Ухвала суду № 54971792, 12.01.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Украінцева Л.Д.

Справа № 417/1498/15-ц

Провадження № 22ц/782/807/15

УХВАЛА

12 січня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого Украінцевої Л.Д.,

суддів: Заіки В.В., Оробцової Р.І.

за участю секретаря Коротенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 12 листопада 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А

:

ОСОБА_2 01.10.2015 року звернувся до Марківського районного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 9900 грн. та просив звільнити його від оплати судового збору.

22 жовтня 2015 року ухалою Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору при подачі позовної заяви та надано строк для оплати судового збору .

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 12 листопада позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики визнано неподаною та повернено позивачеві.

ОСОБА_2 не погодився з ухвалою сду першої інстанції від 12.11.2015 року та посилаючисьна порушення судом першої інстанції норм процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалуМарківського районного суду Луганської області від 12 листопада 2015 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

В судове засідання ОСОБА_2 не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалив межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно ч.5 вказаної статті до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та визнаючи позовну заяву ОСОБА_2 неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві надавався строк для усунення недоліків, однак у встановлений законом строк ОСОБА_2 не сплатив суму судового збору, а ним знову подано заяву про звільнення від сплати судового збору. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували, що він не в змозі сплатити судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому для усунення недоліків.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2015 року до Марківського районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В позовній заяві позивач просив суд звільнити його від сплати судових витрат, посилаючись на те, що за останні півтора роки він не мав джерел доходів та знаходиться вкрай скрутному матеріальному становищі та не має можливості сплачувати судові витрати.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 22 жовтня 2015 року позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви та відмовлено у задоволенні заяви про звільнення його від сплати судового збору (а.с.5-6).

На виконання вимог ухвали Марківського районного суду від 22.10.2015 року 11.11.2015 року ОСОБА_2 було подано виправлену позовну заяву та заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору (а.с.10).

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 12 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору і позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві (а.с.12-13).

У ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч.2 вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.29 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року із змінами від 25.09.2015 року, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з предмету заявленого позову, доводів позивача щодо його майнового стану, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача у звільненні його від сплати судового збору. Із заявою про відстрочення, розстрочення або зменшення суми сплати судового збору ОСОБА_2 до суду не звертався.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не прийняв нових доказів його майнового стану, оскільки судом першої інстанції зроблено висновок щодо наданих письмових доказів майнового стану позивача. Суд позбавлений можливості вирішувати питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору з власної ініціативи, а з заявою про відстрочення, розстрочення або зменшення суми сплати судового збору ОСОБА_2 до суду першої інстанції не звертався.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що суд першої інстанції в порушення вимог ЦПК України повернув йому позовну заяву до набрання чинності ухвали з частиною матеріалів, однак зазначені порушення не є підставою для скасування ухвали.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ЦПК України є необґрунтованими.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, залишивши ухвалу суду без змін.

ОСОБА_4 не позбавлений можливості звернутися знову до суду першої інстанції з відповідним позовом, а також з заявою про відстрочку або розстрочку судового збору.

Оскільки ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24.12.2015 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік мінімальна заробітна плата становить 1218 грн., отже підлягає сплаті судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Керуючись ст.ст.303,307,312,313, 314, 315,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: