Ухвала суду № 54976587, 23.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №640/23469/14-ц Головуючий суддя І інстанції Попрас В. О.

Провадження № 22ц/790/7275/15 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року м. Харків.

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцина В.Б.

Суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря : Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2015 року по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

30.12.2014 р. позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом, який 20.08.2015 р. змінив та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СМ- SME 704/370/2008 від 11.09.2008 р. в розмірі 21 798 518,26 грн., що є еквівалентом суми боргу в доларах США за курсом станом на 30.10.2014р, - звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № СМ- SME 704/370/2008 від 11.09.2008 р. а саме: житлового будинку, літ. А-2, загальною площею 501,0 кв.м., житловою 256,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Зеленоградська, 21-А, що належить відповідачу ОСОБА_6

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням судупредставник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_3 просить скасувати повністю рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів, посилаючись на те, що рішення незаконне та необґрунтоване, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі зясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неналежним чином надав оцінку доказам, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення спору,

також судом помилково відмовлено в задоволенні вимог ТОВ ОТП Факторинг Україна, на думкусуду є пропуск кредитором 3-річного строку позовної давності для подання позовної заяви прозвернення стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та розглянутого судом першої інстанції позову, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що 11 вересня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» (яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_6 був укладений Кредитний договір № CM-SME 704/370/2008. Відповідно до умов договору Банк надав відповідачу в кредит в розмірі 195 000,00 доларів США строком до 11 вересня 2023 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в Кредитному договорі.

У забезпечення виконання відповідачем зобов?язань за вказаним договором, між банком та відповідачем 11 вересня 2008 року також був укладений договір іпотеки № РM-SME 704/370/2008. Відповідно до пункту 1.1 цього договору в іпотеку відповідач надав свій житловий будинок літ. А-2, загальною площею 501,0 кв.м., житловою 256,1 кв. м., право власності зареєстроване 11 серпня 2008 року, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Зеленоградська, 21-А, вартістю 512101 грн. (а.с. 57-59).

У звязку з порушенням боржником ОСОБА_6 виконання зобовязання за Кредитним договором № CM-SME 704/370/2008 від 11.09.2008 p., ПАТ «ОТП Банк» скористався своїм правом вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості та 19.10.2009 р. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, в якому просив достроково стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за Кредитним договором № CM-SME 704/370/2008 від 11.09.2008 p., в тому числі за кредитом 204316,87 доларів США та 143254 грн. 41 коп. пені та штрафу, посилаючись на те, що з 12.03,2009 р. ОСОБА_6 не виконує свої зобовязання за договором, не погашає заборгованість.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2009 р. позов ПАТ «ОТП Банк» задоволенні частково, з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором еквівалент боргу в національній валюті 1631368 грн., пеню - 142783 грн., штраф - 470,93 грн. Зазначений кредитний договір розірвано.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.02.2010 p., рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2009 р. змінено, виключено вказівку про розірвання кредитного договору, в іншій частині рішення суду залишено без змін і набрало чинності. В рішенні зазначається, що в звязку із порушенням відповідачем зобовязання, ПАТ «ОТП Банк» набув права вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за Кредитним договором, стягнення відсотків та пені (а.с.48-50).

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 26.11.2013 року і договору відступлення права вимоги від 26.11.2013 року банк відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за кредитним договором і договором іпотеки, укладених між банком та відповідачем.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 37 Закону «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного договору.

Згідно з вимогами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_6 подав до районного суду заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а.с.70).

Відмовляючи у задоволенні позову за спливом строку позовної давності, районний суд виходив з того, що предявивши 19.10.2009 року до суду вимогу про повне повернення кредиту банк відповідно до ст. 1050 ЦК України змінив передбачений договором кредиту строк виконання основного зобовязання. Аналогічний висновок щодо зміни строку виконання основного зобовязання за договором міститься у постанові ВС України від 21.01.2015 року у справі № 6-190цс14. Поважних причин пропуску спливу позовної давності позивач до суду не надав.

Згідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини пятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення основної заборгованості за ст. 257 ЦК України застосовується загальна позовна давність три роки, а до вимог про стягнення пені спеціальна, тривалістю один рік, ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, який обчислюється окремо для кожного з щомісячних платежів, передбачених умовами договору кредиту і графіком платежів, який був змінений внаслідок звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості та дострокове повернення кредиту - на 19.10.2009 року.

Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Винятки з цього правила можуть бути встановлені законом. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України.

Після набрання чинності рішення суду про стягнення цієї заборгованості внаслідок переривання строку спливу позовної давності розпочала свій перебіг позовна давність для здійснення банком права на звернення стягнення на іпотечне майно, яким забезпечені вже вирішені судом зобов?язання по достроковому поверненню кредиту і сплаті поточного боргу. Інших вимог по цій справі судом не розглядалося.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов?язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Таким чином, з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звернувся до суду 20 серпня 2015 року, за спливом трирічного строку.

Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для предявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена. Однак в контексті дотримання принципу правової визначеності, як складової частини верховенства права, передбаченого ст. 8 Конституції України, при цьому підлягають до застосування й положення про позовну давність.

Саме такі висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постанові ВС України від 29 жовтня 2014 року по справі № 6-169цс14. У колегії суддів відсутні підстави для відступлення від неї, тому відповідно до ст. 360-7 ЦПК України він враховується апеляційним судом.

Оскільки таким чином суд першої інстанції ухвалив своє рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, тому з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 315, 317, 319-325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: