Рішення № 54977540, 14.01.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/10147/15-ц

Провадження № 2/520/579/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, треті особи АТ «УкрСиббанк», ТОВ «Вердикт Фінанс» про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2015 року позивач звернувся до суду з позовом та 27.11.2015 року, уточнивши вимоги, просив постановити рішення, яким зняти арешти з квартири загальною площею 50, 90 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, прт ОСОБА_4, буд. 14 в, кв. 66, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває в іпотечній заставі ПАТ КБ «ПриватБанк» від 25.12.2007 року, накладений 14.02.2014 року постановою ВП № 42209153 ОСОБА_3 Київського ВДВС Одеського МУЮ, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 4926058 від 11.03.2014 року; арешт накладений 30.09.2010 року постановою АА №655287, запис у ЄДРЗ відчуження обєктів нерухомого майна №10316678 від 01.10.2010 року; зняти арешт з квартири загальною площею 50, 90 кв.м., що розташована за адресою, м. Одеса, пр-т М. Жукова, буд. 14 в, кв. 66, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває в іпотечній заставі ПАТ КБ «ПриватБанк» від 25.12.2007 року, накладений 03.02.2010 року ухвалою № 2-1373/10 судді Київського районного суду м. Одеси, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 9943526 від 17.06.2010 року; заборонити органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії відносно квартири загальною площею 50, 90 кв.м., що розташована за адресою, м. Одеса, пр-т М. Жукова, буд. 14 в, кв. 66, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на строк до повного виконання нею зобовязання за договором іпотеки № ODMLGA00000625 від 25.12.2007 року за р. № 6796.

Свої вимоги мотивує тим, що державним виконавцем та судом було накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру № 66, що знаходиться в місті Одеса, по проспекту Маршала Жукова в будинку під № 14в, однак вказана квартира є предметом іпотеки, де Іпотекодержателем виступає ПАТ КБ «ПриватБанк».

У звязку з чим позивач вважає, що ПАТ КБ «ПриватБанк» має пріоритетне право щодо вищезазначеного предмету іпотеки, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судове засідання зявився представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, відповідач ОСОБА_2 та представники третіх осіб у судове засідання не зявились, про час дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши справу, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутись до суду з позовом про звільнення заставного майна з-під арешту

В судовому засіданні встановлено, що 25.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ODMLGA00000625, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 67000 дол. США з кінцевим терміном повернення 25.12.2027 року.

В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором, 25.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, згідно умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 50,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пр.-кт. ОСОБА_4АДРЕСА_1.

Через неналежне виконання своїх зобовязань за Кредитним договором №ODMLGA00000625 від 25.12.2007 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість, у звязку з чим Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2013 року позов Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» - задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру, яка розташована за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, буд. 14 В кВ. 66, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» з урахуванням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем за ціною, визначеною договором іпотеки або на підставі оцінки майна субєкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні на цей вид майна на час укладання договору купівлі-продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODMLGA00000625 від 25.12.2007 року в розмірі 101441, 10 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно ч.1 ст. 3 ЗУ «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди , перевезення вантажу тощо.

Частина 1 ст. 575 ЦК України встановлює, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 7 ЗУ «Про Іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Реалізовуючи предмет іпотеки, виявилось, що ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 03.02.2010 року було вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 2-1373/10 шляхом накладення арешту на квартиру яка розташована за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, буд. 14 В кВ. 66

Крім того, постановами ВП № 42209153 ОСОБА_3 Київського ВДВС Одеського МУЮ від 14.02.2014 року та від 30.09.2010 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, тим самим накладено арешт нам квартиру яка розташована за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, буд. 14 В кВ. 66.

Таким чином, суд вважає, що накладення арешту на квартиру 66, що знаходиться в місті Одесі по проспекту Маршала Жукова буд. 14В порушує право позивача на звернення стягнення для задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави в порядку, передбаченому Законом України «Про заставу» та умовами іпотечного договору.

Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з - під арешту.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ч 2 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави, а у відповідності до ч. 1 ст. 21 цього Закону реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Таким чином, за наявності іпотечного договору, укладеного з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, іпотекодержатель, в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк» має право, у разі не виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов'язань, звернути стягнення на передане в іпотеку майно.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про необхідність звільнення заставленого майна з - під арешту, оскільки в іншому випадку будуть порушені права заставодержателя.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» про звільнення майна з-під арешту підлягають задоволенню.

Однак, суд вважає за необхідне у задоволенні вимог в частині заборони органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії відносно квартири загальною площею 50, 90 кв.м., що розташована за адресою, м. Одеса, пр-т М. Жукова, буд. 14 в, кв. 66, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на строк до повного виконання нею зобовязання за договором іпотеки № ODMLGA00000625 від 25.12.2007 року за р. № 6796 відмовити, так як вказані особи (органи державної виконавчої служби) до участі у справі залучені не були, а ОСОБА_3 Київський відділ ДВС ОМУЮ не є представником усіх органів державної виконавчої служби.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст.. 54,60 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. ст. 208-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» в особі філії «Южне головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту задовольнити частково.

Зняти арешт з квартири загальною площею 50, 90 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, пр.-т ОСОБА_4, буд. 14 в, кв. 66, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває в іпотечній заставі ПАТ КБ «ПриватБанк» від 25.12.2007 року, накладений:

14.02.2014 року постановою ВП № 42209153 ОСОБА_3 Київського ВДВС Одеського МУЮ, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 4926058 від 11.03.2014 року;

30.09.2010 року постановою АА №655287 ОСОБА_3 Київського ВДВС Одеського МУЮ, запис у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна №10316678 від 01.10.2010 року;

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси у справі №2-1373/10 від 03.02.2010 року, запис у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 9943526 від 17.06.2010 року.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Одеси.

Суддя Куриленко О. М.