Постанова № 54976091, 04.01.2016, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа 681/1795/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року Полонський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Дідек М.Б.

при секретарі - Богданевич О.О.

представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України у Полонському районі про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,

встановив:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення її представником вимог просить визнати дії управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області щодо відмови в призначенні пенсії у звязку з втратою годувальника на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними та зобовязати управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області призначити відповідно до ст.36 ЗУ «Про загальне державне пенсійне страхування» пенсію у звязку з втратою годувальника.

На обґрунтування позову позивачка зіслалась на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 від якого у них 11.08.2011 року народився син ОСОБА_6 за яким здійснює догляд та знаходився на їх з чоловіком утриманні.

12.12.2014 року чоловік ОСОБА_5 у віці 27 років внаслідок отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень помер.

На початку червня 2015 року вона звернулась до управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії на утримання неповнолітнього сина у звязку з втратою годувальника.

Листом від 10.06.2015 року №3400/03 управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області повідомило, що у призначенні пенсії було відмовлено з тих підстав, що в померлого годувальника на день смерті не було необхідного страхового стажу, так як надані нею документи (диплом кваліфікованого робітника, військовий квиток та звіти про підприємницьку діяльність) не містять наявність страхового стажу відповідної тривалості (три роки) необхідного для призначення пенсії у звязку із втратою годувальника.

Вважаючи, що надані нею документи вказують на наявність достатнього страхового стажу померлого для призначення пенсії, однак відповідач всупереч вимогам ст.ст. 11,12,13 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» через неправильне тлумачення даних норм Закону не взяв їх до уваги, тому такі його дії є протиправними та такими, що порушують конституційне право на забезпечення державного соціального захисту неповнолітньої дитини у звязку зі смертю годувальника.

Посилаючись на наведене, представник позивачки з урахуванням уточнених в судовому засіданні вимог просив задовольнити її позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечувала, зіславшись на те, що у призначенні пенсії на неповнолітню дитину позивачки у звязку з втратою годувальника відмовлено з дотриманням вимог закону, поскільки в померлого годувальника на день смерті не було необхідного трьохрічного страхового стажу, а із наданих позивачкою документів страховий стаж у період його навчання до 31.12.2003року, служби в Збройних силах України та підприємницької діяльності, становить менше трьох років.

Заслухавши пояснення представника позивачки та представника відповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

У справі встановлено, що 12 грудня 2014 року чоловік ОСОБА_5 яким позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі від отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок тілесних ушкоджень, маючи вік 27 роківпомер.

Що на початку червня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області про призначення пенсії у звязку з втратою годувальника чоловіка ОСОБА_5 щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким вона здійснює догляд.

Відповідно до листа управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області від 10.06.2015 року №3400/03 в призначенні пенсії було відмовлено через відсутність в померлого годувальника на день смерті трьохрічного страхового стажу, а з наданих позивачкою, крім інших, документів (диплом кваліфікованого робітника за період навчання з 01.09.2002 по 25.06.2005 роки у Шепетівському професійному ліцеї, військовий квиток про проходження строкової служби в Збройних силах України з 02.11.2005року по 24.10.2006 року та звіти про підприємницьку діяльність) не підтверджують в повному обсязі про наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії у звязку із втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія у звязку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сімї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті відповідного страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності ( саме: від 27 років до досягнення особою 28 років включно-3роки- ч.1 ст.32 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».), а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст. 32 цього закону, незалежно від тривалості страхового стажу.

. При цьому дітям пенсія у звязку з втратою годувальника призначається незалежно від того чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період(строк), протягом якого особа перебуває загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менше ніж мінімальний страховий внесок, ніж передбачено порядок зарахування страхового стажу.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком , з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у звязку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховуються також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ст.26 цього закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку передбаченого ст.26 цього ж Закону.

Періоди трудової та іншої діяльності, що враховувалися при призначенні пенсії до набрання чинності цим законом (01.01.2004року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше. Починаючи з 01.01.2004 року страховий стаж обчислюється територіальними органами пенсійного Фонду і обліковується за даними, що містяться в інформаційній системі персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків.

Період навчання учнів у професійно технічних навчальних закладах відповідно до Закону України «Про професійно - технічну освіту» та постанови Кабінету міністрів України №1240 від 05.08.1998 року зараховується до трудового стажу, в тому числі до безперервного, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ст.56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до трудового стажу враховувались періоди навчання у вищих і середніх навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», передбачено вичерпний перелік осіб, які підлягають обовязковому державному пенсійному страхуванню.

Зазначені особи, як випливає із змісту даної статті, набувають статусу застрахованих, якщо вони сплачують (сплачували) та/або сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

На відмінну від раніше чинного законодавства, у даному переліку відсутні категорії працездатних осіб, зокрема особи, які вже досягли 16 річного віку і не працюють або навчаються, тобто є учнями, студентами та іншими, за винятком осіб котрі проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства). Останні перебувають у трудових відносинах і вважаються застрахованими (п.12 ст.11 вищезгаданого Закону).

З цього приводу у справі доведено, що ОСОБА_5 з 01.09.2002 по 25.06.2005 роки навчався у Шепетівському професійному ліцеї, де здобув професію електрогазозварювальника. Однак, з набранням чинності з 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, застрахованою особою не являвся і внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування навчальним закладом не вносились, а після його закінчення в трьохмісячний строк на роботу за набутою професією не працевлаштувався, а відповідно до ст.12 цього ж Закону добровільної участі у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування не брав.

Проте, як встановлено у справі, ОСОБА_5 до Шепетівського професійного ліцеюдля професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства) підприємством, установою, організацією з якими би перебував у трудових відносинах, не направлявся, а до згаданого навчального закладу поступив на загальних засадах.

За таких обставин доводи позивачки та її представника, що до страхового стажу ОСОБА_5 повинен зараховуватись весь період його навчання у Шепетівському професійному ліцеї, а саме: з 01.09.2002 по 25.06.2005 роки , а не лише з 01.09.2002року по 31.12.2003 року, є безпідставними та не ґрунтуються на законі.

З огляду на викладене, слід визнати, що висновок управління пенсійного Фонду України у Полонському районі Хмельницької області щодо відсутності підстав для призначення позивачці пенсії у звязку зі втратою годувальника через недостатність відповідної тривалості в останнього страхового стажу(3 роки), наявність якого є однією з умов призначення пенсії у звязку з втратою годувальника, ґрунтується на вимогах Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, його дії щодо спірних правовідносин є правомірними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11,26,32,36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» ст.ст. 23,159-160,163,167КАС України,

постановив:

В позові ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України у Полонському районі про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Дідек М.Б.