Ухвала суду № 54968222, 10.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 р.Справа № 589/3821/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.09.2015р. по справі № 589/3821/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області (далі - УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, відповідач), в якому просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Шостка та Шосткинському районі Сумської області позивачу включити до її складової заробітної плати індексацію на заробітну плату, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу; зобов'язати відповідача провести належним чином донарахування до раніше призначеної пенсії позивачу, яка була установлена на момент виходу на пенсію згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 90% від заробітної плати ( у редакції, чинній на час призначення пенсії ), включивши до складової заробітної плати суми індексації на заробітну плату, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу, та провести відповідні виплати з 15.11.2010 року.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.09.2015 р. позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі здійснити ОСОБА_1 належним чином розрахунок пенсії, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу та провести відповідні виплати з 1 серпня 2015 р. в розмірі 90% заробітку, який був передбачений ст. 37 Закону України "Про державну службу в редакції, що діяв на момент призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позов залишено без розгляду.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 10.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 15.11.2010 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі і отримує пенсію відповідно до Закону України Про державну службу.

Оскільки відповідач провів нарахування пенсії без урахування виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу, ОСОБА_1 30.07.2015 року звернулась до УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі з заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу, та надала відповідну довідку про складові заробітної плати.

Проте, позивачу листом УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі від 05.08.2015 року відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати, у зв'язку з тим, що, на думку пенсійного органу, матеріальна допомога, індексація, компенсація не зараховуються до інших надбавок, передбачених ст. 33 Закону України Про державну службу, зазначені виплати не включаються до заробітку, що враховується при обчисленні пенсії державним службовцям, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 2 статті 33 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

04 лютого 2003 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про державну службу від 16 січня 2003 року №432-ІУ, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 37-1, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 ВР Про оплату праці (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу, індексація входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 14 травня 2013 р. та 28 травня 2013 р. (справи №№ 21-125а13, 21-97а13).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У довідці, поданій позивачем, про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, вказано, що на всі виплати, включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, факт нарахування страхових внесків, зокрема, на суми отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу та індексацію заробітної плати, підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_1, які містяться в матеріалах пенсійної справи та надані до суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Законів №3723-ХІІ та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону №1058-ІУ та стаття 66 Закону №1788-ХІІ, а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно зі змінами до зазначеної статті пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, колегія суддів зазначає, що підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону України "Про державну службу", положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України змін не зазнали.

Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому вважає, що внесені Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачу слід проводити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, оскільки на момент виходу позивача на пенсію пенсія державним службовцям призначалася згідно з положеннями ст. 37 Закону України Про державну службу у розмірі 90%.

Згідно з приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Доводи пенсійного органу про те, що починаючи з 01.06.2015 р. і до законодавчого врегулювання спеціальні пенсії не призначаються, а вже призначені - не перераховуються, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Між тим, пенсія позивачу призначена в листопаді 2010 р., тобто, до внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Вирішуючи питання про застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо пенсійного забезпечення" у часі, колегія суддів виходить з того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Колегія суддів зазначає, що на час призначення позивачу пенсії в листопаді 2010 р. у відповідача була наявна інформація про нарахування та сплату страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування на суми отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інтенсивності праці, високі досягнення праці, за ведення військового облікового столу та індексацію заробітної плати, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1.

На підставі викладеного, судова колегія вважає помилковими доводи пенсійного органу про відмову в перерахунку пенсії про те, що пенсії в порядку та умовах, визначених на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 з 01.06.2015 року, раніше призначені пенсії не перераховуються.

При цьому, в даному випадку питання стосується перерахунку не у звязку зі зміною заробітної плати, а у звязку з неправильним розрахунком заробітної плати при призначенні та обчисленні пенсії. Право на врахування спірних сум у розрахунок заробітної плати у позивача виникло ще при призначенні пенсії.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року відстрочено Управлінню Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області сплату судового збору в розмірі 80,39 грн. за подання апеляційної скарги до ухвалення Харківським апеляційним адміністративним судом рішення у даній справі.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області задоволенню не підлягає, судовий збір в розмірі 80,39 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.09.2015р. по справі № 589/3821/15-а залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області (місцезнаходження юридичної особи: вул. Депутатська, 1, м. Шостка, Сумська область, 41107; ідентифікаційний код: 37512104) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80, 39 грн. (вісімдесят гривень тридцять дев'ять коп.), який має бути направлено за реквізитами: отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок-31210206781011, код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2015 р.