Ухвала суду № 54967319, 16.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"16" грудня 2015 р.Справа № 922/952/13-г вх. № 952/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Єгоровій О.І.

за участю сторін:

пр-к ПАТ "ОТП Банк" - ОСОБА_2 (дов. від 22.09.15 р.),

пр-к банкрута - ОСОБА_3 (дов. від 03.10.15 р.).

організатор аукціону - представ. ОСОБА_4 (дов. від 01.01.2015р.),

ліквідатор - ОСОБА_5

розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.07.15 р.

По справі за заявою ТОВ "Аккобудсервіс", м. Харків

до ТОВ "Аккобудсервіс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 02.11.15 р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ліквідатора ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, які були незаконно (на думку ліквідатора ) укладені арбітражним керуючим ОСОБА_1, а саме: без проведення аукціону в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р. В своїй заяві ліквідатор ОСОБА_6 просить суд: 1) визнати недійсними договори купівлі-продажу 1/2 та 1/2 частин нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 55-Е, посвідчені 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровими номерами 926 та 933, укладених між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8; 2) визнати недійсними договори купівлі-продажу 1/2 та 1/2 частин нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідчені 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровими номерами 930 та 936, укладених між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8; 3) зобов'язати ОСОБА_8 повернути ТОВ "Аккобудсервіс" нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. "А-2" заг.площею 3270,4 кв.м., за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 55-Е; нежитлову будівлю літ. "Б-1" заг.пл. 398,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, 2; нежитлові приміщення незавершеного будівництва в нежитловій будівлі літ. "Б-1" заг. пл. 292,7 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, 2.

Цією ж ухвалою суд залучив до участі у розгляді заяви ліквідатора: ОСОБА_8, ТОВ "Торгівельний заклад Олексіївський", приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_9, арбітражного керуючого ОСОБА_1, організатора аукціону ІКТБ, ПАТ "ОТП Банк"; зобов'язавши приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_9 надати суду копії договорів купівлі-продажу № 926, 930, 933, 936; зобов'язавши арбітражного керуючого ОСОБА_1 надати суду відзив на заяву ліквідатора, а ліквідатора ОСОБА_6 визначитись з предметом спору та вирішити питання, пов'язані зі сплатою судового збору у встановленому порядку.

Приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_9 на виконання вимог ухвали суду надано до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу №№ 926, 930, 933, 936 від 09.07.15 р.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 надав суду відзив на заяву про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що останнім не було порушено вимоги Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, проте на виклик суду в судове засідання не з'явися.

Кредитори банкрута ФОП ОСОБА_10 підтримує заяву ліквідатора, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить розглянути заяву за наявними документами.

Від організатора аукціону Інноваційно-комерційної товарної біржі надійшли на адресу суду письмові пояснення та документи в підтвердження проведення аукціону, призначеного на 13.07.15 р.

Залучена судом особа покупець майна ОСОБА_8 в судове засідання жодного разу не з'явилась, вимог ухвал суду не виконала, відзив на заяву не надала, доказів проведення розрахунку за придбане майно суду також не надала.

Присутній в судовому засіданні ліквідатор ОСОБА_5 (призначений ухвалою господарського суду від 10.12.15 р., суддя Усатий В.О.) надав суду письмове клопотання про продовження строку розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи, відкладення розгляду справи, а також заяву про відмову від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута. Крім того, в судовому засіданні зазначив, що ним скасовані всі доручення, які були видані від імені ТОВ "Аккобудсервіс" і на цей час жодного уповноваженого представника ТОВ "Аккобудсервіс" не має.

Представник ПАТ "ОТП Банк" вимог ухвали суду від 26.11.15 р. не виконав, доказів задоволення вимог заставного кредитора арбітражним керуючим ОСОБА_11 суду не надав, про причину невиконання суду не повідомив, проте в судовому засіданні заперечує проти заяви ліквідатора ОСОБА_12, надав до суду письмове клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, продовжити строк розгляду справи, а також надав заяву про підтримання позиції ліквідатора ОСОБА_5 щодо відмови від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в який зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.

Судом встановлено, що всі учасники даного процесу про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в звязку з чим справа розглядається судом за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши клопотання ліквідатора ОСОБА_5 та представника ПАТ "ОТП Банк" про відкладення розгляду заяви та про продовження строку розгляду справи, заяву ліквідатора ОСОБА_5 про відмову від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про можливість розгляду справи по суті, оскільки у суду є в наявності достатньо доказів та документальних обґрунтувань, які необхідні суду для повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання кредитора та ліквідатора ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали заяви ліквідатора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, надані суду документи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив, що арбітражний керуючий ОСОБА_1, який виконував функції ліквідатора ТОВ "Аккобудсервіс" і який укладав спірні договори купівлі-продажу в судове засідання не з'явився.

Згідно з ч.3 ст.97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

З урахуванням вищезазначеного можливо констатувати, що добросовісність арбітражного керуючого у справі про банкрутство передбачає таку його поведінку, коли він, по-перше, турботливо, тобто з увагою та повагою відноситься до прав та законних інтересів всіх учасників процесу, подруге, обачно, що визначає обережність і розсудливість у своїх діях, яке направлено щоб якомога краще та якісно виконати свою незалежну професійну діяльність у справі про банкрутство, по-третє, сумлінно здійснює свої права та обовязки арбітражного керуючого на посаді ліквідатора банкрута. І в цьому наявному обсязі наданих прав та обовязків арбітражний керуючий ставить права та обовязкі сторін цього процесу у рівне положення зі своїм правовим становищем. Отже, добросовісна поведінка арбітражного керуючого є результатом усвідомлення ним того, що він діє саме з обачністю й турботою про права та інтереси інших осіб у справі про банкрутство, а також визначає передбачення таким арбітражним керуючим можливості порушення прав та законних інтересів всіх сторін у разі його недобросовісної поведінки.

Проте, арбітражний керуючий ОСОБА_1 при виконанні обовязків ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» з 18.06.2015р. діяв недобросовісно, необачно, несправедливо та нерозумно, порушуючи Закон про банкрутство, права та інтереси учасників процесу у справі про банкрутство ТОВ «Аккобудсервіс».

У відповідності до ч.1 ст.44 Закону про банкрутство визначено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» ОСОБА_12, який виконував обовязки ліквідатора до 18.06.2015р., було визначено спосіб продажу майна банкрута через проведення відкритих торгів (аукціон). За конкурсом згідно приписів ст.49 Закону про банкрутство ліквідатором ОСОБА_12З було визначено організатора аукціону Інноваційно-комерційну товарну біржу, м. Харків. Ухвалою господарського суду від 29.05.2014р., що набрала законної сили, було перевірено судом порядок проведення ліквідатором конкурсу з визначенням організатора аукціону Інноваційно-комерційну товарну біржу, м. Харків.

Ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. У відповідності до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів ТОВ «Аккобудсервіс» від 27.02.2014р. сукупність визнаних вимог кредиторів банкрута склала суму 25 018 206,66 грн. Окремо до реєстру вимог кредиторів було включено вимоги ОТП «Банк», м. Київ на загальну суму 24 587 720,10 грн, що є предметом іпотеки, а саме: нежитлова будівля літ. "А-2" заг. пл. 3270,4 кв.м., що знаходиться по пр-ту Перемоги, 55Е у м. Харкові та нежитлова будівля "Б-1" площею 398,2 кв.м., що знаходиться по вул. Котельніковська, 2 у м. Харкові.

У відповідності до ч.1 ст.51 Закону про банкрутство визначено, що за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. Як свідчать матеріали справи (том. 14, арк. справи 135) між ліквідатором ОСОБА_12 (замовник аукціону) був укладений з організатором аукціону Інноваційно-комерційною товарною біржею, м. Харків договір про проведення аукціону за № 05-01-15 від 23.02.2015р., відповідно до якого (додаток № 1 до договору про проведення аукціону від 23.02.2015р.) організатор аукціону був зобовязаний провести аукціон з продажу майна банкрута, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-2" заг.пл. 3270,4 кв.м., що знаходиться по пр-ту Перемоги, 55-Е у м. Харкові, нежитлової будівлі "Б-1" заг. площею 398,2 кв.м., що знаходиться по вул. Котельніковська, 2 у м. Харкові, що є предметом іпотеки ПАТ «ОТП «Банк» та нежитлового приміщення незавершеного будівництва літ. «Б-1» загальною площею 292,7 кв.м., що не є предметом забезпечення.

У відповідності до ч. 5 ст. 51 Закону про банкрутство встановлено функції організатора аукціону, до яких відноситься опублікування і розміщення повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів, приймання заявки на участь в аукціоні, укладання із заявниками договори про завдаток, визначення учасників торгів, здійснення проведення торгів, визначення переможця торгів, підписання протоколу про результати проведення торгів, повідомлення учасників торгів про результати проведення торгів.

Отже з моменту укладення договору на проведення аукціону замовник аукціону (ліквідатор) передає всі функції з організації і проведення аукціону з продажу майна банкрута з прилюдних торгів організатору аукціону. Чим забезпечується неупередженість та незалежність замовника (ліквідатора) аукціону, інших учасників цього провадження від дій повязаних з організацією та проведення аукціону та безстороннього формування ціни продажу товару банкрута на відкритих торгах на підставі наданих ліцитатору пропозицій учасників аукціону, які подали заявки на участь в цьому аукціоні.

Згідно з ст.58 Закону про банкрутство визначено, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону.

Оголошення про проведення другого повторного аукціону (ст. 66 Закону про банкрутство) з продажу вищевказаного майна банкрута 13.07.2015р. було оприлюднено організатором аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України 23.04.2015р.

В своєму письмовому відзиві на заяву ліквідатора ОСОБА_12 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, колишній ліквідатор банкрута ОСОБА_1 посилається на те, що ним було прийнято рішення про необхідність вчинення заходів, спрямованих на зупинення продажу майна банкрута з прилюдних торгів 13.07.2015р., оскільки ним було виявлено численні порушення ліквідатором ОСОБА_12 вимог Закону про банкрутство під час виконання ліквідаційної процедури, підозра про намагання ліквідатора ОСОБА_12 продати майно банкрута за заниженою вартістю та поява наявного потенційного покупця, який зробив пропозицію про купівлю майна за більш високою вартістю. Проте, колишній ліквідатор ОСОБА_1, зазначаючи такі факти, не надає докази у порядку ст. 32, 33 ГПК України, що засвідчують порушення ліквідатором ОСОБА_12 вимог Закону про банкрутство при організації продажу майна банкрута, що знаходиться в заставі ПАТ «ОТП Банк», не надає документальні докази того, що особисто ліквідатором ОСОБА_12 проводилися дії, направлені на продаж майна банкрута за заниженою вартістю за межами проведення аукціону, не визначає правові підстави відповідності до положень розділу IV продаж майна в провадженні у справі про банкрутство Закону про банкрутство, які надають право арбітражному керуючому (ліквідатору) ОСОБА_1 скасовувати аукціон лише на тій підставі, що ціна продажу на думку ліквідатора є значно меншою аніж та, яку запропоновано зовсім іншим потенційним покупцем, який не є учасником аукціону.

Суд вважає звернути увагу на те, що 11.10.2013 р. на підставі ухвали, господарський суд задовольнив клопотання ПАТ "ОТП Банк" та призначив незалежну оцінку майна банкрута, що знаходиться в іпотеці у банку. 16.05.2014 р. до господарського суду з Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_13 надійшов висновок судової оціночної експертизи № 11276/11888 від 23.04.14 р. про вартість майна, що знаходиться в іпотеці у банку, яка складає: 4292063,00 грн - нежитлова будівля літ. "А-2" заг.пл. 3270,4 кв.м. по пр-ту Перемоги, 55Е у м. Харкові; 522597,00 грн - частина нежитлової будівлі "Б-1" площею 398,2 кв.м. по вул. Котельніковська, 2 у м. Харкові. (том. 7 а.с.71-81). Зазначене вказує на те, що виконання ліквідаційної процедури щодо оцінки майна, яке є предметом забезпечення, здійснювалось прозоро та спростовує будь-які обвинувачення арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення ліквідатором ОСОБА_14 за заниженою вартістю.

Натомість дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 не відповідають вимогам договору про проведення аукціону за № 05-01-15 від 23.02.2015р. та ст.ст. 51, 54, 55 Закону про банкрутство, про що свідчить наступне.

Так, згідно з ч.3. ст.51 Закону про банкрутство визначено, що після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає. Це зокрема може бути виключно внутрішні (технічні або організаційні) причини, що несподівано виникли у організатора аукціону, наприклад несправність необхідних технічних засобів для проведення аукціону тощо. Отже, будь-які звернення, у тому числі замовника аукціону (ліквідатора), які виходять за межи наявного договору про проведення аукціону та визначених функцій організатора аукціону не є підставою для скасування аукціону.

Стаття 54 Закону про банкрутство визначає порядок, відповідно до якого організатор може скасовувати аукціон.

Так, згідно до положень ст.54 Закону про банкрутство передбачено, що організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин. Повідомлення про скасування аукціону не пізніше ніж наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні, в разі скасування аукціону організатор повертає учасникам сплачені ними гарантійні внески не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів.

Зазначене вище говорить про те, що поперше, скасовувати аукціон, як зазначає ця норма Закону про банкрутство, може тільки організатор аукціону, з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин. Публікація оголошення замовника аукціону або іншої особи про скасування аукціону не передбачено нормами Закону про банкрутство, порушує вимоги ст.54 цього Закону. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що п.2.3. договорів купівлі-продажу 1/2 частин нежитлової будівлі, які були засвідчені нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_9 09.07.2015р., зазначають про те, що повідомлення про те, що аукціон не відбувся був опублікований на сайті ВГСУ та на сайті Мінюсту 03.06.2015р. за № 18649. Проте, таке оголошення ліквідатор ОСОБА_1 робити не міг, оскільки був призначений на посаду ліквідатора лише 18.06.2015р. (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р.). По-друге, звернення новопризначеного ліквідатора банкрута ОСОБА_1 до організатора аукціону про скасування аукціону надійшло 06.07.2015р., тобто за сім днів до дня проведення аукціону, про що свідчить довідка начальника 58 відділення звязку, м. Харків, в якій зазначено про отримання цінних листів організатором аукціону лише 06.07.2015р. Між тим, ст. 54 Закону про банкрутство передбачає, що організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку.

Стаття 55 Закону про банкрутство визначає порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання аукціону, визнання результатів аукціону недійсними.

Так, аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі: відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника, коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість), несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.

Аукціон з продажу вищевказаного майна банкрута був проведений організатором аукціону 13.07.2015р. Згідно протоколу № 1 про проведення аукціону, що наданий суду організатором аукціону, переможцем аукціону стало ТОВ «ТДМ- СТИЛЬ», м. Харків за ціною 1 608 267 грн. 38 коп. (том. 14., арк. справи 124-126). ТОВ «ТДМ-СТИЛЬ», м. Харків було проведено повний розрахунок за придбання цього майна з аукціону.

Отже підстав для визнання аукціону таким, що не відбувся у порядку ч.1 ст.55 Закону про банкрутство не було.

Ч.2 ст.55 Закону про банкрутство передбачає, що результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу від 13.07.2015р. та протокол із зазначенням результатів аукціону № 1 від 13.07.2015р., акт про передання права власності на нерухоме майно від 13.07.2015р. були підписані переможцем аукціону ТОВ «ТДМ-СТИЛЬ».

Крім того, на час розгляду заяви ліквідатора результати аукціону з продажу майна банкрута від 13.07.2015р. не було визнані недійсними.

З вищенаведеного вбачається те, що ліквідатор ОСОБА_1 діяв недобросовісно, безпідставно та свідомо зловживаючи своїми правами, ухилився від підписання договору купівлі-продажу від 13.07.2015р., протоколу із зазначенням результатів аукціону № 1 від 13.07.2015р., акту про передання права власності на нерухоме майно від 13.07.2015р., чим порушив вимоги п. 3.2. договору про проведення аукціону від 23.02.2015р., приписи ст.ст. 49-56, 75 Закону про банкрутство та права покупця товару ТОВ «ТДМ-СТИЛЬ».

Також, арбітражний керуючий ОСОБА_1 при обґрунтуванні своїх дій посилається на ч.6 ст.44 Закону про банкрутство, яка визначає можливість ліквідатору здійснювати безпосередній продаж активів банкрута не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні.

Проте необхідно відмітити, що застосування цієї норми можливо лише після послідовного порядку виконання вимог ст.ст. 43, 44, 64, 65, 66 Закону про банкрутство, якщо попереднім ліквідатором банкрута обраний спосіб продажу майна наслідком проведення аукціону. Зокрема, перш за все здійснюється продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу ч.5 ст. 44 Закону про банкрутство через проведення аукціону ст. 64 Закону про банкрутство.

Аукціон з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, що був призначений 10.04.2015р. не відбувся. Ч.1. ст.65 Закону про банкрутство передбачає, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця, організатор аукціону зобовязаний повторно провести повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з можливістю зменшення початкової вартості на 20 % від попереднього аукціону. Повторний аукціон з продажу нерухомого майна банкрута, що був призначений 03.06.2014р. не відбувся за відсутністю учасників. У відповідності до приписів ст.66 Закону про банкрутство організатором аукціону 03.06.2015р. на веб-сайті ВГСУ та МЮУ за № 18678 було оприлюднено оголошення про проведення другого повторного аукціону 13.07.2015р., що відповідає вимогам ст.58 Закону про банкрутство. Другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу банкрута відбувся з визначенням переможця торгів.

Отже, застосування норми ч.6 ст. 44 Закону про банкрутство (безпосередній продаж активів банкрута не проданих на аукціоні) ліквідатором стає можливим лише тоді, коли майно банкрута не було продано (не визначений переможець торгів) на другому повторному аукціоні. У цьому випадку законодавець і надає можливість ліквідатору використати інший конкурентний спосіб продажу майна банкрута для задоволення вимог кредиторів наслідком безпосереднього продажу майна банкрута.

Тому, посилання колишнього ліквідатора ОСОБА_1 на те, що він вірно використовував ч. 6 ст. 44 Закону про банкрутство оскільки майновий комплекс банкрута не було продано на аукціоні є таким, що не відповідає приписам Закону про банкрутство.

Щодо укладених між колишнім ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражним керуючим ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_8 договорів купівлі-продажу 1/2 частин нежитлових будівель від 09.07.2015р. суд зазначає, що 09.07.2015р. між вказаними сторонами було укладено чотири нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу. Два договори купівліпродажу по 1/2 частини нежитлової будівлі літ. "А-2" заг. пл. 3270,4 кв.м., що знаходиться по пр-ту Перемоги, 55-Е у м. Харкові та два договори купівлі-продажу по 1/2 частини нежитлової будівлі "Б-1" площею 398,2 кв.м., що знаходиться по вул. Котельніковська, 2 у м. Харкові.

Згідно п.1.4. умов цих договорів визначено, що сторони домовились про укладання цього договору без проведення технічної інвентаризації предмету договору. Зазначений пункт догорів купівлі-продажу від 09.07.2015р. не відповідає вимогам ч.2 ст. 41 та ч.1 ст.44 Закону про банкрутство, що визначає обовязок призначеного судом ліквідатора ОСОБА_1 проводити інвентаризацію майна банкрута та забороняє здійснювати продаж майна банкрута у будь-який спосіб продажу, що визначений ч.1 ст. 44 цього закону, без попереднього проведення інвентаризації майна банкрута.

Крім того, п.1.5. умов цих договорів визначено, що продавець (ліквідатор ОСОБА_1С.) засвідчує, що предмет цього договору знаходиться у стані придатному для використання, усі інженерні комунікації знаходяться у робочому стані і функціонують за призначенням. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які засвідчують передачу за актом прийому-передачі або за іншим фінансовим або бухгалтерським документом нежитлової будівлі банкрута літ. "А-2" заг. пл. 3270,4 кв.м., що знаходиться по пр-ту Перемоги, 55-Е у м. Харкові та нежитлової будівлі банкрута "Б-1" площею 398,2 кв.м. від колишнього ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» ОСОБА_12 до новопризначеного апеляційним судом 18.06.2015 р. ліквідатора ОСОБА_1 та проведення останнім інвентаризації цих майнових активів, яка засвідчує придатність нерухомого майна банкрута для використання, у тому числі знаходження всіх інженерних комунікацій банкрута у робочому стані.

Зазначене вище кореспондується з приписами ч.6 ст. 41 Закону про банкрутство, яка передбачає зобовязання посадової особи боржника протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Частина 7, 8 ст. 41 Закону по банкрутство визначає, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Як встановлено судом, для здійснення ліквідаційної процедури та проведення розрахунків з кредиторами ТОВ «Аккобудсервіс» ліквідатором ОСОБА_12 було залишено основний рахунок банкрута № 26004036236100, що знаходиться в АТ «УкрСиббанк». Як свідчить довідка банку від 07.12.2015р. за № 1153/57-3-58 за період з 01.01.2015 по 06.12.2015р. рух грошових коштів по основному рахунку не здійснювався. Це свідчить, що за час виконання обовязків ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражним керуючим ОСОБА_1 ніяких грошових коштів від продажу вищезазначеного нерухомого майна банкрута за вказаними договорами купівлі-продажу з метою погашення вимог АТ «ОТП Банк» з основного рахунку банкрута № 26004036236100, що знаходиться в АТ «УкрСиббанк» не проводились.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Згідно з п.2.1. договорів від 09.07.2015р. купівліпродажу 1/2 частини нежитлової будівлі літ. "А-2" заг. пл. 3270,4 кв.м., що знаходиться по пр-ту Перемоги, 55-Е у м. Харкові визначено, що продаж кожної 1/2 частини вказаної нежитлової будівлі вчинюється за узгодженою між сторонами ціною і складає суму 8 298 534, 64 грн. Продавець, арбітражний керуючий ОСОБА_1, отримав від покупця фізичної особи ОСОБА_8 зазначену суму до підписання цих договорів. Тобто, всього арбітражним керуючим ОСОБА_1 від продажу нежитлової будівлі літ. "А-2" заг. пл. 3270,4 кв.м. отримано 16 597 069,28 грн.

Крім того, згідно з п.2.1. договорів від 09.07.2015р. купівліпродажу 1/2 частини нежитлової будівлі літ. Б-1" площею 398,2 кв.м., що знаходиться по вул. Котельніковська, 2 у м. Харкові визначено, що продаж кожної 1/2 частини вказаної нежитлової будівлі вчинюється за узгодженою між сторонами ціною і складає суму 1010419,67 грн. Продавець, арбітражний керуючий ОСОБА_1, отримав від покупця фізичної особи ОСОБА_8 зазначену суму до підписання цих договорів. Тобто, арбітражним керуючим ОСОБА_1 за двома договорами від продажу нежитлової будівлі літ. "Б-1" площею 398,2 кв.м. отримано від ОСОБА_8 2020839,34 грн.

Разом з тим, згідно з п.2 Постанови НБУ № 210 від 06.06.2013р., що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 липня 2013 р. за N 1109/23641 визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150 000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Зазначене говорить про те, що ліквідатором ОСОБА_1 умисно було порушено вимоги ч.8 ст. 41 Закону про банкрутство щодо необхідності обовязкового використання основного рахунку банкрута для акумулювання грошових коштів від продажу майна банкрута та проведення розрахунків з кредиторами банкрута, а покупцем ОСОБА_8 було порушено вимоги Постанови НБУ № 210 від 06.06.2013р. щодо проведення розрахунків за нерухомість на загальну суму 18 617 908,62 грн, що перевищує суму 150 000 грн. виключно через розрахунковий (основний) рахунок банкрута, що повинно було бути перевірено приватним нотаріусом ОСОБА_9 при засвідченні вищевказаних договорів. Відсутність доказів використання ОСОБА_8 основного рахунку банкрута при проведенні розрахунків за договорами купівліпродажу від 09.07.2015р. лише засвідчує повну відсутність оплати ОСОБА_8 за вказаними правочинами та встановлює наявність між ліквідатором та покупцем ОСОБА_8 зловмисної домовленості з метою нанесення шкоди кредиторам та банкруту та виведення майна, що є предметом забезпечення.

Згідно з ч.4 ст.10, ч.8 ст. 44 Закону про банкрутство визначено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України підставою визнання правочину недійсним є невідповідність змісту правочину нормам вказаного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Укладені арбітражним керуючим ОСОБА_1 договори купівліпродажу від 09.07.2015р. порушують вимоги статтей 41, 43, 44, 64, 65, 66 розділу IV продаж майна в провадженні у справі про банкрутство Закону про банкрутство, та приписи Постанови НБУ № 210 від 06.06.2013р. що передбачає проведення розрахунків готівкою фізичною особою за товар виключно на основний (розрахунковий) рахунок банкрута.

Разом з тим, правові наслідки недійсних правочинів у вигляді реституції не можуть бути застосовані до покупця фізичної особи ОСОБА_8 у порядку ст.216 ЦК України, оскільки, як встановив суд, на цей час власником вищезазначеної нерухомості є ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський», м. Харків, код ЄДРПУ 39910509, що не є стороною у договорах купівліпродажу від 09.07.2015р. (довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.12.2015р.).

Згідно ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Згідно ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо заяви ліквідатора ОСОБА_5 про відмову від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, суд встановив наступне.

Ліквідатор ОСОБА_5 надав суду письмову заяву, в якій просить суд прийняти відмову від заяви ТОВ "Аккобудсервіс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.07.15 р., посилаючись на своє право згідно ст. 22 ГПК України, як сторони по справі. Проте, будь-яких обґрунтувань до заяви про відмову суду не надав, доказів отримання заставним кредитором коштів за придбане майно також суду не надав.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Зазначене вище говорить про те, що форма здійснення (проведення) судового процесу у справі про банкрутство суттєво відрізняється від судового процесу, яке відбувається у позовному провадженні.

Основна мета провадження у справі про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника та задоволення сукупного кола його кредиторів, яке передбачає послідовне виконання сторонами та учасниками процесу, арбітражним керуючим обовязків, що визначені та передбачені положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі Закон про банкрутство).

Вищевказане говорить про те, що після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, призначений судом ліквідатор здійснює ліквідаційну процедуру у порядку ст.ст. 37-48 Закону про банкрутство. А господарський суд в справі про банкрутство відповідно до вимог Закону про банкрутство виконує контролюючу функцію над учасниками процедури банкрутства і перевіряє належне виконання своїх обовязків сторонами та учасниками процедури.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, встановивши порушення в справі про банкрутство господарський суд не позбавлений можливості за ініціативою суду, за наявності підстав, вирішити по суті раніше подану заяву, яка була прийнята судом до розгляду. В зв'язку з чим, суд відмовляє ліквідатору ОСОБА_5 в задоволенні заяви про відмову від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.07.15 р., як недоведену суду жодним належним та допустимим доказом.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 41, 44, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-1, 32, 33, 43, 75, 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотань ліквідатора ОСОБА_5 та представника ПАТ "ОТП Банк" про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи.

2. Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_5 про відмову від заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.07.15 р.

3. Заяву ліквідатора ОСОБА_12 задовольнити частково.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 55-Е, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим номером 926, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8;

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 55-Е, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим номером 933, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8;

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим номером 930, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8

7. Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідчений 09.07.15 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим номером 936, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_8

8. В решті вимог ліквідатору ОСОБА_12 відмовити.

Суддя Міньковський С.В.