Вирок № 54957592, 14.07.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18652/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А. О.,

за участю прокурора Станкова О.П.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100060000079 від 08.04.2014р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Рівне, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, не працюючої, не судимої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у березні 2014 року, в денний період часу, більш точну дату та час органом досудового розслідування та в судовому засіданні встановити не представилось можливим, перебуваючи на вул. Мечникова у м. Києві, на пропозицію невстановленої слідством особи, зареєструвала за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) - ТОВ «Агро-Текос ЛТД» (код за ЄДРПОУ39123525, з метою прикриття незаконної діяльності, незаконно використовуючи при цьому положення наступних законів України:

ст. 81 ЦК України, згідно якої юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України;

ст. 87 ЦК України, якою встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації;

ст. 89 ЦК України, якою встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом, дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення, порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи, відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається;

ст. 56 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника майна (засновника) або уповноваженого ним органу;

ст. 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом;

ст. 89 Господарського кодексу України, якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства;

ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-ІV від 15.05.2003 року, якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості передбачені законом;

ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-ІV від 15.05.2003 року, якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів,за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Агро-Текос ЛТД», пов'язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в статуті підприємства, з корисливих мотивів, перебуваючи в м. Києві по вул. Мечникова, неподалік ст. метро «Кловська» погодилась на пропозицію невстановленої особи зареєструвати на своє ім'я вказаний суб'єкт підприємницької діяльності, виступивши в якості засновника ТОВ «Агро-Текос ЛТД».

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на здійснення фіктивного підприємництва ОСОБА_1, 04.03.2014 року в денний період часу, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Правосудової М.В., достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписала від імені засновника статут ТОВ «Агро-Текос ЛТД», тобто зареєструвала на своє ім'я підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб'єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов'язань, шляхом формування незаконного податкового кредиту.

Вказаний статут ТОВ «Агро-Текос ЛТД» ОСОБА_1 в той же день передала невстановленій слідством особі, яка в подальшому займалась реєстрацією підприємства в органах державної влади.

В березні 2014 року статут ТОВ «Агро-Текос ЛТД» та інші необхідні для реєстрації документи були подані державному реєстратору, на підставі яких проведена державна реєстрація зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_1

Після рееєстрації ТОВ «Агро-Текос ЛТД» на своє ім'я ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалася, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, пояснивши в суді, що на початку березня 2014р., знаходячись на залізничному вокзалі м. Києва з метою поїздки до м.Рівне, вона познайомилась з молодим чоловіком на ім'я ОСОБА_2, який в бесіді запропонував за винагороду у розмірі 100 доларів США зареєструвати на своє ім'я підприємницьку фірму на нетривалий час, виступивши в якості її засновника, та запевнивши її, що в її діях нічого незаконного, що суперечить чинному законодавству, не має, та жодних проблем з контролюючими та правоохоронними органами у неї не буде. На вказану пропозицію вона погодилася, оскільки після звільнення з приватної клініки «Борис», де вона проходила стажування лікарем, у неї не було грошових коштів та вона знаходилась у дуже скрутному матеріальному становищі, з приводу чого мала намір переїхати жити з м. Києва до дому за місцем своєї реєстрації. З метою виконання умов угоди вона домовилася з ОСОБА_2 про наступну зустріч, та відразу після повернення до м. Києва на початку березня 2014р. вона зустрілася з чоловіком, який був рекомендований ОСОБА_2, з яким вони проїхали до приватного нотаріуса, місцезнаходження якого вона не пам'ятає, оскільки погано орієнтується в м.Києві, та у якого вона підписала всі представлені їй для оформлення приватного підприємства документи, а також довіреність на право здійснювати від її імені необхідні дії щодо організації роботи приватного підприємстваТОВ «Агро-Текос ЛТД, за що їй було заплачено 100 доларів США. При цьому вона усвідомлювала, що фактично приватне підприємство не буде займатись господарською діяльністю законно, оскільки до статутного фонду підприємства вона грошові кошти не вносила, будь-яких призначень на посаду директора підприємства вона не робила, фінансову та податкову звітність вона не підписувала, угоди з контрагентами не укладала, будь-якою господарської діяльністю не займалася, та навиків щодо цього не має, з приводу чого розуміла, що створене нею підприємство буде займатися незаконною діяльністю. Увчиненому кримінальному правопорушенні розкаюється, просить суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, оцінюючи в сукупності здобуті у справі докази, визнає доведеним у судовому засіданні вчинення обвинуваченою невеликої тяжкості кримінального правопорушення і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 205 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Призначаючи обвинуваченій вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, на момент розгляду справи в суді приймає заходи до працевлаштування, її молодий вік, стан здоров'я, сімейний стан, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася. До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винної, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу.

Разом з тим, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, та обставин, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, молодий вік обвинуваченої, вчинення кримінального правопорушення внаслідок скрутного матеріального становища, той факт, що обвинуваченою приймаються заходи щодо її працевлаштування за фахом лікаря, її негативне ставлення до вчиненого кримінального правопорушення та намір в подальшому не вчиняти протиправних дій, її повного визнання вини в ході досудового слідства та співпрацю з правоохоронними органами в розкритті кримінального правопорушення, того факту, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, з приводу чого суд приходить до висновку щодо можливості призначення покарання обвинуваченій із застосуванням ст.69 КК України нижче нижчої межі санкції статті, за якою кваліфіковані її дії.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, та речові докази у справі відсутні. Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко