Рішення № 54961534, 14.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/10850/15-ц Номер провадження 22-ц/775/207/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Санікової О.С., Халаджи О.В.

секретар Яценко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання безпідставної відмови нотаріуса у видачі правовстановлюючого документу, зобовязання вчинити дії та стягнення судових витрат за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання безпідставної відмови нотаріуса у видачі правовстановлюючого документу, зобовязання вчинити дії та стягнення судових витрат. В обгрунтування позову посилався на те, що рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 25.06.2010 року задоволений позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. За вказаним рішенням позивачу надано право продажу павільйону № 1, загальною площею 59,5 кв.м., який розташований за адресою: Донецька обл. м. Словянськ, вул. Димитрова, б. 110 для задоволення вимог за кредитним договором № Е048-07/S від 16.07.2007 року. Для продажу павільйону ПАТ КБ «Приватбанк» необхідний правовстановлюючий документ, яким є договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_4 Анатолієвичем та ОСОБА_3, посвідчений 07.08.2002 року за реєстровим № 5579 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Позивач звертався до відповідача із заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 Анатолієвичем та ОСОБА_3, посвідченого 07.08.2002 року за реєстровим № 5579 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, але позивачу нотаріус відмовив у видачі вказаного вище дублікату договору купівлі - продажу. Просив суд першої інстанції визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 25.06.2010 року у цивільній справі № 2-3248/104; зобовязати приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат договору купівлі-продажу, укладеного між між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого 07.08.2002 року за реєстровим номером 5579 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до приватного нотаріусу Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат задоволено.

Визнано незаконними дії приватного нотаріусу Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо відмови 19 квітня 2013 року представнику ПАТ «ПриватБанк» у видачі дублікату договору купівлі - продажу від 07 серпня 2002 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за реєстровим номером 5579, відносно предмету іпотеки - павільйону № 1 загальною площею 59,5 кв.м., який розташований за адресою: місто Слов'янськ, вулиця Димитрова, будинок 110.

Зобов`язано приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_2 видати представнику ПАТ «Приватбанк» дублікат договору купівлі-продажу від 07 серпня 2002 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за реєстровим номером 5579, відносно предмету іпотеки - павільйону № 1 загальною площею 59,5 кв.м., який розташований за адресою: місто Слов'янськ, вулиця Димитрова, будинок 110.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» судові витрати по справі у сумі 1218 грн. 00 коп.

З вказаним рішенням суду не погодилася відповідач - приватний нотаріус Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і оскаржила його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не повно зясував обставини, які мають значення для справи; надана невірна оцінка доказів; рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить апеляційний суд скасувати рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, а також стягнути з позивача понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1339 грн. 80 коп. і оплати правової допомоги в розмірі 500 грн.

В судове засідання апеляційного суду представник Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» не зявився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

В судове засідання апеляційного суду третя особа ОСОБА_3 не зявилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У звязку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Частиною 1 статті 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до частини 2 вищевказаної статті, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з частиною 3 вищевказаної статті, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, таким вимогам, рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції зробив висновок про те, що приватний нотаріус ОСОБА_2 мала законні підстави для видачі представнику ПАТ КБ «Приватбанк» згідно письмової заяви від 08 квітня 2013 року дублікату договору купівлі-продажу від 07 серпня 2002 року відносно предмету іпотеки павільйону № 1 загальною площею 59,5 кв. м., який розташований за адресою: місто Слов'янськ, вулиця Димитрова, будинок 110 та у розмірі ? частки по цьому документу належить ОСОБА_3 на праві власності, тому відмова у вчиненні такої нотаріальної дії є незаконною і на відповідача необхідно покласти обовязок видати дублікат зазначеного правовстановлюючого документа.

З вказаним вище висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з таких підстав.

Статтею 2 Закону України «Про нотаріат» (із змінами і доповненнями) передбачено, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.08.2002 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу павільону № 1, що знаходиться в місті Словянську по вул. Димитрова № 110, загальною площею 58,9 кв.м. на земельній ділянці земель Словянської міської ради, зареєстрований в реєстрі за № 5579 приватним нотаріусом ОСОБА_2 (а.с. 20).

16.07.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № EО48-07/S, відповідно до умов якого, банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 18000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення не пізніше 17 липня 2017 року зі сплатою 17,00% річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № З 202-07, відповідно до умов якого ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: павільйон № 1, загальною площею 59,5 кв. м, який розташований за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Димитрова, будинок 110.

Згідно рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2010 року передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_3 належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначене в договорі застави № З 202-07 від16.07.2007 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Е048-07/s від 16.07.2007 року в сумі 22 395,15 доларів США звернуто стягнення на павільйон № 1 загальною площею 59,5 кв.м., який розташований за адресою: 84100, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Димитрова, буд. 110, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № З 202-07 від 16.07.2007 р.) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 47319487 від 10.11.2015 року, павільйон № 1, який розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Димитрова, будинок 110, загальною площею 59,5 кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу № 5579 від 07.08.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Із матеріалів справи вбачається, що 08 квітня 2013 року представником позивача ОСОБА_6 було подано до приватного нотаріуса ОСОБА_2 письмову заяву з питання надання дублікату договору купівлі-продажу від 07 серпня 2002 року павільйону № 1, що знаходиться за адресою: місто Словянськ, вулиця Димитрова, будинок 110, який було укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Зазначена заява була розглянута приватним нотаріусом ОСОБА_2 і заявнику було надано письмову відповідь від 19 квітня 2013 року, згідно якої у видачі дублікату договору купівлі-продажу нерухомого майна було відмовлено, з посиланням на положення статті 53 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає видачу дублікату лише особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялася ця нотаріальна дія.

Пунктом 8 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Частиною 1 статті 53 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини пятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документу.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Відповідно до пункту 1.1 глави 22 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (із змінами і доповненнями), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Як вбачається із статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення ; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених Законом.

Статтею 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, також помічник нотаріуса зобовязані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Враховуючи вказане вище, апеляційний суд вважає, що приватний нотаріус Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства правомірно відмовила позивачу у видачі дублікату договору купівлі-продажу від 07 серпня 2002 року, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до положень частини 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Тому судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн. підлягають стягненню з позивача - Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2

Крім того, підлягають задоволенні вимоги ОСОБА_2 щодо оплати витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн., оскільки в матеріалах справи є підтвердження сплати ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн. (а.с. 37) і ця сума не перевищує розміру компенсації витрат на правову допомогу, передбаченого Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VI.

Статтею 1 вказаного вище Закону передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із журналу судового засідання від 01.12.2015 року вбачається, що судове засідання по даній справі розпочато о 8 год. 31 хв., закінчено о 9 год. 59 хв., тобто тривало 1 год. 28 хв. і сума розміру компенсації витрат на правову допомогу в даному випадку перевищує 500 грн.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання безпідставної відмови нотаріуса у видачі правовстановлюючого документу, зобовязання вчинити дії та стягнення судових витрат відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1339 грн. (одну тисячу триста тридцять девять) грн. 80 коп. та витрати, повязані з оплатою правової допомоги в розмірі 500 (пятсот) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді