Ухвала суду № 54955884, 14.01.2016, Іванківський районний суд Київської області

Справа №366/3424/15-ц

Провадження № 4-с/366/2/16

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2016 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., при секретарі судового засідання Євтушенко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції,-

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що постановою державного виконавця ВДВС Іванківського міжрайонного управління юстиції від 11 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-622, виданого Іванківським районним судом Київської області з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, що не відповідає вимогам ст.ст. 26 та 22 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено однорічний строк предявлення до виконання. Крім того в скарзі зазначає, що згідно зі змісту постанови, підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий лист № 2-622, виданий 11.11.2013 року Іванківським районним судом Київської області, при цьому в постанові вказано, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 11.11.2015 року. Однак в матеріалах виконавчого провадження знаходиться лише виконавчий лист № 2-622, виданий 11.11.2010 року Іванківським районним судом Київської області, що вступив у законну силу (набрав чинності) 17.08.2009 року. Тобто виконавче провадження відкрито на підставі неіснуючих виконавчого листа та рішення суду. Тому скаржник просить визнати дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження незаконними, а вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 листопада 2015 року протиправною та скасувати її.

Скаржник у судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Державний виконавець заперечив проти скарги, вважає свої рішення та дії законними, крім того надав письмові заперечення та матеріали виконавчого провадження для дослідження в судовому засіданні. Зазначив, що у постанові від 11.11.2015 року було допущено помилки, про які йдеться мова у скарзі, однак він постановою від 05.01.2016 року вніс виправлення у постанову від 11.11.2015 року.

З матеріалів справи та виконавчого провадження судом встановлено.

11 листопада 2010 року Іванківським районним судом Київської області на виконання рішення по справі № 2-622/2009, яке набрало законної сили 17 серпня 2009 року, було видано виконавчий лист. Строк предявлення його до виконання визначено в три роки.

Відповідно до відміток у виконавчому листі, він предявлявся до виконання вперше у 2010 році, про це свідчить п. 1 в графі «Відмітки державного виконавця про виконання рішення (вироку) або повернення виконавчого листа стягувану», зокрема 01.12.2010 року виконавчий лист був повернутий стягувану відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

В п. 2 зазначеної графи є відмітка державного виконавця від 25.06.2014 року про те, що виконавчий лист повернутий стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

25.06.2015 року виконавчий лист було направлено за належністю до ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва (п. 3 зазначеної графи).

В матеріалах виконавчого провадження № 364/6 (номер за ЄДРВП: 47729252) від 04.06.2015 року, знаходиться заява стягувача про відкриття виконавчого провадження датована 18.05.2015 року (згідно штампа на конверті 26.05.2015), зареєстрована у ВДВС Іванківського МУЮ 03.06.2015 року за № 1524/02-ц.

04 червня 2015 року постановою державного виконавця на підставі даної заяви було відкрито виконавче провадження.

Актом державного виконавця від 25.06.2015 року встановлено, що божник (ОСОБА_1В.) працює в ТОВ «Епіцентр» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11.

25 червня 2015 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий лист направлено за належністю до ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва.

З матеріалах виконавчого провадження № 674/9, перереєстрації № 105/9 (номер за ЄДРВП: 49319083) від 11.11.2015 року встановлено, що 08 жовтня 2015 року державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва прийняв постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та повернув його до ВДВС Іванківського МУЮ.

11 листопада 2015 року державний виконавець ВДВС Іванківського МУЮ відкрив виконавче провадження за вказаним виконавчим листом, при цьому в постанові зазначено, що виконавчий лист виданий 11.11.2013, документ вступив у законну силу 11.11.2015.

Постановою від 05.01.2016 року було внесено виправлення зазначених вище помилок у постанову від 11.11.2015 року.

Вислухавши доводи скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга з тих підстав, які заявлені скаржником, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), є Закон України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено річний строк предявлення до виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення суду. Однак в такій редакції вказана стаття набула чинності з 09 березня 2011 року. На момент набрання рішенням суду по справі № 2-622 від 05.08.2009 року законної сили (17.08.2009 року), а також на момент видачі виконавчого листа (11.11.2010 року), діяв трирічний строк предявлення виконавчих листів до виконання.

Стягувач вперше звернувся до виконавчої служби в межах строку предявлення виконавчого листа до виконання.

З відміток у виконавчому листі, встановлено, що 25.06.2014 року він був повернутий стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документу стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно предявити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строк предявлення виконавчого документа до виконання переривається предявленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Суд розглядає скаргу в межах доводів і підстав, зазначених скаржником. Оскільки скаржник не ставить під сумнів та не оскаржує правомірності жодної із постанов про відкриття виконавчого провадження, які приймалися державними виконавцями по даному виконавчому листу до того, як була прийнята оскаржувана постанова, суд вважає, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження 11 листопада 2015 року відповідають вимогам ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, виконавчий лист був повернутий стягувану постановою від 25.06.2014 року, строк предявлення в силу ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» був перерваний. Стягувач, скориставшись своїм правом, визначеним ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повторно подав заяву про відкриття виконавчого провадження 26.05.2015 року (згідно з штампом на конверті), тобто в межах строку, встановленого ст. 22 цього Закону. Виконавче провадження за даною заявою відкрите 04.06.2015 року. Після проведення виконавчих дії, передачі виконавчого листа з одного підрозділу до іншого, державним виконавцям була прийнята оскаржувана постанова.

Щодо того, що виконавче провадження відкрито на підставі неіснуючих виконавчого листа та рішення суду, як зазначає скаржник у своїй скарзі, суд вважає, що такі доводи не відповідають обставинам. Дійсно, оскаржувана постанова мала помилки, однак вона була прийнята на підставі виконавчого листа, який ніким не скасований та не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Помилки в постанові були виправлені самим державним виконавцем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 386-388 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особа, яка приймала участь у справі, але не була присутня при оголошенні ухвали в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: