Ухвала суду № 54958312, 16.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 грудня 2015 року м. Київ № 826/27092/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянський К.М., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору

за позовом ОСОБА_1до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та нечинним рішення про нікчемність договору, зобов'язання вчинити дії.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому зазначає про звільнення її від сплати судового збору згідно п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як споживача фінансових послуг банку.

Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, оцінивши обставини, якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Закону України «Про судовий збір».

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» визначає вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

В позовній заяві позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору як споживач на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» .

Виходячи із змісту позовних вимог, суд зазначає, що позивач помилково вважає ці вимоги такими, що підпадають під ознаки, визначені Законом України «Про захист прав споживачів» з огляду на наступне.

Вказаний Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з положеннями пунктів 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Положеннями частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, зокрема, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Водночас, спеціальним законом, яким встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами тощо, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Слід зазначити, що ні Законом України «Про судовий збір», ані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», пільги щодо сплати судового збору за звернення до суду із позовом щодо оскарження дій, рішень чи бездіяльності уповноважених Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати грошових коштів за вкладами в банках, не передбачені.

Також, суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження перебування у скрутному матеріальному становищі та наявності підстав для звільнення сплати судового збору.

Згідно із положеннями частини першої статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Оскільки, чинне законодавство положень щодо звільнення даної категорії позивачів від сплати судового збору не містить, а доказів перебування у скрутному майновому становищі позивачем не надано, суд приходить до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає, а, відтак, підстав для звільнення від сплати судового збору немає.

Керуючись положеннями статей 88, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський