Постанова № 54968258, 16.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р. Справа № 818/1505/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1505/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО"

до Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про скасування рішень, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області (далі по тексту - відповідач-1, РС Липоводолинського РУЮ Сумської області), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач-2, державний реєстратор РС Липоводолинського РУЮ Сумської області ОСОБА_1П.), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просив суд:

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18547973 від 09.01.201513:44:27 та зобов'язати Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішення № 18547973 від 09.01.2015 13:44:27 (Витяг з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: індексний номер витягу 32083279, дата час формування витягу 09.01.2015 13:49:15);

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18564528 від 12.01.201514:15:39 та зобов'язати Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18564528 від 12.01.2015 14:15:39 (Витяг з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: індексний номер витягу 32115051, дата час формування витягу 12.01.2015 14:20:05);

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18549492 від 10.01.201513:44:27 та зобов'язати Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18549492 від 10.01.2015 13:44:27 (Витяг з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: індексний номер витягу 32086727, дата час формування витягу 10.01.2015 09:27:32);

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18550862 від 10.01.201513:44:36 та зобов'язати Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18550862 від 10.01.2015 13:44:36 (Витяг з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: індексний номер витягу 32089361, дата час формування витягу 10.01.2015 13:47:43);

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19230039 від 10.02.201515:52:59 та зобов'язати Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19230039 від 10.02.2015 15:52:59 (Витяг з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: індексний номер витягу 33413591, дата час формування витягу 10.02.2015 15:57:29).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" - задоволено.

Скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре - Агро" права оренди земельних ділянок, розташованих на території Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області: - № 18547973 від 09.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:02:001:0004; - № 18564528 від 12.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:02:001:0181; - № 18549492 від 10.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0026; - № 18550862 від 10.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0036; - № 19230039 від 10.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0033.

Зобов'язано Реєстраційну службу Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18547973 від 09.01.2015року, № 18564528 від 12.01.2015 року, № 18549492 від 10.01.2015 року, № 18550862 від 10.01.2015року, № 18550862 від 10.01.2015року, № 19230039 від 10.02.2015року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро", подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ТОВ "Діамант-Агро", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та прийняти нове судове рішення про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядами в порядку адміністративного судочинства.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позивачем - ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО", 10 грудня 2006 року укладено ряд договорів оренди землі з мешканцями с.Синівка Липоводолинського району Сумської області, які зареєстровані у Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК, а саме:

- договір з ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:02:001:0004), зареєстрований 04 липня 2007 року за № 040763104518;

- договір з ОСОБА_7 (кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:02:001:0181), зареєстрований 04 липня 2007 року за № 040763104520;

- договір з ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0026), зареєстрований 04 липня 2007 року за № 040763104511;

- договір з ОСОБА_5 (кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0036), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104252;

- договір з ОСОБА_6 (кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0033), зареєстрований 12 червня 2007 року за № 040763104392 (а.с. 25-31, 36-42, 47-54, 59-66, 71-77).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_1 у зв'язку з виникнення іншого речового права (Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеного 18.04.2014 між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ ДІАМАНТ-АГРО) прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права оренди) за ТОВ ДІАМАНТ-АГРО щодо зазначених земельних ділянок:

- № 18547973 від 09.01.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923286800:02:001:0004;

- № 18564528 від 12.01.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер5923286800:02:001:0181;

- № 18549492 від 10.01.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923286800:01:003:0026;

- № 18550862 від 10.01.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923286800:01:003:0036;

- № 19230039 від 10.02.2015 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923286800:01:003:0033 (а.с. 32-34, 43-45, 55-57, 67-69, 78-80).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ТОВ ДІАМАНТ-АГРО право оренди землі на момент його державної реєстрації не виникло, у звязку з чим оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а відповідач зобовязаний внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав і обтяжень на підставі цих рішень.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів. При цьому предметом цивільного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Враховуючи, що предметом дослідження у цій справі є виключно відповідність дій державного реєстратора вимогам закону щодо процедури реєстрації, тобто у звязку з здійсненням ним як субєктом владних повноважень владних управлінських функцій (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) підстав для закриття провадження у справі згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України колегія суддів не вбачає.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірних з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини щодо реєстрації прав та їх обтяжень регулюється Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 01.07.2004 року N1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон N1952-IV в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 16 цього Закону; 6) надання витягів з державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч.7 ст.16 вказаного Закону).

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.17 Закону).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком (п.36 Порядку № 868).

Тобто, за вимогами Закону № 1952 та вищезазначеного Порядку № 868, підставою для проведення державної реєстрації перш за все є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2013 р. ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8 уклало з ПАТ БАНК КАМБІО договір застави, предметом якого є забезпечення зобовязань ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО перед ПАТ БАНК КАМБІО шляхом передачі в заставу прав оренди земельних ділянок у Сумські області.

Згідно умов зазначеного договору, забезпечувалось виконання зобовязань позивача щодо повернення кредитних коштів, отриманих позивачем в ПАТ БАНК КАМБІО відповідно до наступних договорів: - кредитного договору № 487/02-2009 від 08 вересня 2009 р.; кредитного договору № 001/1-2012/840 від 15 лютого 2012 р.; договору про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21 лютого 2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 2 статті 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що однією із вимог, додержання якої є необхідним для чинності правочину, є те, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Судовим розглядом встановлено, що в.о. генерального директора ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО ОСОБА_8, не отримавши згоди у власників земельних ділянок, передав права оренди на земельні ділянки в заставу третій особі - ПАТ БАНК КАМБІО, чим порушив ст. 583 ЦК України та п. 26 відповідних договорів оренди, украдених ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО з власниками землі.

При цьому факт того, що власниками земельних ділянок є фізичні особи та на час укладення договору застави від 03 вересня 2013 р. право оренди цих земельних ділянок належало ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО не заперечувалось сторонами під час судового розгляду справи.

При укладенні ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО з ПАТ БАНК КАМБІО договору застави від 03 вересня 2013 р., ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО порушені умови передачі у заставу права оренди земельної ділянки, передбачені пунктом 26 договорів оренди земельних ділянок, укладених другим відповідачем (ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО) з власниками земельних ділянок, а також порушені вимоги частини третьої статті 583 Цивільного кодексу України.

Пунктом 26 договорів оренди земельних ділянок, укладених другим відповідачем з власниками земельних ділянок, передбачено, що передача права оренди земельної ділянки в заставу здійснюється за письмовою згодою між сторонами договору оренди, а частиною третьої статті 583 цивільного кодексу України визначено, що застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Доказів такої письмової згоди між сторонами договорів оренди землі (між другим відповідачем і власниками земельних ділянок) жодним з учасників судового процесу у даній справі до суду першої та апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що передача ТОВ ЛОТУРЕ-АГРО в заставу ПАТ БАНК КАМБІО права оренди земельних ділянок є неправомірною, а відтак ПАТ БАНК КАМБІО неправомірно отримало в заставу право оренди земельних ділянок, вказаних у додатках до договору застави від 03 вересня 2013 р., і відповідно неправомірно відступило ці не набуті ним права (учасниками судового процесу не подано суду доказів державної реєстрації ПАТ БАНК КАМБІО права оренди земельних ділянок за собою) ТОВ ДІАМАНТ-АГРО, у якого право оренди земельних ділянок, з огляду на усе вищевикладене не виникло. В заставу ПАТ БАНК КАМБІО було передано право оренди земельних ділянок (майнові права).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ ДІАМАНТ-АГРО та ПАТ БАНК КАМБІО укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, умовами якого передбачено, що ТОВ ДІАМАНТ-АГРО прийняло від ПАТ БАНК КАМБІО право вимоги і став кредитором за виключним переліком договорів:- кредитним договором № 487/02-2009 від 08 вересня 2009 р.; - кредитним договором № 001/1-2012/840 від 15 лютого 2012 р.; - договором про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21 лютого 2013 р.

Підпунктом 1.5. зазначеного договору встановлено, що сторони приймають до уваги, що виконання зобов'язань за основними договорами забезпечені договором застави від 03 вересня 2013 року (т. 1 а.с. 30), за яким боржник передав первісному кредитору право оренди земельних ділянок (майнові права) згідно переліку, який є частиною договору застави. Відповідно до умов договору застави, при порушенні Заставодавцем зобов'язань за основним договором на момент укладення цього договору у первісного кредитора виникло право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок заявлених майнових прав. Пунктом 1.6. договору встановлено, що первісний кредитор передає новому кредитору право на задоволення вимог за основними договорами шляхом набуття права оренди на земельні ділянки.

Згідно пункту 1.7. договору, з моменту підписання цього договору новий кредитор набуває права вимоги за основними договорами та стає орендарем в договорах оренди, право на оренду яких було заставлено.

Колегія суддів зазначає, що згідно умов договору ПАТ БАНК КАМБІО фактично передає ТОВ ДІАМАНТ-АГРО право оренди земельних ділянок, разом з передачею права вимоги за кредитним договором, проте доказів реєстрації права оренди земельних ділянок за ПАТ БАНК КАМБІО в розумінні ст. 125 Земельного кодексу України сторонами не надано.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 133 Земельного кодексу України, заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ ДІАМАНТ-АГРО не міг бути заставодержателем прав оренди земельних ділянок, оскільки не є банківською установою та не міг отримати право оренди таких земельних ділянок від ПАТ БАНК КАМБІО, оскільки останній не провів державну реєстрацію такого права за собою, відтак не міг передавати таке право третім особам. При цьому, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень таке речове право як право оренди земельної ділянки підлягає обовязковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України (яка є спеціальною в правовідносинах набуття речового права), право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до статті 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент укладення Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором ПАТ БАНК КАМБІО не належало право оренди земельних ділянок, перелік яких зазначено в додатку до Договору застави.

Відповідно до п. 35 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (надалі - Порядок № 868) під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

З аналізу вказаної норми вбачається виключне коло осіб (заінтересованих), які можуть звернутись із заявою про державну реєстрацією на їх користь відповідного речового права, а саме:- власник; - правонабувач, відповідно до якого виникли речові права; - сторона правочину відповідно до якого виникли речові права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ ДІАМАНТ-АГРО не являється жодним із перелічених вище осіб, у звязку з чим право оренди землі на момент його державної реєстрації відсутнє.

У відповідності до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не е державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З огляду на те, що державним реєстратором при реєстрації прав власності не були враховані норми постанови КМУ від 17 жовтня 2013 р. N 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18547973 від 09.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:02:001:0004; № 18564528 від 12.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:02:001:0181; № 18549492 від 10.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0026; № 18550862 від 10.01.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0036; № 19230039 від 10.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5923286800:01:003:0033 підлягають скасуванню.

Водночас колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобовязання відповідача внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі оскаржуваних рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011року № 3205/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 року за №1429/20167 (далі - Порядок № 3205/5), для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.6 Порядку № 3205/5 встановлено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що вимоги про зобовязання відповідача внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі оскаржуваних рішень не підлягають задоволенню, оскільки вони передчасні.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1505/15 в частині задоволення позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" про зобов'язання Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18547973 від 09.01.2015року, № 18564528 від 12.01.2015 року, № 18549492 від 10.01.2015 року, № 18550862 від 10.01.2015року, № 18550862 від 10.01.2015року, № 19230039 від 10.02.2015року не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у вищезазначеній частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1505/15 скасувати в частині задоволення позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" про зобов'язання Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18547973 від 09.01.2015року, № 18564528 від 12.01.2015 року, № 18549492 від 10.01.2015 року, № 18550862 від 10.01.2015року, № 18550862 від 10.01.2015року, № 19230039 від 10.02.2015року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО".

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. по справі № 818/1505/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_9Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_10 ОСОБА_11 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.12.2015 р.