою залізну трубу. Після цих подій потерпілий зателефонував дружині, щоб вона забрала його і остання його зустріла біля місця події, і вони зателефонували в міліцію та лікарню.

Показання допитаного в якості свідка ОСОБА_5 який пояснив, що 17 серпня 2015 року до нього прийшов ОСОБА_3 з метою домовитись викапати картоплю, потім він вийшов на дорогу поговорити по телефону. В момент коли останній розмовляв по телефону ОСОБА_5 почув, як їхав велосипедист і почув звуки, а коли вийшов на вулицю побачив, що обвинувачений наносить удари потерпілому залізною трубою, при цьому потерпілий лежав. ОСОБА_5 бачив, як обвинувачений наносив приблизно шість-сім ударів, які він здійснював залізною трубою, свідок роздивився обличчя обвинуваченого. Також, він чув, як ОСОБА_1 тягнув залізну трубу з собою.

Показання свідка ОСОБА_6, який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що він 17 серпня 2015 року приблизно біля 22 години 00 хвилин прийшов до господарства ОСОБА_5, де також перебував ОСОБА_3, який повідомив, що вийде зателефонувати. Коли останній вийшов, то ОСОБА_6 почув крики і лайку, але самих обставин бійки він не бачив, проте по голосу він впізнав ОСОБА_1

Показання допитаного свідка ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що приблизно о 21 годині 17 серпня 2015 року її чоловік ОСОБА_3 пішов домовитись про можливість використання трактора до сусіда, а близько 23 години 00 хвилин він зателефонував їй і повідомив, що його побив ОСОБА_1, а тому вона пішла його зустріти. Обставин бійки вона не бачила.

Показання допитаної в якості свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що обставин самої бійки вона не бачила, але 17 серпня 2015 року її співмешканець ОСОБА_1 після того, як проводжав гостей, забіг у двір і повідомив, що побився. Потім прийшла дружина потерпілого почала їх обзивати та нецензурно виражатися, погрожувати. У дворі у них металевої труби не має, а біля калитки стоїть дерев'яна палка. В даній ситуації ОСОБА_1 також отримав тілесні ушкодження.

Оцінюючи показання обвинуваченого надані в судовому засіданні щодо не вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), суд розцінює їх як спосіб захисту власних інтересів, вони переслідують мету уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне, а тому їх суд відхиляє.

З іншої сторони при оцінці показань потерпілого наданих в судовому засіданні та показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 суд знаходить, що вони логічно пов'язані між собою, узгоджуються з матеріалами справи, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) і вони спростовують твердження обвинуваченого про невинуватість у вчиненому. Такі показання можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки суд безпосередньо їх сприймав під час судового засідання, що відповідає частині четвертій статті 95 Кримінально процесуального кодексу України (далі КПК).

Показання свідка ОСОБА_7 у взаємозв'язку з іншими доказами не містять відомостей, які можуть виправдати обвинуваченого і на основі їх суд не може дійти висновку про не винуватість останнього.

Крім цього, обставини вчиненого ОСОБА_1 стверджуються такими доказами:

●Заявою потерпілого ОСОБА_3, яка відображена в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 серпня 2015 року, яка стали підставою для внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого частиною першою статті 122 КК;

●Висновком експерта № 98 від 18 серпня 2015 року, зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із якими у ОСОБА_3 було виявлено наступні ушкодження: закритий перелом дев'ятого ребра зліва, масивний синець на спині зліва, забійна рана на лівій руці, масивний синець на правій руці.

Вищеописане ушкодження у вигляді закритого перелому дев'ятого ребра зліва та масивного синця на спині зліва за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін більше трьох тижнів і не небезпечні для життя відносяться до середніх тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді забійної рани на лівій руці по ступеню тяжкості відносяться до легких, що викликають короткочасний розлад здоров'я. Масивний синець в ділянці правого плечового суглобу відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Вищеописані тілесні ушкодження утворилися в результаті дії тупих твердих предметів з прикладанням травмуючої сили в ділянки розташування вказаних ушкоджень і могли утворитися від ударів металевої труби.

Оцінюючи зазначені вище докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину обвинуваченого, вони передбачені як джерела доказування у КПК, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

В судовому засіданні перевірені обставини щодо знаходження ОСОБА_1 на обліку у психіатра, які були виявлені підчас судового розгляду. Так судом встановлено, що останній тяжких захворювань не має, які б свідчили про неосудність обвинуваченого, при цьому, вказані обставини підтвердили всі учасники судового провадження, клопотань про призначення відповідної експертизи не заявляли і навпаки вважали її проведення не потрібним.

Обвинувачений під час судового розгляду був забезпечений правовою допомогою адвоката, мав можливість за його участю проводити свій захист, чим він і скористався, сторона захисту пояснила, що всі необхідні докази, які вони вважали за необхідне дослідити і які на їх думку спростовують вину обвинуваченого були досліджені в судовому засіданні без обмежень.

Наведене свідчить про відсутність порушення права на захист ОСОБА_1 і будь-які недоліки досудового розслідування сторона захисту мала можливість усунути або наголосити на них при судовому розгляді. При цьому, судом не було використано докази, отримані з порушенням права затриманого на мовчання та права не свідчити проти себе і враховано обставини, щодо того, як відсутність адвоката на самому початку може серйозно позначитися на справедливості відповідного судового розгляду, що відповідає вимогам статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 122 КК, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Вина його у скоєному доведена у повному обсязі.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 66 КК не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 67 КК не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є злочином середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, формально посередньої характеристики за таким, відсутність обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, вимог потерпілого про призначення суворого покарання, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, доходить висновку, що йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин.

Проте, суд вважає, що в даному конкретному випадку виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань суд не знаходить.

При розгляді цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 суд враховує, що матеріально-правовою базою при вирішенні в кримінальній справі позовів про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є норми цивільного законодавства.

Так, пред'явивши цивільний позов потерпілий просив стягнути з обвинуваченого:

матеріальну шкоду в розмірі 3021 грн. 87 коп. (три тисячі двадцять одна гривня 87 копійок);

моральну шкоду в розмірі 49000 грн. 00 коп. (сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок);

вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 6350 грн. 00 коп. (шість тисяч триста п'ятдесят гривень 00 копійок) та 500 грн. 00 коп. (п'ятсот гривень 00 копійок) судового збору.

Статтями 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі ЦК) встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, при наявності яких у особи настає відповідальність за її заподіяння.

Судом встановлено, що заподіяна шкода сталася внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, за наявності його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою ОСОБА_1 та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілому ОСОБА_3, при цьому протиправними діями обвинуваченого потерпілому дійсно завдані втрати як майнового так і немайнового характеру.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди суд враховує, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Проте, потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Так, потерпілий виключив до складу збитків, які йому були заподіяні витрати на проїзд до м. Чернігів, проживання в готелі та витрати на придбання рентгенівської плівки.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Тобто, в даному випадку ОСОБА_3 повинен довести, що зазначені вище витрати він здійснив у зв'язку із вчиненими відносно нього злочинними діями ОСОБА_1, і які стали вимушеною підставою для таких витрат.

Проте, виходячи із матеріалів справи суд не вбачає, що витрати по оплаті проїзду до м. Чернігова та проживання в готелі відносяться до збитків в розумінні статті 22 ЦК. Зокрема суду не надано доказів того, що проїзд був викликаний саме необхідним медичним обстеженням і що такі витрати були необхідними для поновлення порушеного права потерпілого, а тому вимога про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню із стягненням витрат на придбання рентгенівської плівки, що пов'язано із заподіяними ушкодженнями потерпілому. Розмір такого відшкодування згідно із оригіналом наданих суду квитанцій становить 110 грн. 87 коп. (сто десять гривень 87 копійок).

Також, суд знаходить підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої, суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав ОСОБА_3 (береться до уваги те, що шкода заподіяна злочинними діями, які порівняно з іншими видами правопорушень є найбільш суспільно небезпечними), тривалістю відновлювального періоду, стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану (оскільки шкода була заподіяна здоров'ю потерпілого, яке відповідно до статті 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю), а також виходячи із принципу справедливості та розумності. При цьому, суд знаходить, що розмір моральної шкоди в сумі 49000 грн. 00 коп. (сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок) не знайшов підтвердження в судовому засіданні, за обставинами справи, а тому вона підлягає стягненню в розмірі 10000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Виходячи із змісту статті 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки цивільним позивачем при поданні цивільного позову було сплачено 500 грн. 00 коп. (п'ятсот гривень 00 копійок) судового збору, а в даній категорії справ він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, сплачений судовий збір підлягає поверненню цивільному позивачу в порядку передбаченому чинним законодавством на підставі відповідної ухвали суду.

В даному випадку суд позбавлений можливості вирішити питання про відшкодування витрат на оплату правової допомоги адвоката, оскілки оригінал відповідної квитанції до прибуткового касового ордеру представлено не було.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим за частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

В силу статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку ОСОБА_1 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 110 грн. 87 коп. (сто десять гривень 87 копійок) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок) в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, що разом становить 10110 грн. 87 коп. (десять тисяч сто десять гривень 87 копійок)

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінально процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко