Постанова № 54975629, 13.01.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4363/15-а

Провадження № 2-а/242/2/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сорока Т.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: Відокремлений підрозділ «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.10.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані наступним: 09.09.2015 року він звернувся до відповідача з заявою № 3276 відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням УПФУ в м. Селидове Донецької області від 18.09.2015 року йому було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки у нього не вистачає страхового стажу, що обумовлено несплатою щомісячних страхових внесків за періоди роботи: з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., з 01.08.2015 р. по 09.09.2015 р. підприємством ДП «Селидіввугілля» до Пенсійного Фонду України. Просить суд визнати неправомірними дії УПФУ в м. Селидове Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії, скасувати рішення УПФУ від 18.09.2015 року, зобовязати УПФУ в м. Селидове Донецької області нарахувати та сплачувати йому з 09.09.2015 р. пенсію за віком з включенням до стажу його роботи на ВП «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., з 01.08.2015 р. по 09.09.2015 р.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову та наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідальність за неналежне виконання своїх обовязків несе ДП «Селидіввугілля, тому УПФУ в м.Селидове Донецької області не порушило прав позивача, діяло в межах наданих йому законами та нормативно-правовими актами та не порушено вимоги чинного законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги позивача підтримав.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, встановив наступне.

09.09.2015 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою № 3276 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування». Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області від 18.09.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, що обумовлено несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., з 01.08.2015 р. по 09.09.2015 р.

Як вбачається з довідки №т.№1253 від 15.10.2015 р., виданої ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», із заробітної плати ОСОБА_1 в період з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р. було утримано страхові внески до ПФУ 865,53 грн., з 01.01.2015 р. по 30.09.2015 р. 3354,07 грн. (а.с.5)

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Згідно п.а) ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд прийшов переконання, що відповідач, не зараховуючи до пільгового та страхового стажу при призначенні пенсії позивача період його роботи з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., з 01.08.2015 р. по 09.09.2015 р. на ДП «Селидіввугілля», діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, вийшов за межі своїх повноважень. А отже оскаржене рішення є незаконним, таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Суд приходить до висновку, що посилання представника відповідача на те, що підприємством, на якому працює позивач несвоєчасно сплачуються страхові внески та даний факт є підставою для відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку позивача, є безпідставними, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обовязків підприємством, на якому він працює, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідноч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд, оцінивши досліджені докази з позиції відповідності їх вимогам щодо належності та допустимості, зясувавши всі обставини у справі приходить до висновку про необхідність зобовязання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., з 01.08.2015 р. по 09.09.2015 р. на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» у повному обсязі та повторно розглянути його заяву № 3276 від 09.09.2015 року відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 Конституції України, ст.ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 87, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: Відокремлений підрозділ «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області від 18.09.2015 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в частині відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., з 01.08.2015 р. по 09.09.2015 р. у Відокремленому підрозділі «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2015 року № 3276 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя