Ухвала суду № 54968188, 22.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-6714/09/1570

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Полянській А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Господарь» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, УДК у м. Херсон Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, за участю прокурора Малиновського району м. Одеси, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та повернення судового збору,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Господарь» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, УДК у м. Херсон Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, за участю Прокурора Малиновського району м. Одеси, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000342350/0 від 19.08.2008 року, стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 158830 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ГУ ДКС України в Одеській області, Прокуратурою Одеської області подані апеляційні скарги на вказане рішення суду, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20.03.2008 року ПП «Господарь» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 року (т.1 а.с.30-33), в якій було заявлено про бюджетне відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 158830 грн.

05.06.2008 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складена довідка від № 63/23-210/31390566 з питань достовірності нарахування суми ПДВ по декларації за лютий 2008 року з наступним висновком: відємне значення виникло у звязку з придбанням на митній території України товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та реалізацією автомобільних запчастин на експорт, а також оплатою живими коштами митним органам при імпорті товарів.

У п. 4 цієї довідки зазначено, що висновки даної перевірки можуть бути переглянути за результатами зустрічних перевірок (т.1 а.с.22).

19.08.2008 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складений акт № 103/23-0/31390566 про результати проведення невиїзної перевірки ПП «Господарь» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2008 року (т.1 а.с.23-25).

Як вбачається із акта, головним державним податковим інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були переглянуті результати перевірки згідно отриманих результатів зустрічної перевірки основного постачальника ТОВ МНДВО «Прогрес» від 09.06.2008 року та службової записки ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 14.08.2008 року.

На підставі цих документів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси встановлено порушення п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2008 року на суму 158830 грн.

19.08.2008 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342350/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП «Господарь» у розмірі 158830 грн. (т.1 а.с.26).

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів, справа розглядалась неодноразово.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000342350/0 від 19 серпня 2008 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000342350/0 від 19 серпня 2008 року, а також стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Господарь» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 158830 грн. з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України вказав на неповне зясування судами попередніх інстанцій обставин справи та не врахування, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який в подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях і в залежності від встановленого та у відповідності з нормами матеріального права судам вирішити спір.

Під час нового розгляду, задовольняючи позовні вимоги, враховуючи фактичну сплату позивачем в січні, лютому 2008 року ПДВ при імпорті товарів, сплату ПДВ по іншим взаємовідносинам, не повязаним з ТОВ МНДВО «Прогрес», наявністю висновків суду про підтвердження формування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 року та частково за січень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ МНДВО «Прогрес», суд першої інстанції дійшов висновку про наявність відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за січень, лютий 2008 року, що надавало право позивачу на формування суми бюджетного відшкодування у сумі 158830 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що вони ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи, правильному застосуванні норм матеріального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стали висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у звязку з безпідставним включенням до його складу сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ МНДВО «Прогрес».

З метою перевірки фактів реального здійснення операцій з придбання товарів та використання в оподатковуваних операціях, судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2007 року між ПП «Господарь» (покупець) та ТОВ МНДВО «Прогрес» (поставщик) було укладено договір поставки № 01/10/1-2007, відповідно до якого поставщик зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити автомобільні запчастини у кількості, асортименті, за ціною і на суму накладних, які додаються до цього договору.

Поставка за вказаним договором повинна здійснюватися на умовах EXW шляхом вивезення товару зі складу поставщика протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Судом першої інстанції досліджено службову записку ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, на підставі якої проведено перевірку (т.1 а.с.59), та встановлено, що вона містить загальні відомості про отримання інформації щодо участі підприємства у схемі позазаконного формування податкового кредиту на підставі того, що ТОВ МНДВО «Прогрес» не є виробником продукції, торгівельна націнка мінімальна, що свідчить про відсутність факту переробки.

При цьому, відповідачу доручено організувати проведення перевірок по ланцюгу постачання до виробника сировини, в обовязковому порядку відобразити наявність необхідного для виробництва обладнання та технічних умов на виробництво кожного різновиду відвантаженого на адресу позивача товару, перевірити калькуляцію виробничих витрат.

В ході проведення перевірки відповідачем не встановлено фактичне місцезнаходження позивача за місцем реєстрації та направлено доручення до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області про проведення зустрічної перевірки.

Разом з тим, за результатами дослідження довідки від 09.06.2008 року про результати перевірки ТОВ МНДВО «Прогрес» з питань відносин з позивачем за січень 2008 року (т.1 а.с.63) судом першої інстанції встановлено, що ТОВ МНДВО «Прогрес» фактично здійснює виробництво устаткування для автомобілів, складські приміщення є його власністю, на балансі підприємства обліковуються певні основні засоби (наведено перелік майна), транспортні засоби відсутні, орендує землі загальною площею 24,8 га, за 1 квартал 2008 року чисельність працюючих 270 осіб.

По взаєморозрахункам з ПП «Господарь» підприємство укладало письмову угоду від 01.10.2007 року, за якою відвантажено товарів та продукції на суму 2507756,77 грн.

Суми ПДВ по виданих податкових накладних включені до податкових зобовязань відповідного періоду, відображених в реєстрі виданих накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за січень 2008 року.

Відвантаження товарів здійснено на суму накладних, продукцію одержав особисто директор ПП «Господарь» по довіреності від 08.01.2008 року, від 22.01.2008 року, транспортування товару та вантажні роботи проводились за рахунок ПП «Господарь», в рахунок оплати за товар отримано кошти на розрахунковий рахунок, кредиторська заборгованість по розрахунках з ПП «Господарь» складає 2139609,30 грн., підприємство є виробником продукції.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані відомості, викладені в довідці ДПІ у Білозерському районі Херсонської області, при складанні акта від 19.08.2008 року та при прийнятті рішення, яке оскаржено, відповідачем не враховані.

Позивачем, також, надано суду копію договору оренди та акту прийому-передачі складських приміщень площею 800 кв. м. у ТОВ МНДВО «Прогрес» від 3.10.2007 року, надано видаткові накладні та пояснено, що придбана продукція залишалась в орендованих складських приміщеннях контрагента згідно з договором, тому відсутні товарно-транспортні накладні.

Зі складу товари були експортовані, за наявними у справі деклараціями та транспортними накладними, що не заперечується сторонами та підтверджено матеріалами справи.

Також, судом першої інстанції вірно враховані висновки, рішення суду, що набрало законної сили, у справі № 2а-7822/09/1570, яким встановлено та підтверджено сплату позивачем на адресу ТОВ МНДВО «Прогрес» податку на додану вартість у сумі 233745,66 грн.

Більш того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, спірна сума бюджетного відшкодування в розмірі 158830 грн. складається з сум ПДВ, сплачених позивачем в січні 2008 року на митниці при імпорті товарів на суму 153567,36 грн.

Інші суми ПДВ у розмірі 5262,86 грн., сплачені позивачем у січні 2008 року за експедиторські послуги, послуги, повязані з оформленням ВМД, придбання канцтоварів та інші.

Тобто, заявлена до відшкодування сума не стосується взаємовідносин по придбанню товарів від ТОВ МНДВО «Прогрес».

Так, при імпорті товарів по ВМД № 500060000/8/201190 від 25.01.2008 року сплачено ПДВ 79374,37 грн., по ВМД № 500060000/8/201067 від 25.01.2008 року сплачено ПДВ 74192,99 грн.

Сплата зазначених сум підтверджується випискою по рахунку від 25.01.2008 року та актом перевірки від 30.05.2008 року.

Сплата інших сум підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 11.01.2008 року, № 7 від 18.01.2008 року, № 10 від 10.01.2008 року, № 11 від 10.01.2008 року, № 14 від 28.01.2008 року, № 15 від 28.01.2008 року, № 17 від 29.01.2008 року, № 18 від 29.01.2008 року, № 9 від 23.01.2008 року.

За викладених обставин, враховуючи фактичну сплату позивачем в січні, лютому 2008 року ПДВ при імпорті товарів, сплату ПДВ по іншим взаємовідносинам, не повязаним з ТОВ МНДВО «Прогрес», наявність висновків суду про підтвердження формування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 року та частково за січень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ МНДВО «Прогрес», а також надані позивачем первинно-бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ТОВ МНДВО «Прогрес», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за січень, лютий 2008 року, що надавало право позивачу на формування суми бюджетного відшкодування у сумі 158830 грн. та свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду - без змін.

Відповідно ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року апелянтам відстрочена сплата судового збору до вирішення справи по суті, то його необхідно стягнути за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, стягненню з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області підлягає судовий збір за подання до суду апеляційної скарги постанову суду у розмірі 3,75 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п. 1 ч. 1 ст. 198; ст. 200; п. 1 ч. 1 ст. 205; ст. 206; ч. 5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Прокуратури Одеської області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачені судові збори за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року в розмірі по 3 (три) грн. 75 коп. з кожного.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв