Ухвала суду № 54977796, 13.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1802/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.01.2016 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат,

встановив:

22 липня 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулась до відповідача із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони по справі є батьками доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У свідоцтві про народження доньки батьком записаний ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що малолітня дитина потребує постійної батьківської уваги та допомоги, відповідач належної матеріальної допомоги не надає, позивач звернулась до суду 22 липня 2015 року та просила стягнути з відповідача аліменти на дитину в розмірі ? частини від всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення повноліття дитини, просила стягнути з відповідача 1000 гривень додаткових витрат щомісячно, протягом шести місяців починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідач в судове засідання зявився, позовні вимоги визнав частково, вказав що згоден виплачувати аліменти на утримання дитини, однак в меншому розмірі, як просить позивачка.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року позові вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково, та було стягнуто з ОСОБА_3, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, урозмірі 1/4 частини заробітку щомісячноз індексацією відповідно до закону, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_4 до повноліття до 07 квітня 2022 року включно, починаючи з 22 липня 2015 року.

Також було стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, урозмірі 500 грн. щомісячно, на користь ОСОБА_4,протягом шести місяців, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Було допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позову було відмовлено.

21 грудня 2015 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшла апеляційна скарга на зазначене вище судове рішення, без сплати судового збору.

Разом з тим, апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_6 не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір, який набрав чинності з 01.11.2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, апеляційний суд виходить з положень ст. 4 ч. 2 п. 1.6 Закону України «Про судовий збір», що ставка судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою або фізичною особою-підприємцем на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що спір є майновий, то судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на судове рішення, дорівнює 110 % від суми, що підлягає сплаті за подання позову до суду першої інстанції, а саме 243,60 грн. х 110% = 267,96 грн.

Оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір, то на даний час ОСОБА_3 належить сплатити на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 267,96 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.14 КБК 22030001.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.

При цьому, звертається увага апелянта на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.

Також звертаю увагу на те, що згідно тексту апеляційної скарги, до неї в якості одного із додатків вказано копію квитанції про сплату судового збору, однак самої квитанції в матеріалах справи немає.

Крім того в матеріалах справи мається акт відділу діловодства та обліку звернень громадян від 12.01.2016 року про те, що під час реєстрації вказаної цивільної справи було виявлено, що в додатках до апеляційної скарги відсутня квитанція про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 73, ч. 5 ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.1 ст. 121 ЦПК України, та розяснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у п`ятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, його апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2