Рішення № 54962137, 05.01.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р.Справа № 916/4237/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ДОРЛІДЕР"

про стягнення 1093839,81 грн.

Суддя О.Л. Панченко

Представники:

від позивача ОСОБА_2;

від відповідача ОСОБА_3

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ДОРЛІДЕР" основний борг у сумі 761075,62 грн., 3% річних у сумі 17953,04 грн., інфляційні витрати у сумі 314811,15 грн.

Представник позивача підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнає, а також звернувся до суду з заявою про сплив строку позовної давності та просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності, відмовивши у задоволенні позову.

Беручи до уваги, що:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" протягом 2012-2013рр. поставило ОСОБА_1 підприємству "ДОРЛІДЕР" товар - бітумну емульсію на загальну суму 809710,02 грн., а саме згідно з видатковою накладною від 26.03.2012р. №РН-0000023 на суму 65000,04 грн., довіреність від 21.03.2012р. № 056; видатковою накладною від 30.07.2012р. №РН-0000313 на суму 24048 грн., довіреність від 24.07.2012р. № 0258; видатковою накладною від 30.07.2012р. №РН-0000314 на суму 108000 грн., довіреність від 26.07.2012р. № 0265; видатковою накладною від 03.08.2012р. №РН-0000337 на суму 137592 грн., довіреність від 27.07.2012р. № 0266; видатковою накладною від 24.08.2012р. №РН-0000340 на суму 91120,06 грн., довіреність від 15.08.2012р. № 0321; видатковою накладною від 24.09.2012р. №РН-0000463 на суму 166980 грн., довіреність від 21.09.2012р. № 0379; видатковою накладною від 28.09.2012р. №РН-0000503 на суму 6600 грн., довіреність від 21.09.2012р. № 0379; видатковою накладною від 23.10.2012р. №РН-0000648 на суму 43549,98 грн., довіреність від 22.10.2012р. № 0413; видатковою накладною від 23.10.2012р. №РН-0000599 на суму 144719,92 грн., довіреність від 22.10.2012р. № 0413; видатковою накладною від 30.10.2013р. №РН-0000058 на суму 22100,02 грн., довіреність від 30.10.2013р. № 0300.

09.08.2012р. Приватне підприємство "ДОРЛІДЕР" за отриману бітумну емульсію перерахувало позивачу кошти в сумі 30000 грн., що підтверджується випискою банку від 09.08.2012р.

30.06.2013р. між сторонами по справі був підписаний ОСОБА_2 заліку зустрічних однорідних вимог, згідно з яким Приватне підприємство "ДОРЛІДЕР" має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" за бітумну емульсію станом на 30.06.2013р. на суму 762675,60 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" має заборгованість перед ОСОБА_1 підприємством "ДОРЛІДЕР" за фрезерування покриття з асфальтобетону станом на 30.06.2013р. на суму 23700 грн. На підставі ст. 601 ЦК України сторони даним ОСОБА_2 проводять залік зустрічних однорідних вимог на суму 23700 грн. Зазначений акт є підставою для проведення розрахунків між позивачем та відповідачем.

18.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" надіслало на адресу відповідача вимогу № 140814/3Юр від 14.08.2014р. щодо сплати заборгованості за отриману бітумну емульсію. Однак зазначена вимога була залишена ПП "ДОРЛІДЕР" без відповіді та задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь", посилаючись на те, що відповідач вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив, просить стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ДОРЛІДЕР" суму позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України передбачено обовязкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" поставило відповідачу товар - бітумну емульсію на загальну суму 809710,02 грн., а саме згідно з видатковою накладною від 26.03.2012р. №РН-0000023 на суму 65000,04 грн., довіреність від 21.03.2012р. № 056; видатковою накладною від 30.07.2012р. №РН-0000313 на суму 24048 грн., довіреність від 24.07.2012р. № 0258; видатковою накладною від 30.07.2012р. №РН-0000314 на суму 108000 грн., довіреність від 26.07.2012р. № 0265; видатковою накладною від 03.08.2012р. №РН-0000337 на суму 137592 грн., довіреність від 27.07.2012р. № 0266; видатковою накладною від 24.08.2012р. №РН-0000340 на суму 91120,06 грн., довіреність від 15.08.2012р. № 0321; видатковою накладною від 24.09.2012р. №РН-0000463 на суму 166980 грн., довіреність від 21.09.2012р. № 0379; видатковою накладною від 28.09.2012р. №РН-0000503 на суму 6600 грн., довіреність від 21.09.2012р. № 0379; видатковою накладною від 23.10.2012р. №РН-0000648 на суму 43549,98 грн., довіреність від 22.10.2012р. № 0413; видатковою накладною від 23.10.2012р. №РН-0000599 на суму 144719,92 грн., довіреність від 22.10.2012р. № 0413; видатковою накладною від 30.10.2013р. №РН-0000058 на суму 22100,02 грн., довіреність від 30.10.2013р. № 0300.

Таким чином, дії сторін свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встанолено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 761075,62 грн., 3% річних у сумі 17953,04 грн., інфляційних витрат в суму 314811,15 грн. та підтверджуються вищевказаними видатковими накладними, довіреностями, актом заліку зустрічних однорідних вимог від 30.06.2013р., розрахунками та іншими доказами.

Заперечення відповідача, зазначені у відзиві на позов, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак в порушення вимог чинного законодавства посилання відповідача на недоведеність позивачем поставки бітумної емульсії документально не підтверджені. Проте в матеріалах справи містяться видаткові накладні, підписані сторонами, а також довіреності, видані відповідачем на отримання від позивача товару - бітумної емульсії, з яких вбачається, що позивач поставив, а відповідач отримав товар. Крім того, отримання відповідачем від позивача товару - бітумної емульсії, а також наявність заборгованості за зазначений товар підтверджуються актом заліку зустрічних однорідних вимог від 30.06.2013р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

Щодо заяви відповідача про сплив позовної давності слід зазначити, що строк позовної давності переривався, оскільки 30.06.2013р. між сторонами був підписаний ОСОБА_2 заліку зустрічних однорідних вимог, згідно з яким Приватне підприємство "ДОРЛІДЕР" визнало заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" за бітумну емульсію станом на 30.06.2013р. на суму 762675,60 грн.

Статтею 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже після підписання зазначеного акту, яким відповідач визнав наявність боргу, перебіг строку позовної давності за відповідними поставками починається заново та на теперішній час він не сплив.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 11, 207, 208, 256, 257, 264, 509, 525, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України позов підлягає задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 16407,60 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ДОРЛІДЕР" (67560, Одеська область, Комінтернівський район, сільрада Красносільська, цілісний майновий комплекс, Старокиївське шосе 21 км 30 "А", код ЄДРПОУ 32863396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, буд. 21, код ЄДРПОУ 34252469) основний борг у сумі 761075 (сімсот шістдесят одна тисяча сімдесят пять) грн. 62 коп., 3% річних у сумі 17953 (сімнадцять тисяч девятсот пятдесят три) грн. 04 коп., інфляційні витрати у сумі 314811 (триста чотирнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 15 коп., судовий збір у сумі 16407 (шістнадцять тисяч чотириста сім) грн. 60 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 11 січня 2016 р.

Суддя О.Л. Панченко