Ухвала суду № 54960649, 12.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2016 р. Справа№ 914/2162/15

За заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення

у справі №914/2162/15

за позовом: Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Паланки, Яворівський район, Львівська область,

про стягнення неустойки в сумі 18 728,48 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача (заявника): не зявився;

04.01.2016р. на адресу господарського суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення від 01.10.2015 р. у справі № 914/2162/15.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.01.2016р. прийнято заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2016р.

В судове засідання сторони явки повноважних представників не забезпечив, про причини не явки суд не повідомили.

Заява про розстрочку виконання рішення розглядається за наявними у справі матеріалами, оскільки відповідно до ст. 121 ГПК України дана заява розглядається в десятиденний строк.

Судом встановлено: Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.10.2015 року у справі №914/2162/15 позовні вимоги задоволено повністю та стягнено з Фізичної особи - підприємці ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки неустойку у розмірі 18 728,48 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2015 року у справі №914/2162/15 набрало законної сили в порядку статті 85 ГПК України, та, у відповідності до частини пятої статті 124 Конституції України, є обовязковим до виконання на всій території України.

05.11.2015р. на виконання даного рішення суду було видано відповідний наказ, який направлений стягувачу для предявлення до виконання.

08.12.2015р. ухвалою господарського суду у справі № 914/2162/15 задоволено частково заяву ФО-П ОСОБА_1 та відстрочено виконання судового рішення від 01.10.2015р. у справі № 914/2162/15 строком на 1 (один) місяць.

Боржник у своїй заяві просить суд розстрочити виконання рішення від 01.10.2015р. у справі № 914/2162/15, а саме суму у розмірі 20 555,48 грн. на 6 (шість) місяців у звязку із важким фінансовим станом боржника. Заявник посилається на довідку виданою Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30.11.2015р., в якій зазначено що дохід, який отримано ФО-П ОСОБА_1 за другий і третій квартал 2015р., складає у сумі 6 600,00 грн. У звязку з цим виконання судового рішення в повній мірі є неможливим.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу статті 121 ГПК України слідує, що для задоволення заяви про відстрочку рішення суду необхідною є наявність: обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи. Причім наголошується що це право, а не обовязок суду.

Судова практика націлює на те, що при вирішенні цього питання суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи судом не виявлено і не встановлено, а заявником відповідачем у справі не названо і не доведено.

Відповідачем (боржником) не підтверджено належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Самі по собі фінансові труднощі боржника не свідчать про те, що він не може вчасно виконати рішення суду з підстав відсутності грошових коштів, оскільки така відсутність не може спричиняти неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших способів виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Тому, враховуючи зазначену норму, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень статті 121 ГПК України, адже, із врахуванням положення частини першої статті 625 ЦК України, боржник, у випадку порушення грошового зобов'язання, не може посилатися на неможливість його виконання.

Крім того, заявник у своїй заяві не наводить жодних доказів того, що виконати рішення суду неможливо, чи з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву негативними наслідками виконання такого рішення для боржника, які можуть настати в майбутньому, що суперечить вимогам статті 121 ГПК України.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача (стягувача), оскільки розстрочка може позбавити позивача від того, на що він очікував при укладенні із відповідачем ОСОБА_2, а саме вчасної та у повному обсязі оплати орендної плати.

Суд констатує, що заявником не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності розстрочки судового рішення.

Також, боржником не надано доказів щодо обсягу очікуваних коштів та про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому виконувати погашення заборгованості за вказаним судовим рішенням.

Заявником надана довідка, видана Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30.11.2015р., в якій зазначено що дохід, який отримано ФО-П ОСОБА_1 за другий і третій квартал 2015р., який складає у сумі 6 600,00 грн.

Суд зазначає, що з врахуванням вищенаведеного, зазначена довідка не є підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Також при розгляді та вирішенні заяви про розстрочку судового рішення суд враховує, що ухвалою господарського суду від 08.12.2015р. у справі №914/2162/15 задоволено частково заяву ФО-П ОСОБА_1 та відстрочено виконання судового рішення від 01.10.2015р. у справі № 914/2162/15 строком на 1 (один) місяць.

Крім цього, на момент розгляду заяви доказів часткового погашення боргу сторонами не надано.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене,оглянувши і дослідивши матеріали справи та поданої заяви суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ФО-П ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення від 01.10.2015 р. у справі № 914/2162/15.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 22, 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 2/16 від 04.01.2016р.) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2015 р. у справі №914/2162/15 - відмовити.

Суддя Коссак С.М.