Ухвала суду № 54968278, 21.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р.Справа № 534/2022/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 31.08.2015р. по справі № 534/2022/15-а

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області

до ОСОБА_1

про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2015 року позивач, Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області, звернувся до Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача тимчасову державну допомогу в сумі 21 864 грн. 90 коп. (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят чотири гривні 90 кой.), яку перерахувати на р/р 35410024051987 в Управлінні Державного казначейства України у м. Комсомольську МФО 831019 ЗКПО 05425371.

Ухвалою Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області від 31.08.2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області та направити справу на новій розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскільки виникає спір за зверненням субєкта владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку встановленому законом, такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не є публічно-правовим і, з огляду на норми ЦПК України, розгляд даної справи має відбуватися за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно із ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частина 1 та 2 статті 17 КАС України визначають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних відносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних відносин.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

В свою чергу, у справах за позовом Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області до фізичної особи про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів відповідач не є суб'єктом владних повноважень і такі позовні вимоги не поєднані із вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, спір щодо стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів законодавцем не віднесено до вичерпного переліку підстав, визначених КАС України, що надають право суб'єкту владних повноважень на звернення з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, в даному випадку фактично має місце цивільно-правовий спір про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, заподіяної державі в особі Управління соціального захисту населення, який підлягає розгляду за правилами цивільного процесуального законодавства.

Отже, спірні правовідносини не є публічно-правовими і, як наслідок, вирішення такої категорії спорів не регулюється приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене відповідає з правової позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 18.06.2013 року по справі №21-204а13.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не є публічно-правовим і розгляд даної справ має відбуватися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області від 31.08.2015 року по справі № 534/2022/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 31.08.2015р. по справі № 534/2022/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2015 р.